Рішення № 79723051, 05.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. справа № 0940/2266/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря: Королевич О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 01.11.2018 про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 Приватний підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 11.11.2018 про накладення штрафу у розмірі 111 690 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2, про що10.10.2018 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю. В акті, зокрема відображено, що ОСОБА_2 порушено вимоги ч. 1, ч. 3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів № 413, а саме: допущено працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі акту інспекційного відвідування першим заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ 1827/348/АВ/П/ТД- ФС від 01.11.2018, якою на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 111 690 гривень. Позивач не погодився із оскаржуваною постановою, яка суперечить вимогам чинного законодавства України і винесена без повного з'ясування й урахування фактичних обставин справи. Зазначив, що між ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_3 була укладена цивільно-правова угода №15 від 01.08.2018, якою підтверджується виникнення й існування між сторонами цивільно-правових відносин. Вважає постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області протиправною, а тому звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 28.11.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 31.12.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що позивачем не було допущено порушення вимог ст. 265 Кодексу законів про працю України, оскільки державний інспектор помилково дійшов висновку про те, що цивільно-правова угода, укладена між позивачем та ОСОБА_3, має ознаки трудового договору. Вказує, що було укладено саме цивільно-правовий правочин, а не трудовий договір, оскільки особа, зазначена в акті перевірки, щодо якої не оформлено трудовий договір, виконувала роботи, які носили не постійний характер. ОСОБА_3 виконувала сезонні роботи, які полягали у заготівлі яблук за місцем її проживання. Просив позов задовольнити.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 28.12.2018 (а.с.181-188), в якому просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що висновки, зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ІФ1827/348/АВ від 10.10.2018 про порушення позивачем вимог трудового законодавства, що слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, є обґрунтованими та відповідають дійсним обставинам справи. Відносини щодо укладання та виконання договору цивільно-правового характеру, укладеного 01.08.2018 між позивачем та ОСОБА_3, на думку відповідача, мають регулюватися правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, тобто нормами трудового законодавства. Призначення та проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 було здійснено згідно з нормами встановленими чинним законодавством, а тому позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 18.01.2019, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

В судовому засіданні, призначеному на 18.01.2019, було оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів від представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 05.02.2019, не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника, однак жодних підтверджуючих документів до клопотання не додав. А тому суд продовжив розгляд справи за його відсутності.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, встановив наступне.

Відповідно до Наказу №1468-Д від 08.10.2018 та направлення № 04-13/15-10/680 від 08.10.2018, на підставі пп.6, п.5 Порядку № 295, на виконання листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №15004/04 від 28.09.2018 в період з 09.10.2018 по 10.10.2018, у ФОП ОСОБА_2 проведено інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю (а.с.38,192 - 193).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є КВЕД 01.24 - вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (а.с.28-29).

За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за №ІФ1827/348/АВ від 10.10.2018 (а.с.9-12,39-41,194-196), яким встановлено порушення підприємством законодавства про працю, а саме: порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено аб.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем винесено постанову №ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 01.11.2018 про накладення уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області штрафу на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 111690 грн ( а.с.13-14, 42-44, 253).

Інспекційною перевіркою встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 працюють 19 працівників за цивільно-правовими угодами (а.с.62-79, 205-233). Виконання робіт, зазначених у цивільно-правових угодах та оплата за них, підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (а.с.80-124), а також видатковими касовими ордерами (а.с.125169). Вказані цивільно-правові угоди ідентичні за змістом.

01.08.2018 року була укладена цивільно-правова угода №15 між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 терміном дії з 01.08.2018 по 30.11.2018 (а.с.14).

У розділі 1 угоди зазначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи бригадира заготівельного пункту. Замовник сплачує виконавцю винагороду за фактично відпрацьовані дні з розрахунку місячної заробітної плати у розмірі 3 725 грн.

10.10.2018 інспектором праці Управлінням Держпраці відібрано пояснення в працівниці ОСОБА_3 щодо оформлення із нею належним чином трудових відносин, режиму її роботи та оплати праці (а.с.22, 203).

ОСОБА_3 у поясненні зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_2 бригадиром заготівельного пункту для заготівлі яблук в с.Химчин Косівського району згідно із цивільно-правовою угодою № 15 від 01.08.2018. Винагороду за свою працю отримує відповідно до актів виконаних робіт, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг №15-08 від 31.08.2018, №15-09 від 30.09.2018 та №15-10 від 22.10.2018 (а.с.16-18) та видатковими касовими ордерами від 31.08.2018, 28.09.2018 та 31.10.2018 (а.с.19-21).

