Ухвала суду № 79719313, 08.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1921/19

Провадження № 2/161/1311/19

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року місто ОСОБА_1

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 310 000,00 дол. США та 740 645,46грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 08.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.

Водночас, разом з позовною заявою, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження права власності на корпоративні права – частки в розмірі 10% статутного капіталу, що становить 1 704 611,00 грн., у товаристві з обмеженою відповідальністю «МІНМАТ РЕВЕРБЕРІ» (45603, Луцький район, село Струмівка, вул. Липинського, буд. 7, код ЄДРПОУ 33273839).

В обґрунтування заяви вказує, що відповідач протягом тривалого часу безпідставно відмовляється повернути заборгованість позивачу, тому існує реальний ризик, що до моменту вступу в законну силу рішення суду, відповідач може відчужити зазначені корпоративні права, що позбавить можливості реального виконання рішення суду.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову та додані матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з врахуванням такого.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке належить відповідачу, під час пред'явлення до нього позову і розгляду справи, може зникнути на момент виконання рішення.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

В порушення вказаних вимог, в поданій до суду заяві не зазначено доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для забезпечення позову.

Крім того, вживаючи заходи забезпечення позову, суд тим самим обмежить права юридичної особи ТОВ «МІНМАТ РЕВЕРБЕРІ», яка не є стороною по справі, стороною договірних зобов’язань за розпискою, що може призвести до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 153, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У заяві задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_1