Рішення № 79733776, 29.01.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4509/18

Номер провадження 2/570/320/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача - адвоката ОСОБА_3

законного представника відповідача малолітнього ОСОБА_4 опікуна - ОСОБА_5,

представника законного представника відповідача малолітнього ОСОБА_4 опікуна ОСОБА_5- адвоката Шмайхеля А.К.,

представника органу опіки та піклування - Басовець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діє законний представник (опікун) ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Орган опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 у вересні 2018 р. звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та просить визнати за нею як спадкоємцем за законом, право власності на спадкове майно - 1/6 частки житлового будинку загальною площею 149,7 кв.м., житловою площею 87,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/6 частки земельної ділянки площею 0,125 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер її син ОСОБА_8 Після смерті сина ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається Ѕ частки виробничо-складської будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1;

Ѕ частки земельної ділянки площею 0,125 га кадастровий номер НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Дані обставини стверджуються її свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 27.02.2018 р.; постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.01.2018 р.; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_3 від 08.02.2017 р., відповідно до якого право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. зареєстроване за дружиною її сина ОСОБА_9; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_4 від 05.01.2017 р., відповідно до якого право власності на земельну ділянку площею 0,125 га кадастровий номер НОМЕР_2 зареєстроване за дружиною її сина ОСОБА_10

Після смерті її сина, вона та інші його спадкоємці за законом - дружина (її невістка) ОСОБА_9, та син (її внук) ОСОБА_4 звернулися до Другої Рівненської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом. Після їх звернень державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Гордійчук В.П. заведена спадкова справа №178/2017, що підтверджується її заявою про прийняття спадщини за законом від 13.07.2017 р. та її свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.02.2018 р.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2018 р. позивач та інші спадкоємці за законом - ОСОБА_9, ОСОБА_4 успадкували кожний по 1/3 частки від вказаної у цьому свідоцтві Ѕ частки виробничо-складської будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, і кожен з них став власником 1/6 частки виробничо-складської будівлі.

В частині видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою позивачу відмовлено, про що 24.01.2018 р. державним нотаріусом Гордійчук В.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки станом на 24.01.2018 р. будинок та земельна ділянка за вказаною адресою померлому не належать.

Житловий будинок та земельна ділянка, про який йдеться мова у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, набуті її покійним сином під час шлюбу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 31.08.2018 р., відповідно до якого 24.07.2005 р. між її сином ОСОБА_8 та ОСОБА_13 зареєстровано шлюб.

З ІНФОРМАЦІЯ_2 р. після смерті ОСОБА_8 шлюб з ОСОБА_9 припинений.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.01.2017 р. право власності на земельну ділянку площею 0,125 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_9 Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.01.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В. за реєстровим №35.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2017 р. право власності на житловий будинок загальною площею 149,7 кв.м., житловою площею 87,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_9 Підстава виникнення права власності - технічний паспорт, серія та номер: б/н, декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Вказані вище земельна ділянка і житловий будинок набуті ОСОБА_9 під час шлюбу з її сином ОСОБА_8, а тому на них поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.

Вказує, що її син, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_9, володів половиною майна, набутого нею у шлюбі. Державна реєстрація права власності на Ѕ частки земельної ділянки і Ѕ частки житлового будинку за її сином за його життя не проведена.

Відсутність державної реєстрації прав на нерухомість перешкоджає їй оформити спадщину на вказане майно у нотаріуса.

У зв'язку з неможливістю отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якої ввійшли Ѕ частки житлового будинку і Ѕ частки земельної ділянки, вона об'єктивно позбавлена змоги юридично підтвердити перехід права власності на вказане нерухоме майно до неї, як спадкоємця за законом першої черги, а також зареєструвати своє право власності на спадкове майно у встановленому порядку.

Отже, право власності на Ѕ частки земельної ділянки і Ѕ частки житлового будинку її сином набуте правомірно на підставі юридичного факту (шлюбу), проте у встановленому порядку за ним не зареєстровано.

Після смерті свого сина позивач спадщину прийняла вчасно, що підтверджується заявою про її прийняття від 13.07.2017 р., свідоцтвом про право на спадщину від 27.02.2018 р. та постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Вказує, що крім неї спадкоємцями, які вчасно прийняли спадщину після смерті її сина є його малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., та його дружина ОСОБА_9

Спадкове майно, яке позивач не успадкувала після смерті свого сина у зв'язку з постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та на яке відкрилася спадщина - це Ѕ частки житлового будинку та Ѕ частки земельної ділянки.

Вважає, що на час прийняття спадщини вона та інших два спадкоємці за законом - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мали право на 1/3 частки від Ѕ частки житлового будинку та на 1/3 частки від Ѕ частки земельної ділянки, що становить 1/3 частки на кожного спадкоємця на кожний вид нерухомого майна.

Після смерті свого сина, позивач не успадкувала 1/6 частки земельної ділянки та 1/6 частки житлового будинку і її право на це майно підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Проте ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у віці 36 років померла ОСОБА_9 Вказана обставина виключає ОСОБА_9 з числа відповідачів по справі за цим позовом.

Після смерті ОСОБА_9 її внук ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився сиротою, і його опікуном стала матір померлої ОСОБА_9 - ОСОБА_5

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.11.2018 р. витребувано від Другої Рівненської державної нотаріальної контори засвідчені копії спадкової справи після смерті ОСОБА_8

10.12.2018 р. залучено до участі у справі Орган опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Згідно ухвали суду від 17.12.2018 р. витребувано з ДП «Національні інформаційні системи» інформацію щодо наявності заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_9

Ухвалою суду від 08.01.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просять їх задоволити. Позивач вказує про проживання у спірному житловому будинку протягом останніх двох років та укладення на її ім'я договору з ПАТ «Рівнегаз». Позивач пояснює, що жодних домовленостей після смерті її сина ОСОБА_8 за життя ОСОБА_9 з приводу розподілу спадкового майна не було. Заперечує запропоновану відповідачем можливість щодо укладення мирової угоди, оскільки будуть порушуватися права малолітньої дитини.

Законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_4 - опікун ОСОБА_5 та її представник - адвокат Шмайхель А.К. в судовому засіданні позов не визнали, оскільки вважають, що позивач немає ніякого відношення до майна, яке є предметом позову. Відзиву проти позову не подали. Опікун ОСОБА_5 пояснює, що позивач продала її доньці спірну земельну ділянку в особисту приватну власність, на якій не були розташовані будівлі, тому земельна ділянка не входить в склад спадщини після смерті ОСОБА_8 Пояснює, що будинок належить тільки дитині, хоча у ньому є і її частка. Пояснює про можливість укладення мирової угоди, згідно якої вона як спадкоємець після смерті своєї доньки ОСОБА_9 та позивач відмовляться від своїх часток у спадковому майні на користь малолітнього онука - відповідача. Вказує про існування квартири у м.Рівне по вул.Київській, у якій є також частка ОСОБА_8, спадщина на яку позивачем ще не оформлено. Крім того, вказує про передчасність позову, оскільки ОСОБА_5 подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті дочки ОСОБА_9, проте позову до неї не заявила і не заявляла суду клопотання про залучення ОСОБА_5 до участі у справі як співвідповідача.

Представники третьої особи ООП в судовому засіданні вказали про належність майна, яке є предметом позову, лише малолітньому ОСОБА_4, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Письмових пояснень, заперечень проти позову до суду не подали.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду справи, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 24.07.2005 р. у Відділі ДРАЦС реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_13, від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно п.п. 1.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.01.2017 р. позивач ОСОБА_2 продала з письмової згоди чоловіка ОСОБА_8 у особисту приватну власність ОСОБА_9 земельну ділянку, що розташована в с.В.Омеляна Рівненського району Рівненської області, площею 0,1250 га за кадастровим номером НОМЕР_2.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2017 р. ОСОБА_9 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області (серія НОМЕР_5).

Як вбачається зі спадкової справи 178/2017, після його смерті позивач 13.07.2017 р. звернулася до Другої Рівненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім неї, із заявами про прийняття спадщини 05.11.2017 р. звернулася ОСОБА_9 у своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4

28.12.2017 р. позивачу нотаріусом роз'яснено, що слід надати оригінали або копії документів, що підтверджують право власності на спадкове майно: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

24.01.2018 р. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Гордійчук В.П. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, оскільки саном на 24.01.2018 р. будинок та земельна ділянка померлому ОСОБА_8 не належать.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2018 р. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку від вказаної у свідоцтві Ѕ частки виробничо-складської будівлі (літ.Б-1), що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належала померлому на підставі рішення Третейського суду від 06.06.2007 р.