Цивільно-правову угоду №15 від 01.08.2018 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано відповідно до додаткової угоди №1 від 22.10.2018 (а.с.23).

У наданих поясненнях ФОП ОСОБА_2 зазначив, що в нього за цивільно-правовими угодами працюють 19 працівників - бригадирів заготівельних пунктів, які розташовані на території Косівського, Снятинського, Коломийського районів Івано-Франківської області та Вижницького, Кіцманського, Путильського районів Чернівецької області на період заготівлі яблук врожаю 2018 року. За виконану роботу підприємець виплачує їм винагороду (а.с.204).

Відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 допустив до роботи ОСОБА_3 без оформлення трудового договору, оскільки укладена цивільно-правова угода з даним працівником має ознаки трудового договору.

Вказане слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача № ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 11.11.2018.

Вважаючи протиправною дану постанову, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону №877-V).

Згідно із ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Аналіз вказаних норм дає суду можливість дійти висновку, що відповідач мав право проводити інспекційне відвідування позивача та оформляти його результати у формі відповідного акту.

Так, суд становив, що з 09.10.2018 по 10.10.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2, за результатами якого складено акт №ІФ1827/348/АВ від 10.10.2018.

В ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів №413, а саме: допущено працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, ФОП ОСОБА_2 уклав цивільно-правову угоду з даною фізичною особою на виконання роботи бригадира заготівельного пункту (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач виніс припис про усунення виявлених порушень №1827/348/АВ-П від 11.10.2018. (а.с.197) та протокол про адміністративне правопорушення №ІФ1827/348/АВ/П/ПТЗ від 01.11.2018. (а.с.200-201).

На підставі акту за №ІФ1827/348/АВ від 10.10.2018 прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ДФС від 01.11.2018, якою на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 111690 грн. згідно абзацу 2 ч. 2 ст.265 Кодексу законів про працю України (а.с. 13-14).

Даючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно із ч.1 ст.3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

В ст.21 КЗпП України зазначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно із ст.24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст.626 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наведеної вище цивільно-правової угоди №15 від 01.08.2018, укладеної між ФОП ОСОБА_2 з ОСОБА_3, предметом останньої є виконання певного визначеного кола робіт за певний визначений період часу. В укладеній угоді визначається обсяг виконуваної роботи, яку зобов'язана виконати фізична особа-виконавець. В даному випадку, предметом угоди, яка укладена суб'єктом господарювання з фізичною особою, є виконання саме певного визначеного кола робіт за відповідний період часу. Праця за цією угодою є юридично самостійною, попри те, що здійснюється у межах діяльності ФОП ОСОБА_2

Фізична особа ОСОБА_3, з якою ФОП ОСОБА_2 уклав цивільно-правову угоду, виконала обсяг робіт, зазначений у вказаній угоді, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг №15-08 від 31.08.2018, №15-09 від 30.09.2018 та №15-10 від 22.10.2018 (а.с.16-18) та отримала плату за виконані послуги, про що свідчать видаткові касові ордери від 31.08.2018, 28.09.2018 та 31.10.2018 (а.с.19-21).

Крім того, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_3, з якою ФОП ОСОБА_2 була укладена наведена цивільно-правова угода, не підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємця.

Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_3 виконувала роботи по заготівлі яблук безпосередньо за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, звідки позивач вивозив яблука до місця своєї підприємницької діяльності в с.Рожнів Косівського району, що підтверджується накладними на відпуск товару та товарно-транспортними накладними на перевезення яблук (а.с.16-27 т.2). При цьому, виконавши умови цивільної угоди, правовідносини між сторонами були припинені.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 виконувала вказані роботи відповідно до умов цивільно-правової угоди, а не трудового договору, підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Поряд з тим, суд враховує і те, що позивачем прийнято на роботу відповідно до трудових угод 116 працівників та з 19 особами, які є працевлаштованими або пенсіонерами, укладено цивільно-правові угоди (а.с.204 т.1). Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що угода №15 від 01.08.2018, укладена між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, носила ознаки цивільно-правового договору.

А тому висновки відповідача щодо наявності трудових відносин без належного оформлення трудового договору між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд вважає безпідставними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 11.11.2018 та її скасування, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відтак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс і суду на надав їх підтвердження, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями, 2, 72, 76, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1827/348/АВ/П/ТД-ФС від 01.11.2018, винесену Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2

Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул.Незалежності,67, м.Івано-Франківськ, 76018)

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 11 лютого 2019 р.