Рішення № 79722640, 11.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року м. Київ справа № 810/1740/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної

адміністрації,

Київської обласної державної адміністрації,

Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної

адміністрації,

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації (далі-відповідач-1, УСЗН Іванківської РДА), Київської обласної державної адміністрації(далі - відповідач- 2, Київська ОДА),в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації передати відповідні документи до Київської обласної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

- зобов'язати Київську обласну державну адміністрації вирішити питання надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має відповідне посвідчення категорії 4, у 2018 році йому встановлено другу групу інвалідності та встановлено причинний зв'язок захворювання, що призвело до інвалідності з впливом аварії на ЧАЕС.

З урахуванням викладеного, позивач у березні 2018 звернувся до Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації з заявою про видачу йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Проте, листом № 13-22-38 від15.03.2018 УСЗН Іванківської РДА відмовило йому у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, оскільки з 01.01.2015 у Департаменті (структурному підрозділі Київської обласної державної адміністрації) не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

19.03.2018 позивач звернуся до Київської обласної державної адміністрації із заявою щодо вирішення питання надання йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.

Листом Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 28.03.2018 № 02-59-823 позивача було проінформовано, що відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 № 51 , видача посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Київською обласною державною адміністрацією за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання громадян. При розгляді наданих копій документів зазначене подання не виявлено.

Зазначені рішення позивач вважає протиправними та необґрунтованими, оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, присвоюється статус потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

За наведених обставин, позивач стверджує, що відмова Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації є незаконними та порушують право позивача на отримання статусу потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, вказаною ухвалою суд запропонував відповідачам подати відзив на позовну заяву та роз'яснив, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявним матеріалами.

Водночас, суд зазначає, що засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації, у якому вказано, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII виключено абзац п'ятий частини другої статті Закону України "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також виключено визначені категорії зон радіоактивного забруднення та компенсації і пільги громадянам, віднесеним до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зазначеного Закону.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та відповідне посвідчення діє на час постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у свою чергу, причинний зв'язок захворювання та інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи позивачу було встановлено після набуття чинності вказаного Закону № 76-VIII, тобто за відсутності статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Таким чином, відповідач-1 вказав, що на момент звернення позивача до Управління були відсутні підстави для оформлення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації для встановлення статусу та видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 відсутні.

У свою чергу, до суду надійшов відзив на позовну заяву Київської обласної державної адміністрації, у якому вказано, що згідно з пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 № 51, видача посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Радою міністрів Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Відповідачем-2 у відзиві вказано, що спірне в рамках даного провадження оформлення та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації ще не здійснено, а отже порушення щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не здійснено, а тому вимога до Київської обласної державної адміністрації є передчасною, а тому просить в позовних вимогах відмовити повністю.

Крім того, судом встановлено, що 25.05.2018 до суду надійшло клопотання Київської обласної державної адміністрації про заміну неналежної сторони, а саме первісного відповідача - Київську обласну державну адміністрацію на належного відповідача - Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем-2 вказано, що відповідно до пункту 5 Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови КОДА від 01.08.2017 № 397 Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: організує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тощо.

Також відповідач-2 зазначає, що відповідь від 28.03.2018 № 02-59-823 на заяву позивача від 19.03.2018 надавалась саме Департаментом соціального захисту населення КОДА.

Протокольною ухвалою від 10.07.2018 суд частково задовольнив клопотання Київської обласної державної адміністрації та залучив до участі у справі Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач- 3, Департамент).

Водночас, на адресу суду від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по справі.

Зі змісту якого вбачається, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII виключено абзац п'ятий частини другої статті Закону України "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також виключено визначені категорії зон радіоактивного забруднення та компенсації і пільги громадянам, віднесеним до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зазначений Закон.

Також відповідач-3 у поясненнях стверджує, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії та відповідне посвідчення діє на час постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, стверджує відповідач- 3, позивач не проживає на території забрудненої зони та відсутні правові підстави для віднесення його до потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

У судове засідання, призначене по справі, сторони не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення зі штриховими ідентифікаторами №0113328856211; №0113328856190; №0113328856203; № 0113328856220.

Водночас, судом встановлено, що від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації подав до суду заяву, у якій просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

У письмових поясненнях Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 10.07.2018 наявне клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

15.01.1995 ОСОБА_1 отримав посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках серії НОМЕР_3 (категорія 4), що підтверджується копією відповідного посвідчення, яке є безстроковим(а.с. 12).

Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1, зокрема:

-з 29.07.1987 по 04.10.1988 працював водієм у Іванківському АТП;

- з 05.10.1988 по 20.09.1989 працював водієм ІІІ класу Іванківській автобазі;

- з 02.10.1989 по 30.04.1991 працював у кооперативі «Імпульс» м. Іванків;

- з 18.05.1991 по 16.01.1992 працював художнім керівником у Шпитьківському будинку культури;

-з 23.01.1992 по 01.04.1992 працював у столярному цеху;

- з 04.04.1992 по 01.09.1992 працював електриком 3 розряду у кооперативі «Імпульс» м. Іванків;

- з 01.09.1192 по 01.04.1998 працював майстром у АП «Київсільспецбуд» (а.с.18-19).

Відповідно до відомостей, внесених до паспорта позивача, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 19.02.2018 №7811 захворювання ОСОБА_4 пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13).

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії обласної спеціалізованої МСЕК від 07.03.2018 серії АВ №0770800 позивачу з 02.03.2018 довічно встановлено другу групу інвалідності та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС(а.с.14).

Судом встановлено, що у березні 2018 позивач звернувся до Управління соціального захисту Іванківської РДА з заявою про видачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Проте, листом від 15.03.2018 № 13-22-38 позивачу було відмовлено, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ виключено абзац п 'ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Тому починаючи з 01.01.2015 в Департаменті не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Враховуючи викладене, зазначив відповідач-1, правових підстав для видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_1 немає.

19.03.2018 позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації з заявою щодо вирішення питання надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У свою чергу, листом від 28.03.2018 № 02-59-823 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянувши вказану заяву позивача проінформував позивача про наступне. Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 № 51, видача посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Київською обласною державною адміністрацією за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання громадян. При розгляді наданих копій документів зазначене подання не виявлено.

Вважаючи, протиправними відмову Управління соціального захисту населення Іванківської РДА, Київської облдержадміністрації щодо надання ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; -громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; - громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.

Так, за приписами пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - встановлюється категорія 1.

Як було встановлено судом, Київською обласною державною адміністрацією 15.01.1995 позивачу було видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_4, яке є безстроковим та ніким не визнавалось не дійсним/або не вилучалось.

При цьому, записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт роботи позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю у період з 1989 по 1993 роки не менше чотирьох років (а.с. 18-19).

Відповідно до частин 1-3 статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 51).

За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 Посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону № 796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Положення статті 15 Закону № 796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку № 51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом № 796-XII.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено.

Цим же Законом було виключено статтю 2 ("Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій") та статтею 23 ("Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4") Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015.

У свою чергу, суд вважає, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

Прикінцевими положеннями Закону №76-VIII також не було передбачено, що раніше видані посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

При цьому суд зазначає, що отримане та наявне у позивача на час розгляду справи посвідчення потерпілого категорії 4 серії НОМЕР_5 є чинним.

З 02.03.2018 ОСОБА_1 довічно було встановлено другу групу інвалідності внаслідок заховрювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК АВ № 0770800 від 07.03.2018 (а.с.14).

Разом з тим, судом встановлено, що позивач станом на час встановлення медико-соціальною експертною комісією причинного зв'язку його інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС вже мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 12 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на отримання статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії - 1, пов'язане саме з фактом встановлення причинного зв'язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС.

