Ухвала суду № 79739882, 08.02.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/2642/18

Номер провадження: 1-кп/225/76/2019

УХВАЛА

08 лютого 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Бабарика О.М.,

захисника Брацило Р.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050220000162 від 01.02.2018 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що у ОСОБА_2 наявні ризики ухилитись від слідства, вчинити інший злочин, впливати на свідків.

Захисник Брацило Р.Л., обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили брати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави, посилаючись на те, що обвинувачений усвідомив відповідальність, злочин середньої тяжкості, ризики фактично прокурором не доведено, а в СІЗо погані умови, які негативно впливають на здоров'я ОСОБА_2

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого зазначає наступне:

Згідно п.2 ч.1 ст.194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В ході судового розгляду, 11.06.2018 року ухвалою Дзержинського міського суду щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Визначено обов'язки - прибувати до суду у кожне судове засідання; не відлучатися за межі Костянтинівського району та міста Торецька Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Водночас, зазначений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечив належного виконання обвинуваченим обов'язків, визначених судом.

Будучи викликаним в судове засідання 18.06.2018 року ОСОБА_2 не з'явився без поважних причин. Привід ОСОБА_2 на 03.07.2018 року, 11.07.2018 року також не був виконаний у зв'язку з його відсутністю за місцем проживання. В судове засідання 14.08.2018 року, будучи викликаний судовою повісткою, яку отримав власноруч у секретаря судового засідання, ОСОБА_2 знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з цим у липні 2018 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2

23 листопада 2018 року працівниками поліції було встановлено місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_2 та доставлено до суду.

Прокурором доведено, що на даний момент існують визначені п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК ризики у виді можливості переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин.

Ризик переховування від суду підтверджується тим, що ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про судові засідання, не з'являвся до суду за повістками. Судом застосовувався привід до обвинуваченого, виконання якого не було успішним, що підтверджується представленими рапортами поліцейських. ОСОБА_2 був оголошений у розшук, який загалом тривав з липня до листопада 2018 року, поки працівниками поліції не було встановлено місцезнаходження обвинуваченого та доставлено до суду.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є реальним і підтверджується тим, що наразі ОСОБА_2 також підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - грабежу у вересні 2018 року у м.Костянтинівка, тобто протягом дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, коли він перебував у розшуку у даному кримінальному провадженні.

На думку суду, наразі реальним є ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом уникнення виконання обов'язків обвинуваченого, який підтверджується проявами неналежної поведінки ОСОБА_2 - його відмовою виходити з конвойного приміщення до зали судового засідання та непідкорення розпорядженням головуючого. До затримання обвинувачений неодноразово порушував обов'язок з'являтись за викликом до суду, ігнорував судові повістки, уникав приводу.

Пункт 2 частини 2 ст.183 КПК передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

У даному провадженні раніше судимий ОСОБА_2 був звільнений 13.06.2018 по відбуттю покарання за попереднім вироком, ігнорував обов'язки обвинуваченого, умови обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання порушив, ухилився від суду, перешкоджає кримінальному провадженню через невиконання обов'язків обвинуваченого та непідкорення розпорядженням головуючого, і наразі також підозрюється у вчиненні іншого злочину - грабежу.

Суд зауважує, що у даному випадку прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено що обвинувачений, порушивши умови особистого зобов'язання, переховувався від суду, та ухилявся від виконання процесуальних обов'язків обвинуваченого, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Сукупність встановлених обставин справи свідчать про необхідність продовження дії виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

При цьому потреба застосувати найсуворіший запобіжний захід та недостатність більш м'яких обумовлена головним чином тим, що ОСОБА_2 не дотримався особистого зобов'язання, не виправдав довіри суду та підозрюється у вчиненні грабежу під час судового слідства у даному провадженні.

Сукупність цих обставин виправдовує продовження застосування тримання під вартою до раніше неодноразово судимого, такого що порушив особисте зобов'язання, ухилявся від суду, порушив обов'язки обвинуваченого, і підозрюється у вчиненні іншого злочину підсудного.

А відтак клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слід залишити відповідно до умов, визначених ухвалою від 23.11.2018 року, оскільки лише максимальний для данної категорії злочинів розмір застави 36820 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 331 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому за ст.391 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» на 60 діб, тобто до 08.04.2019 року включно.

Можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави залишити відповідно до визначених ухвалою від 23.11.2018 року умов.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: