Рішення № 79722618, 28.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року № 320/5676/18

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Колеснікової О.І.,

представника позивача - Хомякова С.М.,

представника відповідачів - Виш А.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та рішення про результати розгляду скарги,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 13.07.2018 № 000589-40 та рішення Державної фіскальної служби України від 02.10.2018 № 32046/6/99-99-11-03-01-25.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами є необґрунтованим.

Так, позивач наполягає на відсутності факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Крім того, позивач стверджує, що податковим органом порушено встановлені законом строки прийняття рішення у порядку адміністративного оскарження рішень контролюючого органу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачі надали суду письмові відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення та у ході його адміністративного оскарження податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, визначення суми штрафних (фінансових) санкцій здійснено ним відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових відзивах на позов, у його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом, посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" у м. Луцьк по вул. Лідавська, 2, за результатами перевірки складено Акт від 04.06.2018 № 03/112/40-01/38737621 (а.с. 10 - 13, далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог Постанови КМ України від 30.10.2008 № 957, а саме - факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями (горілкою) за цінами, нижчими за розмір мінімальної роздрібної ціни.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2018 № 000589-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляду штрафу у сумі 10 000,00 грн. (а.с. 14).

За наслідками адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно ч. 10 ст. 18 вказаного Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв був встановлений Постановою КМ України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.

Згідно абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Отже, обов'язковою умовою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій є встановлення факту оптової або роздрібної торгівлі, зокрема, горілкою, за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такий напій.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що під час перевірки контролюючим органом 1 пляшку горілки «Наша марка» ємністю 0,5 л, вміст спирту 40 % об. за ціною 62 грн. придбано за місцем здійснення позивачем господарської діяльності у ОСОБА_3, який працює на посаді завідувача складом алкогольних напоїв ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ".

Вказані обставини підтверджуються як Актом перевірки, так і поясненнями гр. ОСОБА_3, наданими контролюючому органу, який пояснив, що дана пляшка горілки була його власною (а.с. 92).

Крім того, зі змісту Акту слідує, що в ході перевірки ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" проводилась інвентаризація алкогольних напоїв у складі-магазині у місці зберігання оптових партій алкогольних напоїв, за результатами якої розбіжностей не встановлено.

При цьому, податковим органом не надано суду будь-яких доказів того, що зазначена пляшка горілки була власністю саме позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими покладені в основу рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 13.07.2018 № 000589-40 висновки податкового органу про порушення ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" вимог Постанови КМ України від 30.10.2008 № 957.

Отже, позовні вимоги в частині скасування вказаного рішення суд вважає обґрунтованими.

Щодо позовних вимог у іншій частині, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Разом з тим, рішення про результати розгляду скарги платника податків прийняте за наслідками адміністративного оскарження відповідного рішення про застосування фінансових санкцій не може породжувати для суб'єкта господарювання правові наслідки.

У даному випадку, лише відповідне рішення про застосування фінансових санкцій є тим правовим актом індивідуальної дії, який може бути оскаржений у порядку адміністративного судочинства.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 02.07.2013 у справі № К/9991/1592/11.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо оскарження рішення Державної фіскальної служби України від 02.10.2018 № 32046/6/99-99-11-03-01-25 та, відповідно, не надає оцінки доводам сторін у цій частині.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими у частині оскарження рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 13.07.2018 № 000589-40, а адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 3 524,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області підлягають судові витрати у сумі 1 762,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 13.07.2018 № 000589-40.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ТОВ "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 6-в, код 38737621) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код 39400859) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 06 лютого 2019 р.