Разом з цим, суд наголошує, що вказані зміни в законодавстві стосуються виключно питання правового режиму відповідної території, яка зазнала радіоактивного забруднення та не відносяться до інших питань, врегульованих законодавчими актами, зокрема, щодо визначення статусу та пільг осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, суд звертає увагу, що жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відбулось.

Так, з аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів вбачається, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

У свою чергу, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема категорії - 1, є одночасна сукупність таких умов: 1) встановлення цій особі інвалідності та 2) - наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.

Таким чином, посилання державних органів на те, що територія, на якій проживає позивач з 01.01.2015 не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення особи постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 25.05.2018 у справі № 802/1445/17-а (№к/9901/1750/17), яка відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відмовляючи у направленні документів до Київської обласної державної адміністрації для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 , відповідач-1 посилається на Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, з приводу чого суд зазначає таке.

Приписами пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (який був чинним в період виникнення спірних правовідносин)передбачено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою -Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Отже, до функцій відповідача-1 входить складання та направлення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на підставі отриманих документів.

Відмовляючи позивачу в оформленні подання для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації діяло з перевищенням своїх повноважень, оскільки в його компетенцію відповідно до чинного законодавства входить лише функція прийняття необхідного пакету документів та підготовка подання до Київської обласної державної адміністрації, яка у свою чергу, має повноваження приймати рішення щодо надання особі статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС або відмови у такому статусі.

Водночас, позивач не заявляв позовної вимоги про визнання протиправоною відмови відповідача-1 в оформленні подання на ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Проте, з метою забезпечення позивачу ефективного судового захисту, враховуючи наведене, суд на підставі частини другої статті 9 Кодексу адмінітсративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позлвних вимог та визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації щодо відмови в оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Разом з цим позовна вимога про визнання протиправною відмови Київської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Як зазначалось судом вище відповідно до приписів статті 65 Закону № 796 та пункту 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Отже, встановлення статусу та видача посвідчень потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі 1 категорії у даному випадку належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Разом з цим, суд зауважує, що підставою для видачі відповідного посвідчення є подання місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання цієї особи. В даному випадку таким органом є Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації.

Як встановлено судом, вказане подання Управління соціального захисту населення Іванківської РДА оформлене та направлене до Київської обласної державної адміністрації не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Київська обласна державна адміністрація, на момент звернення позивача із відповідною заявою про встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи діяла у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Щодо позовних вимог щодо зобов'язання Управління соціального захисту населення Іванківської РДА передати відповідні документи до Київської обласної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувана відмова відповідача-1 у розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації оформити та направити відповідне подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

При цьому, суд зазначає, що у період розгляду справи судом, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 № 551, якою, зокрема, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.

Суд звертає увагу, що вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 набрала чинності з 25.07.2018.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (далі Порядок №551), посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Згідно з частиною п'ятою пункту 11 Порядку № 551 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Київської обласної державної адміністрації вирішити питання надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цьому контексті, суд звертає увагу позивача, що спірне в рамках даного провадження оформлення та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації ще не здійснено, а отже порушення щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи може мати місце лише у подальшому, тому вимога до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації є передчасною.

Аналогічну позицію закріпив Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові №7 від 20 травня 2013 року, зазначивши, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання Київської облдержадміністрації вирішити питання надання ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідача-1 були наявні законні підстави для оформлення та направлення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Разом із цим, суд враховує, що Європейським судом з прав людини у пункті 145 рішення від 15.11.1996 року по справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" вказано про те, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 по справі №1-12/2003).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність відмови в оформленні та направленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про надання позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської категорії 1 та видачі відповідного посвідчення, не надали.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом, позивач відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, витрати позивача, пов'язані з залученням свідків та проведенням експертиз також відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193838; місцезнаходження: вул. Поліська, 1, смт. Іванків, Іванківського району, Київської області,07201) в оформленні подання на ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) до Київської обласної державної адміністрації для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193838; місцезнаходження: вул. Поліська, 1, смт. Іванків, Іванківського району, Київської області,07201) оформити подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації для встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.