Рішення № 79718508, 07.02.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/15/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" (вул Д.Лук'яновича, 8, м Тернопіль, 47707)

до відповідача Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області (вул Шевченка, 64, смт Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234)

про стягнення 75378 грн боргу

За участю від:

позивача - Свірський Т.В.

відповідача - Фесик Л.І.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області про стягнення 75378 грн боргу.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю робіт за державні кошти №04/09/17-1 від 04.09.2017, а саме щодо оплати за виконані роботи.

Ухвалою суду від 11.01.2019 відкрито провадження у справі №921/15/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у даній справі, з повідомленням учасників процесу, призначено на 07.02.2019.

В ході розгляду справи відповідачем до матеріалів справи подано лист №28 від 23.01.2019 (вх №1672 від 29.01.2019).

У вищевказаному та адресованому суду листі від 23.01.2019 №28 (при цьому наданому як відповідь на претензію ТОВ "АВАКС ПРОФ" б/н від 19.12.2018) Залозецькою селищною радою зазначено, що згідно укладеного договору № 04/09/17-1 (термін дії якого до 31.12.2017), на виконання робіт по капітальному ремонту вулиці Міцкевича в селищі Залізці, кредиторська заборгованість по фінансовій і бюджетній звітності станом на 01.01.2018 - відсутня. А відтак, зазначає, що у Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, відсутні фінансові можливості і бюджетні кошти для задоволення зазначеної претензії.

Представником відповідача в судовому засіданні 07.02.2019 висловлено позицію, згадану у листі №28 від 23.01.2019.

Разом з цим ним зауважено, що станом на кінець 2017 року відповідачу не було вручено/надіслано акту приймання будівельних робіт за листопад 2017 року на спірну суму 75378 грн. Попри це, ним підтверджено факт виконаних позивачем робіт, факт підписання довідок форми КБ-3 та актів форми КБ-2в по договору №04/09/17-1 від 04.09.2017.

У відповідь на запитання суду представником Залозецької селищної ради зазначено, що копія позовної заяви з доданими до неї документами отримана відповідачем.

Відповідно до ч 1 ст 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є, зокрема відзив на позовну заяву (відзив) (ч 2 ст 161 ГПК України).

Залозецькою селищною радою Зборівського району Тернопільської області у встановлений судом в ухвалі від 11.01.2019 строк, відзиву на позов не надано.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч 2 ст 178 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 07.02.2019 з'явився, позовні вимоги підтримав, додатково підкресливши, що зауважений відповідачем акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року на суму 75378 грн скріплений підписами і печатками обох сторін, та містить посилання на договір №04/09/17-1 від 04.09.2017.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 27 VF 25 D 8015306 D 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між Залозецькою селищною радою (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" (підрядником) 04.09.2017 укладено договір №04/09/17-1 про закупівлю робіт за державні кошти, згідно з яким підрядник взяв на себе зобов'язання у 2017 році своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту вулиці Міцкевича в смт Залізці Тернопільської області (ділянка від ПК 0 + 00 до ПК2 + 98) ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011 (ДК 021:2015 - 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) (п 1.1, п 1.2 договору).

Склад та обсяги робіт, що є предметом договору, визначаються сторонами на підставі дефектного акту, який є невід'ємною частиною договору та технічного завдання, викладеного в Тендерній документації на закупівлю робіт. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п 1.3 правочину).

У п 2.1 договору передбачено, що підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання авансу в розмірі, передбаченому Планом фінансування робіт, який є невід'ємною частиною цього договору, і завершить виконання робіт до 31 грудня 2017 року. Строки виконання робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який складається підрядником та погоджується замовником та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п 3.1, п 3.2 правочину ціна цього договору становить за кодом економічної класифікації (3132) - 2 412 926 грн, в тому числі ПДВ: 402154,33 грн. Ціна договору визначається відповідно до вимог нормативних документів України у сфері ціноутворення у будівництві із залученням бюджетних коштів та обґрунтовується відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1-2013 "Правил визначення вартості будівництва". Договірна ціна є невід'ємною частиною договору.

Згідно п 4.1 договору підрядник повинен виконати роботи, зазначені в розділі 1. договору, якість яких відповідає умовам діючих нормативно - правових актів України.

Замовник відповідно до вимог нормативно - правових актів здійснює контроль за якістю робіт, що виконується підрядником за договором (п 4.2 правочину).

