Ухвала суду № 79722498, 07.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відвід

м.Вінниця

07 лютого 2019 р. Справа № 120/62/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Ваколюка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, адреса: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, вінницька область, 21027) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 10.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи в судове засідання 07.02.2019 року.

У ході судового засідання 07.02.2019 року представником позивача заявлено клопотання про відвід головуючого судді. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача зазначив, що він є чоловіком двоюрідної сестри судді, з сім'єю якої суддя Чернюк А.Ю. підтримує дружні відносини.

Представник відповідача при вирішенні клопотання про відвід поклався на розсуд суду.

Надавши оцінку доводам заявленого клопотання про відвід судді у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 3 частини 1 статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями ч. 3 ст 40 КАС визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Представник позивача, як на підставу для відводу судді зіслався на родинні стосунки між його дружиною та головуючим суддею. Оскільки дані обставини, наразі, не відпали, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути не тільки реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, а й суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

З метою виключення у представника позивача внутрішнього переконання у розгляді справи неупередженим судом та запобігання будь-яких сумнівів у цьому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про відвід судді.

Разом із тим, у даному випадку приймається до уваги право учасників процесу на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А незадоволення заяви про відвід в даній справі може бути сприйняте заявником як порушення його права на справедливий суд.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 36, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про відвід судді Чернюк А.Ю. у адміністративній справі №120/62/19-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Передати адміністративну справу №120/62/19-а для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ст. 256 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна