Ухвала суду № 79739007, 30.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34691/15-к

Провадження № 1-кп/761/151/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/підготовчого судового засідання/

30 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Слободянюка П.Л.,

суддів: Щебуняєвої Л.Л.,

Голуб О.А.,

за участю секретаря Демешко М.В.,

прокурора Зузака С.О.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника Левковця А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

особи, відносно якої заявлено клопотання ОСОБА_5,

провівши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 358 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 190 КК України (відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 8 вересня 2014 року за № 12014000000000351),

У С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 358 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 190 КК України, надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва, при цьому разом з вказаним обвинувальним актом до суду направлено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України про звільнення підозрюваної ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та задовольнити клопотання відносно підозрюваної ОСОБА_5

Представник потерпілого та підозрювана ОСОБА_5 підтримали думку прокурора.

Захисник обвинуваченого вважав неможливим розгляд згаданого клопотання відносно підозрюваної ОСОБА_5, при цьому просив повернути обвинувальний акт прокурору, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам КПК України. Також, стороною захисту заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, окрім іншого, прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, окрім іншого, також такі відомості: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Водночас, обвинувальний акт має суперечливий зміст, а відтак у повній мірі не відповідає вимогам ст. 291 КПК України через відсутність належного формулювання обвинувачення, виходячи з наступного.

Так, згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_4 за відповідних обставин вчинив умисні дії, що полягали у повторному за попередньою змовою групою осіб підробленні документів, які видаються установами і організаціями та надають права, з метою їх використання підроблювачем, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ).

При цьому, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 N 7, передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки.

Водночас, як вбачається зі змісту обвинувального акту, незважаючи на посилання щодо вчиненняОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), за ознак повторності, самостійну кримінально-правову оцінку вчинення попереднього злочину останнім обвинувачення не містить.

Більше того, формулювання обвинувачення взагалі не містить посилань, які саме конкретні дії ОСОБА_4, на думку органа досудового розслідування, кваліфікуються окремо за ч. 2 і 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), а які за ч. 4 ст. 190 КК України, що є очевидно недопустимим в світлі положень п. [а] ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Також суд зважає і на те, що обвинувальний акт містить неточності щодо даних про потерпілу сторону по даному кримінальному провадженню, зокрема такою стороною зазначено - Департамент будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (до 29.12.2012 - Головне управління житлового забезпечення КМДА).

Водночас, згідно ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Київська міська державна адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради, зокрема саме така назва зазначена і в довіреності, на підставі якої представляє інтереси вказаної потерпілої сторони відповідний представник, і хоча такий недолік не є достатньо грубим, проте коректні посилання в частині правильного визначення потерпілого по кримінальному провадженні є обов'язковою вимогою щодо змісту обвинувального акту.

Також, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається виключний перелік окремих документів, до яких не належить клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності відносно підозрюваної ОСОБА_5, що є додатком до згаданого акту відносно ОСОБА_4, при цьому, як прямо зазначено у вказаній нормі процесуального закону, надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. В цьому аспекті суд звертає увагу, що в зазначеному клопотанні порушено питання про звільнення від кримінальної відповідальності особи, відносно якої, як зазначив прокурор в судовому засіданні, обвинувальний акт не складався, і така особа перебуває в статусі підозрюваної, і таке, на переконання суду, не є процесуально допустимим, а відтак зазначене клопотання з правової точки зору вважати належним чином обґрунтованим не можна.

Згідно ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження у загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку.

Таким чином, сукупність наведених обставин вказує на те, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 та клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_5 підлягає поверненню прокурору відділу Генеральної прокуратури України.

Що ж стосується клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4, то суд враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4, а також те, що на даний час відомостей, які б переконливо свідчили про наявність підстав для зміни останньому застосованого раніше запобіжного заходу, не встановлено.

Водночас, в судовому засіданні не встановлено та не доведено прокурором обставин, які б вказували на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, яка б очевидно вказувала необхідність збереження на поточний момент запобіжного заходу у вигляді застави саме в тому розмірі, який був встановлений більше трьох років тому, при цьому суд також враховує і те, що обставини, які викладені в обвинуваченні, охоплюються періодом 2008-2010 років.

Сукупність вказаних обставин, на переконання суду, свідчать про можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу в частині розміру застави, при цьому такий розмір, на думку суду, з урахуванням ступеню тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, та конкретних обставин протиправних дій, які інкримінуються ОСОБА_4, слід встановити в межах, визначених процесуальним законом для таких випадків - у вигляді 100 мінімальних розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192100 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 288, 314 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12014000000000351 від 08.09.2014 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 358 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), ч. 4 ст. 190 КК України - повернути прокурору відділу Генеральної прокуратури України.

У задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України про звільнення підозрюваної ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - відмовити та повернути прокурору.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованої відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Запобіжний захід, застосований ОСОБА_4у вигляді заставив розмірі 730 800 грн. змінити в частині розміру застави, а саме встановити заставу у розмірі 100 мінімальних розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 192100 грн., повернувши іншу частину коштів (538700 грн.) заставодавцю.

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 4 лютого 2019 року о 8 годині 00 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Судді