Рішення № 79721944, 06.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р. Справа№0540/8435/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,-

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- звільнити Позивача, від сплати судового збору або відстрочити його сплату, або зменшити розмір, як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити;

- визнати протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії на користь ОСОБА_1 за період від дати винесення рішення по справі № 227/3918/17 від 27.02.2018 року та по квітень 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області по не нарахуванню та не виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2017 року по 30.04.2018 року на користь ОСОБА_1 та зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2017 року по 30.04.2018 року, шляхом перерахування на її реквізити визначені раніше.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є пенсіонером за віком та з вересня 2015 року перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. До березня 2017 року відповідач нараховував пенсійне забезпечення та перераховував на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк». У квітні 2017 року на картковий рахунок позивача не була зарахована пенсія. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області № 227/3918/17 від 27.02.2018 року визнано дії УПФУ протиправними та зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії з моменту призупинення. Зазначає, що даним рішенням є доведення у судовому порядку факт неправомірних дій та бездіяльності з боку відповідача та порушення строків виплати пенсії саме з вини відповідача. Пенсія перерахована у квітні 2018 року, без компенсації.

Позивач вважає, що у нього є право стягнути з відповідача втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки відповідач добровільно ухиляється від виконання вимог діючого законодавства України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04 грудня 2018 року.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що позивач перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року (справа № 227/3918/17), управлінням було поновлено виплату пенсії з 01.04.2017 року та виплачено заборгованість за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року в розмірі 53 190,00 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що оскільки нарахування та виплата належних позивачу сум на підставі рішення суду у справі № 227/3918/17 було проведено вчасно, тому управління вважає, що підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відсутні.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28 листопада 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в обґрунтування якого зазначила, що оскільки відповідач продовжує незаконну бездіяльність по невиплаті належної позивачу компенсації та продовжує стверджувати про відсутність підстав для її виплати, на підставі статті 382 КАС України, просить суд зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення по справі у встановлений судом строк, оскільки вважає, якщо відповідач безпідставно ухиляється від виплати належної їй власності - пенсії, то він і у подальшому буде безпідставно ухилятися від виконання рішення.

У підготовчому засіданні 04 грудня 2018 року розгляд справи № 0540/8435/18-а відкладено до 26 грудня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 січня 2019 року.

Судове засідання, призначене на 23 січня 2019 року відкладено до 06 лютого 2019 року у зв'язку із знаходженням судді Кочанової П.В. на лікарняному з 14.01.2019 року.

У судове засідання, призначене на 06 лютого 2019 року, повноважні представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянкою України (паспорт серії ВЕ 477236 виданий 17 грудня 2001 року Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області), пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням (№ 47350) та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою від 30 вересня 2015 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, наданої позивачем до адміністративного позову.

Відповідач, Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) є суб'єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17 ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до адміністративного суду. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 1 квітня 2017 року. Зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, з 1 квітня 2017 року. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача утриматись від подальшого зупинення виплати пенсії відмовлено. Рішення про зобов'язання Добропільського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 1 квітня 2017 року підлягає негайному виконанню.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 07.05.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17, відповідачем відновлено нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року. Позивачу, на особовий рахунок НОМЕР_3 відкритий в ДОУ АТ «Ощадбанк», 5 квітня 2018 року перераховано загальну суму у розмірі 59 403,34 грн., яка складається з основного розміру пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року на суму 53 190,00 грн. та поточної суми пенсії (квітень 2018 року) у розмірі 6 213,34 грн.

Даний факт підтверджується витягами з відомості Список № 1 (10004/1) на зарахування пенсій, соціальних допомог на поточні рахунки в філія ВАТ «Ощадбанк» за період з 4 квітня по 25 квітня 2018 року.

Отже, судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено 05 квітня 2018 року заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року, а не за період з 01.03.2017 року по 30.04.2018 року, як зазначає позивач у своїх позовних вимогах.

Поточна пенсія з квітня 2018 року нараховується та виплачується позивачу вчасно.

Проте, Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області протиправно не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати перерахованого розміру пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон №1058-ІV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання у відзиві на позов представника відповідача на відсутність підстав для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» з причин того, що нарахування та виплата належних позивачу сум на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17 було проведено вчасно, оскільки основною умовою для виплати громадянину передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) та від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17.

Разом з цим, суд зазначає, що вимога позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 01.03.2017 року по 30.04.2018 року задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року, а дату припинення виплати пенсії саме з 01.04.2017 року встановлено у рішенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області яка полягає у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошового доходу за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року, на рахунок в уповноваженому позивачем банку.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії на користь ОСОБА_1 за період від дати винесення рішення по справі № 227/3918/17 від 27.02.2018 року та по квітень 2018 року, суд вважає її необґрунтованою, оскільки як вбачається з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстру судових рішень, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2018 року по справі № 227/3918/17 набрало законної сили 07 травня 2018 року.

Що стосується вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ - 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, буд.28А), яка полягає у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року.

Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ - 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, буд.28А) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_2) компенсацію втрати частини грошового доходу за період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року, на рахунок в уповноваженому позивачем банку.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ - 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, буд.28А) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 06 лютого 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.