Ухвала суду № 79709524, 08.02.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1704/19

н/п 2-з/766/27/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

08.02.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Дорошинської В.Е.

за участю секретаря Рєпи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні особою права розпорядження своїм майном та заборону вчинення певних дій, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

07.02.2019 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об’єкта нерухомого майна - адміністративно-торговельний комплекс з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний №1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39 та шляхом заборони державної реєстрації права власності та інших речових прав, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, в тому числі державної реєстрації (перереєстрації) іпотеки на об’єкта нерухомого майна - адміністративно-торговельний комплекс з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний №1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39.

В обґрунтування необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову зазначається про те, що право власності позивача на своє майно, яке обтяжене іпотекою, презюмується, тобто позивач є добросовісним набувачем та власником такого майна і право власності набуте у спосіб, не заборонений Законом (на підставі іпотечного договору від 04 січня 2012 року, укладеного з ОСОБА_4) і на момент укладання, реєстрації вказаного договору іпотеки, як і на момент державної реєстрації права власності на майно за позивачем, жодних заборон та зареєстрованих іпотек або обтяжень щодо майна, які б не дозволяли та забороняли реєструвати відповідні права за позивачем, не було (окрім зареєстрованих на користь позивача).

Також позивач зазначає, що між ним та ПАТ «УкрСиббанк» та/або ПАТ «Дельта Банк» відсутні та ніколи не було жодних правовідносин, в тому числі в рамках договорів, на підставі яких існує зареєстроване обтяження у вигляді іпотеки, зокрема: договору іпотеки від 01 серпня 2008 року, договору № 1 про внесення змін до нього та договорів про надання споживчого кредиту від 01 серпня 2008 року за №11379201000, № 11379277000, при цьому право власності позивача обтяжене іпотекою по зобов’язанням, які виникли не у позивача, а у минулого власника - ОСОБА_3 перед банком, а окрім того, пунктами 4.1., 4.2. та 4.3. договору іпотеки від 01 серпня 2008 року (у відповідності до якого існує обтяження у вигляді іпотеки) передбачено право іпотекодержателя звернення стягнення на предмет іпотеки (майно позивача), зокрема, у випадку порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов’язання за договором іпотеки або будь-якого зобов’язання, що забезпечено іпотекою за вказаним договором іпотеки - на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або позасудового врегулювання у відповідності до умов вказаного договору та ЗУ «Про іпотеку» або іншими способами, передбаченими законодавством України, при цьому право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю, у зв’язку з чим заявник вказує, що наразі існує реальна загроза подальшого утруднення та неможливості виконання рішення суду по даній справі, в разі задоволення позову, оскільки поки буде тривати судовий спір по цій справі, нинішній Іпотекодержатель (банк) предмета іпотеки, тобто майна позивача, у відповідності до згадуваних вище пунктів договору іпотеки від 01 серпня 2008 року та ЗУ «Про іпотеку» може реалізувати своє права звернення стягнення на предмет іпотеки (майно позивача) у передбачений ЗУ «Про іпотеку» та договором іпотеки спосіб, вибравши такий спосіб та власний розсуд, за наслідками чого Іпотекодержатель може стати власником предмета іпотеки чи Іпотекодержатель від імені власника предмета іпотеки зможе здійснити відчуження за договором купівлі – продажу на користь третьої особи, яка після цього може вважатися добросовісним набувачем, що фактично призведе до незаконного позбавлення позивача права власності на своє майно і потребуватиме від нього ініціювання нових судових спорів і прикладання значних зусиль та судових витрат, а окрім того заявником вказується, що нинішній Іпотекодержатель (банк) за час цього судового провадження має право та фактично може відступити права вимоги (за згадуваними вище кредитними та іпотечними договорами, які укладались з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитним договорам) на підставі положень ст. ст. 512-514, 516 Цивільного кодексу України, як це вже було раніше, коли первісний Іпотекодержатель (ПАТ «УкрСиббанк») відступило право вимоги до ПАТ «Дельта Банк», на користь будь-якої третьої особи, що знову ж таки, входячи з позовних вимог позивача, призведе до неможливості та утруднення виконання рішення суду по даній справі (в разі задоволення позову), адже після настання будь-якої з подій, тобто задоволення вимог Іпотекодержателя в будь-який спосіб чи відступлення прав вимоги, позивач не зможе та фактично буде втрачений сенс виконання рішення суду по даній справі, будучи вже не власником свого майна чи маючи зареєстровані права на користь нових третіх осіб

Ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного судового захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, 1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. 2. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України, 1. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. 2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. 3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. 4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. 5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. 6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. 7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії. 8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 9.Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. 10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ст.152 ЦПК України, ч.1. Заява про забезпечення позову подається: 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.153 ЦПК України, 1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). 5. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. 6. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно до ст.157 ЦПК України, 1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. 2. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. 4. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить скасувати (вилучити) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №26327978 від 25 травня 2018 року, внесений державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області ОСОБА_5 на підставі рішення про скасування, індексний номер: 41288190 від 25 травня 2018 року щодо об’єкта нерухомого майна - адміністративно-торговельного комплексу з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний № 1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39, а також заборонити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», та/або будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо проведення за собою державної реєстрації прав іпотекодержателя на підставі іпотечного договору від 01 серпня 2008 року, серія та номер: ВКР 357841, ВКР 357842, зареєстрованого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за №1686 зі змінами до нього, внесеними договором про внесення змін №1 від 06 березня 2009 року, серія та номер: ВМС 039941, зареєстрованого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за №279 щодо об’єкта нерухомого майна - адміністративно-торговельного комплексу з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний №1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реально можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, вивчивши матеріали справи та враховуючи докази, що надані представником позивача на підтвердження своїх вимог, вважає, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі його задоволення у майбутньому, а заходи забезпечення позову випливають із суті заявлених позовних вимог і гарантують виконання можливого рішення суду, вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Зокрема, наявність спору підтверджується доданими до позову та заяви про забезпечення позову письмовими доказами у вигляді інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об’єкту нерухомого майна № 1541410365101 від 27.04.2018 року, інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкту нерухомого майна № 1541410365101 від 19.01.2018 та 21.01.2019 року, договором іпотеки від 04.01.2012 року, договором іпотеки від 01.08.2008 року та договором про внесення змін № 1 до нього від 06.03.2009 року, рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 04.05.2011 року по справі № 2-1834/11.

Суд погоджується з твердженнями заявника та вважає доведеним існування реальної загрози подальшого утруднення та неможливості виконання рішення суду по даній справі, в разі задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги те, що теперішній Іпотекодержатель (ПАТ «Дельта Банк»), права якого зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, може під час розгляду даної справи у відповідності до договору іпотеки від 01 серпня 2008 року та Закону України «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки (майно позивача) у будь-який, на власний вибір, спосіб або на підставі положень ст. ст. 512-516 Цивільного кодексу України відступити право вимоги за кредитними договорами від 01 серпня 2008 року № 11379201000, 11379277000 і за укладеними в якості забезпечення їх виконання договором іпотеки від 01 серпня 2008 року та договором №1 про внесення змін до нього, що може призвести до позбавлення права власності позивача на його майно - предмет іпотеки чи до зміни кредитора, а фактично і Іпотекодержателя предмета іпотеки, тобто майна позивача, а як наслідок – до утруднення і навіть до неможливості виконання рішення по даній справі, в разі задоволення позовних вимог, виходячи з позовних вимог позивача про скасування (вилучення) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку № 26327978 від 25 травня 2018 року та заборону ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та/або будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо проведення за собою державної реєстрації прав іпотекодержателя на підставі іпотечного договору від 01 серпня 2008 року, зі змінами до нього, внесеними договором про внесення змін № 1 від 06 березня 2009 року - щодо об’єкта нерухомого майна, а саме - предмета іпотеки, яке належить на праві власності позивачу.

Враховуючи, що забезпечення позову є заходами охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реалізацію виконання позитивно прийнятого рішення, суд вважає, що в даному випадку забезпечення позову повинно полягати у накладенні арешту на адміністративно-торговельний комплекс з ґанком та входом до підвалу, загальною площею 427,3 кв. м., розташованого за адресом: місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва-Леніна), будинок № 39 та встановленням заборони державної реєстрації права власності та інших речових прав, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, а також державної реєстрації (перереєстрації) іпотеки на вказане нерухоме майно, а тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні особою права розпорядження своїм майном та заборону вчинення певних дій - задовольнити.

Накласти арешт на об’єкт нерухомого майна - адміністративно-торговельний комплекс з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний № 1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39.

Заборонити державну реєстрацію права власності та інших речових прав, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, в тому числі державну реєстрацію (перереєстрацію) іпотеки на об’єкта нерухомого майна - адміністративно-торговельний комплекс з ґанком та входом до підвалу, який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має реєстраційний № 1541410365101 та розташований за адресом: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Грецька (колишня назва - Леніна), будинок 39.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Е. Дорошинська