Також згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2018 р. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку від вказаної у свідоцтві Ѕ частки машини (екскаватор колісний), марки JCB-3CX, що належала померлому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

Також згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2018 р. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку від вказаної у свідоцтві Ѕ частки автомобіля легковий-в седан, марки HONDA, що належав померлому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

27.02.2018 нотаріус у зв'язку із зверненням ОСОБА_2 до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого сина ОСОБА_8 на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, повідомив ОСОБА_9 щодо надання до 06.03.2018 р. правовстановлюючих документів на вказане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6.

Як пояснила в судовому засіданні законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_5, що вона як спадкоємець першої черги після смерті своєї доньки ОСОБА_9 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак до суду підтверджуючих даних про вказану обставину учасниками процесу не подано.

Судом неодноразово роз'яснювалося учасникам процесу у відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо обов'язку добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Слід зауважити, що згідно ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом; Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Порядок спадкування частки померлого у спільній власності з іншими особами визначений Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Отже, визначення частки померлого у спільному сумісному майні можливе лише за умови наявності згоди іншого з подружжя.

На час звернення позивача до суду 20.09.2018 р. з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 р. її сина ОСОБА_8, дружина померлого ОСОБА_9 прийняла після нього спадщину і отримала свідоцтва про право на спадщину на відповідне майно у рівних частках разом із позивачем та своїм сином - відповідачем у справі, після чого померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На думку суду, позивач,особисто отримавши 24.01.2018 р. постанову нотаріуса Другої Рівненської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1 підтверджує підставність свого позову щодо порушеного права, яке потребує захисту. Її звернення до суду є виправданим.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753-0/4-13 від 16.05.2013 року, а саме п. 3.4 абз. 5 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутись з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Варто звернути увагу на те, що суд не вправі визнати право власності на частку майна за спадкоємцем без попереднього визначення на момент смерті частки померлого у такому спільному майні.

При зверненні до суду з таким позовом необхідно довести суду, коли саме було набуте майно, на яких підставах, чи дійсно таке майно має бути віднесене до спільного сумісного майна подружжя.

Лише після встановлення судом, що спірне майно дійсно перебувало у спільній сумісній власності померлого та відповідача (іншого з подружжя) суд вправі визначити частку померлого у такому майні та відповідно визнати за спадкоємцем його частку.

Отже, виходячи із підстав позову щодо визначення самою позивачкою частки померлого у спільній сумісній власності подружжя: чоловіка ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р.,та дружини ОСОБА_9, яка померла після прийняття спадщини після свого чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 р.; та їх сина по 1/3 від Ѕ у спільному сумісному майні подружжя, суд вважає, що належним відповідачем у вказаному позові, крім малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинен бути ще й інший з подружжя, а в даному випадку - ті, хто прийняли спадщину після ОСОБА_9

У зв'язку з цим, на думку суду, заперечення законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_5 проти позову та надані пояснення про перебування спірного спадкового майна в особистій приватній власності дружини ОСОБА_9, повинні оцінюватися судом за наявності підстав, які вказують на прийняття спадкоємцями спадщини та визначення її часток після її смерті між спадкоємцями.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку суду, смерть ОСОБА_9 після прийняття спадщини та отримання свідоцтв про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8 ніяким чином не є обставиною, яка виключає її з числа відповідачів, оскільки сама позивач визначаючи свою частку у спадковому майні - спільній сумісній власності подружжя, встановила її розмір 1/3 від Ѕ частки майна, що становить 1/6 частки на кожного спадкоємця на кожний вид нерухомого майна із врахуванням 1/3 частки власника майна ОСОБА_9, не заявляючи при цьому позовних вимог також і до неї, а в даному випадку - тих, хто прийняв спадщину після ОСОБА_9

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 від імені та в інтересах якого діє законний представник (опікун) ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Орган опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання за ОСОБА_2 як спадкоємцем за законом, право власності на спадкове майно - 1/6 частки житлового будинку загальною площею 149,7 кв.м., житловою площею 87,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/6 частки земельної ділянки площею 0,125 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа Орган опіки та піклування Рівненська районна державна адміністрація Рівнеської області, м.Рівне, вул. Соборна, буд. 195, 33001, ЄДРПОУ 04057735.

Повне судове рішення у зв'язку з перебуванням судді з 30.01.2019 р. на лікаряному складено 06.02.2019 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.