У п 5.1 договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у загальній сумі 2 412 926 грн, в тому числі ПДВ: 402 154,33 грн, з них: у 2017 році - 2 412 926 грн, в тому числі ПДВ: 402 154,33 грн. Зобов'язання сторін щодо фінансування визначаються на підставі узгодженого сторонами Плану фінансування робіт, що є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися шляхом перерахування замовником відповідних коштів на рахунок підрядника на підставі документів, визначених п 6.2, підписаних уповноваженими представниками сторін (п 6.1 правочину).

У п 6.2 договору зазначено, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ -3). Розрахунок проводиться при наявності відповідних бюджетних коштів на рахунку замовника в органі Державної казначейської служби України.

Згідно п 6.3 правочину ненадходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами Державної казначейської служби України, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.

Будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише при наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні зобов'язання, взяті замовником без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та рішенням Залозецької селищної ради на відповідний бюджетний рік, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються (п 6.4, п 6.5 договору).

Пункт 6.6 договору зазначає, що в будь - якому випадку замовник зобов'язаний оплатити підряднику вартість виконаних робіт в строк, передбачений Планом фінансування робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.

По даному договору замовник взяв на себе обов'язок, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані підрядником роботи, виходячи з фактичного надходження коштів замовником з бюджету (п 8.1.1); приймати виконані підрядником роботи відповідно до договору, оглянути їх і у разі виявлення допущених в виконаних роботах відступу від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові (п 8.1.2); протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника Акту приймання виконаних будівельних робіт, підписати його або надати підряднику вмотивовані зауваження в письмовому вигляді. При відсутності таких зауважень в п'ятиденний строк з моменту отримання, Акт приймання виконаних будівельних робіт вважається погодженим (узгодженим), а роботи прийнятими, відповідно до умов даного договору (незалежно від того, чи підписав замовник Акт приймання виконаних будівельних робіт, чи ні) (п 8.1.4).

Відповідно до умов договору замовник має право: контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п 8.2.2); повернути Акти виконаних будівельних робіт (форма №КБ - 2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) підряднику без здійснення оплати, у разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 6.2 розділу VI цього договору (відсутність печатки, підписів, тощо) (п 8.2.4).

У п 8.3.1 договору зазначено, що підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Згідно п 8.4.1 правочину підрядник має право в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2017 року та до повного виконання сторонами своїх обов'язків ( п 12.2 договору).

Відповідно до п 13.1 правочину всі додатки та додаткові угоди, складені у відповідності з цим договором та на виконання його умов, після їх підписання та оформлення у встановленому законом порядку є невід'ємною частиною цього договору. А у розділі ХІV договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є: договірна ціна; дефектний акт; календарний графік виконання робіт; план фінансування робіт.

У додатку до вищевказаного договору "договірна ціна" зазначена вартість робіт на суму 2412926 грн.

З іншого додатку - плану фінансування робіт вбачається, що сплата авансу проводиться в розмірі 30% від розміру фінансування, а решта суми 70% - протягом 20-ти днів з моменту підписання акту/актів приймання виконаних підрядних робіт.

На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи щодо об'єкту капітального ремонту вулиці Міцкевича в смт Залізці Тернопільської області (ділянка від ПК 0+00 до ПК 2+98), загальною вартістю 1696197 грн.

Дана обставина підтверджується підписаними відповідачем без жодних заперечень (зауважень):

- довідками про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за жовтень 2017 року на суму 987446 грн, листопад 2017 року на суму 450528 грн, листопад 2017 року на суму 170027 грн, листопад 2017 року на суму 75378 грн, червень 2018 року на суму 12818 грн;

- актом №1 від 05.10.2017 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт на суму 987446 грн та актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад 2017 на суму 450528 грн, за листопад 2017 року на суму 170027 грн, за листопад 2017 року на суму 75378 грн, за червень 2018 року на суму 12818 грн.

Претензій до виконаних підрядником (позивачем) робіт у замовника (відповідача) не було, як на час виконання робіт, підписання перелічених документів, так і на момент вирішення справи в суді.

