Ухвала суду № 79720930, 04.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 лютого 2019 року Справа 160/931/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінілон» до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про визнання неправомірними дій та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінілон» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича відносно визначення у виконавчому провадженні №57844717 виконавчого збору у сумі 267 447 803,80 (двісті шістдесят сім мільйонів чотириста сорок сім тисяч вісімсот три) гривень 80 копійок;

визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору винесену 04.12.2018 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Дмитром Євгеновичем у виконавчому впровадженні №57844717;

визнати неправомірним та скасувати п. 3 постанови від 04.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження №57844717, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Дмитром Євгеновичем, а саме: скасувати виконання стягнення з ТОВ «ФК «ФІНІЛОН» виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 267 447 803,80 гривень.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 ч.1 вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст.ст.160,161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві зазначено, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2018 № 57844717 та про стягнення виконавчого збору від 04.12.2018 року винесені при виконанні наказу №911/1188/18 від 19.10.2018 року, на адресу ТОВ «ФК «ФІНІЛОН» надійшли 14.01.2019 року. Позивач надіслав даний адміністративний позов до суду поштою 25.01.2019р.

Поряд з цим суд зазначає, що на підтвердження того, що позивачем були отримані оскаржувані постанови саме 14.01.2018, в результаті чого товариству стало відомо про порушення своїх прав, свобод та інтересів, жодних доказів до позовної заяви надано не було.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Проте, позивачем не було надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду та жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Отже, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимоги ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2010 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1921,00 грн.

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" - 1921,00 грн.).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову суб'єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921,00 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 19210,00 грн.

Враховуючи те, що в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір розмірі 23052,00 (1921,00+1921,00+19210,00) грн., за реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП) , код отримувача 37989253, Рахунок отримувача 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

В позовній заяві відповідачем вказано Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича, проте згідно з вимогами ч.3 ст.287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Вказана обставина не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Окрім того, відповідно до п. 8 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не було зазначено в позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд зазначає, що належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Згідно з п. 5.27 вказаної системи, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, надані копії додатків до позовної заяви не засвідчені належним чином.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем не надано до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до п.п. 6, 7 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки зазначені відомості не зазначені.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надання позовної заяви відповідно до кількості сторін у справі із зазначенням найменування відповідача у відповідності до норм КАС України;

- надання у відповідній кількості додатків засвідчених належним чином згідно ч.5 ст.94 КАС України;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити в позовній заяві для суду та сторін щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надання власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином оформленого адміністративного позову відповідно до кількості учасників справи із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінілон» до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про визнання неправомірними дій та скасування постанов - залишити без руху.

2. Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Роз'яснити позивачу що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона