Рішення № 79722059, 11.02.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.02.2019

Справа №489/5413/18

Провадження №2/489/173/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний виконавець ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, яким просив: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18.05.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо звернення стягнення на автомобіль марки Mersedes-Benz, модель GLS 350 D4 MATIC, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір чорний, тип – загальний легковий універсал – В, об’єм двигуна – 2987 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 817. Посилаючись на те, що ПАТ «Кредобанк» в порушення умов п. 4.9 кредитного договору не надіслав позивачу повідомлення щодо дострокового повернення кредиту, ні розрахунку заборгованості. А отже, стягував позбавив її можливості добровільно виконати вимогу щодо дострокового погашення заборгованості протягом тридцяти днів. Вважає, що сума заборгованості є необґрунтованою та нічим не підтверджено. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. На підтвердження безспірності заборгованості, нотаріусу не були подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від третьої особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

21 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2333/2016, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 1859901,71 грн. на строк до 20.06.2023 року, для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі – продажу транспортного засобу марки Mersedes-Benz, модель GLS 350 D4 MATIC, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1, укладеного між позичальником та ПП «Техноконтракт»; оплати страхування від нещасних випадків в сумі 71362,71 грн., зі сплатою процентної ставки в розмірі 16.49 % річних (п. 2.1, 2.2, 3.3 кредитного договору).

В забезпечення виконання кредитного договору № 2333/2016 від 21.06.2016 року, між публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено договір застави від 23.06.2016 року. Предметом застави є рухоме майно – транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель GLS 350 D4 MATIC, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1, заставною вартістю 1944431,20 грн.

Відповідно до виконавчого напису від 18.05.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №817, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 запропонувала звернути стягнення на транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель GLS 350 D4 MATIC, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір чорний, тип – загальний легковий універсал – В, об’єм двигуна – 2987 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 по кредитному договору № 2333/2016 від 21.06.2016 року укладеному між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, задовольнити вимоги ПАТ «Кредобанк» станом на 11.05.2018 року за період з 01.12.2017 року по 11.05.2018 року у розмірі 1660050,10 грн. – неповернутої суми кредиту станом на 11.05.2018 року; 174434,71 грн. – прострочення відсотків станом на 11.05.2018 року; 9892,68 грн. – нараховані відсотки станом на 11.05.2018 року; 29912,07 грн. – станом на 11.05.2018 року заборгованість по пені за період з 12.05.2017 року по 11.05.2018 року; 2000,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 1876289,40 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 11 липня 2018 року постановою приватного державного виконавця Баришніковим Артемом Дмитровичем відкрито виконавче провадження № 56747902.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Згідно із п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз’яснено, що однією з об’єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред’явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з’ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов’язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи виконавчого напису від 18.05.2018 року, за реєстровим № 817, підставою для винесення виконавчого напису були надані наступні документи: копія кредитного договору № 2333/2016 від 21.06.2016 року; копія договору застави від 23.06.2016 року; копія досудової вимоги щодо виконання договірних зобов’язань, направлена на адресу ОСОБА_3 від 29.03.2018 року за вих. № 27-13097/18; копія квитанції про направлення досудової вимоги ОСОБА_3; копія розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по кредитному договору № 2333/2016 від 21.06.2016 ОСОБА_3; розрахунок пені по простроченій заборгованості позичальника ОСОБА_3 за період з 12.05.2017 року по 11.05.2018 року; копія меморіального ордеру № 29208586 від 24.06.2016 року про надання ОСОБА_3 кредитних коштів на суму 1788539,00 грн.; копія меморіального ордеру № 29208617 від 24.06.2016 року про надання ОСОБА_3 кредитних коштів на суму 71362,71 грн.; рух коштів по рахунку ОСОБА_3 з 21.06.2016 року по 11.05.2018 року.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд дійшов таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу, штрафу, порядку нарахування пені та відсотків за користування кредитом, не було з'ясовано даного питання з боржником, така не переконалася щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_3 про суму заборгованості, в зв’язку з чим остання була позбавлена об’єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку вона не визнає.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний виконавець ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 18 травня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №817, за яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель GLS 350 D4 MATIC, 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір чорний, тип – загальний легковий універсал – В, об’єм двигуна – 2987 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 по кредитному договору № 2333/2016 від 21.06.2016 року укладеному між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, задовольнити вимоги ПАТ «Кредобанк» станом на 11.05.2018 року за період з 01.12.2017 року по 11.05.2018 року у розмірі 1660050,10 грн. – неповернутої суми кредиту станом на 11.05.2018 року; 174434,71 грн. – прострочення відсотків станом на 11.05.2018 року; 9892,68 грн. – нараховані відсотки станом на 11.05.2018 року; 29912,07 грн. – станом на 11.05.2018 року заборгованість по пені за період з 12.05.2017 року по 11.05.2018 року; 2000,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 1876289,40 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704грн. 80коп(сімсот чотири гривни вісімдесят копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Кредобанк», юридична адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862.

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 52

Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Садова, 1, офіс 307.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено «11» лютого 2019 року.