В свою чергу відповідачем умови договору №04/09/17-1 від 04.09.2017 в частині, що стосується оплати вартості виконаних робіт виконано лише частково на суму 1620819 грн. Дану обставину підтверджують наявні в матеріалах справи платіжні доручення: №1857 від 02.10.2017 на суму 666750 грн, №1860 від 04.10.2017 на суму 320696 грн, №1950 від 13.11.2017 на суму 75378 грн, №1949 від 13.11.2017 на суму 450528 грн, № 2186 від 21.12.2017 на суму 94649 грн, № 947 від 20.06.2018 на суму 12818 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" зверталось до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області із претензією б/н від 19.12.2018, в якій просило сплатити суму боргу в розмірі 75378 грн. Вказана вимога-претензія отримана відповідачем 19.12.2018 за №922, на що вказує штамп вхідної кореспонденції відповідача на претензії.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

І лише станом на час розгляду справи в суді, відповідачем надано вже згадану раніше відповідь №28 від 23.01.2019 на претензію позивача за 19.12.2018, адресовану при цьому саме суду, а не виконавцю робіт. У згаданій претензії також відсутні зауваження щодо обсягу та вартості виконаних позивачем робіт.

Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України вказано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У ч 1 ст 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У частині 4 статті 882 Цивільного кодексу України зазначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Матеріали справи містять 5 (п'ять) Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за жовтень, листопад 2017 року та червень 2018 року на загальну суму 1696197 грн, підписаних сторонами без будь-яких зауважень.

Це вказує на належне виконання позивачем умов договору підряду №04/09/17-1 від 04.09.2017.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання згідно п 6.1, п 6.2, п 6.6 договору та ч 4 ст 879 Цивільного кодексу України щодо оплати за виконані роботи виконано лише частково на суму 1620819 грн.

При тому, що п 3.1 договору містить умову, що загальна ціна договору становить 2412926 грн, тобто значно більшу суму, ніж загальна сума виконаних робіт - 1696197 грн.

Надані в судовому засіданні 07.02.2019 пояснення представника відповідача з приводу неотримання ним акту виконаних робіт за листопад 2017 року на суму 75378 грн (ціну позову у даній справі), а відтак і зазначене у листі №28 від 23.01.2019 твердження відповідача щодо відсутності боргу на вказану суму критично оцінюються судом, з огляду на те, що даний документ містить як підпис уповноваженої сторони замовника, так і проставлену ним печатку. У ньому відсутні зауваження замовника щодо виконаних робіт по ньому, а також їх вартості. До того ж в судовому засаданні 07.02.2019 представникм відповідача підтверджено, що позивачем роботи по договору №04/09/17-1 від 04.09.2017 виконано в повному обсязі.

А відтак, відповідно до ч 1 ст 75 ГПК України дана обставина не потребує доказуванню.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

За статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормами ст 599 ЦК України, ст 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч 1 ст 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не довів, що він протягом 2017-2018 років вживав всіх залежних від нього заходів, необхідних для належного виконання свого зобов'язання згідно підписаного з його сторони (як замовника робіт) Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року на суму 75378 грн.

Вже згадуваними ст ст 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зі змісту ст ст 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі ч 2 ст 617 Цивільного кодексу України, ч 2 ст 218 Господарського кодексу України відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV та ч 4 ст 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А відтак, судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст ст 11, 14 ЦК України, ст ст 173, 174, 193 ГК України розрахунок по оплаті за виконані роботи в строк визначений у договорі, замовник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 75378 грн.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 75378 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані і належним чином не заперечені відповідачем.

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).

Виконання позивачем умов договору №04/09/17-1 від 04.09.2017 підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за жовтень, листопад 2017 року та червень 2018 року на загальну суму 1696197 грн, довідками про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вказані періоди і суму, а також частковою оплатою вартості виконаних робіт в сумі 1620819 грн.

Доказів неналежного виконання позивачем положень названого правочину відповідач суду не надав і не повідомив про їх наявність.

Непідтвердженими відповідачем залишились і обставини вжиття ним заходів по оплаті 75378 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" підлягають до задоволення в повному обсязі, шляхом стягнення із Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області 75378 грн - боргу.

В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, ст ст 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

1. Стягнути з Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області (вул Шевченка, 64, смт Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04396437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" (вул Д.Лук'яновича, 8, м Тернопіль, ідентифікаційний код 37306789) 75378 (сімдесят п'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн - боргу, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя І.П. Шумський