Рішення № 79695992, 30.01.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8006/18

2/310/318/19

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді..........ОСОБА_1,

при секретарі………… ОСОБА_2

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 19.09.2018 року, перебуваючи на робочому місці від директора ДП «БМТП» ОСОБА_6 йому стало відомо про те, що до ДП «Бердянський морський торговельний порт», де він працює, надійшла постанова ВП №56129242 від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5 про звернення стягнення на його заробітну плату. Проте зазначив, що він ніколи не мав письмово укладеного кредитного договору з відповідачем, чи навіть не складав заяви на відкриття карткового рахунку. Він лише користувався карткою, яку йому надали співробітники банку без будь-яких заяв, а також йому не було відомо про будь-які умови щодо кредитування по даній картці; а дізнався він про якусь заборгованість у 2013 році і звернувся 10.12.2013р. з відповідною заявою до Бердянського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» про реструктуризацію заборгованості, в якій просив у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем в період з грудня по травень 2013 року не здійснювати обов'язкові платежі по кредиту, а також списати штрафи, пені, та зменшити відсоткову ставку по кредиту, при цьому повідомив банк, що був готовий надати будь-які підтверджуючі документи, що будуть вимагатися банком. Однак, за його зверненнями надходили тільки формальні «відписки». Вимагаючи відповіді, надання відповідних роз'яснень та порозуміння від відповідача він з грудня 2013 року перестав здійснювати будь-які операції за карткою 4149437813609441, до повного роз'яснення банком поставлених питань. Вважає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок неправомірно відкрите провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на його заробітну плату за місцем роботи, оскільки цей виконавчий напис не відповідає вимогам закону, приватним нотаріусом не було надіслано на його адресу повідомлення письмової вимоги боржнику, не направлялись будь-які повідомлення про вчинення виконавчого напису, що забезпечило б йому можливості надати свої письмові заперечення чи докази на спростування правомірності застосування примусових заходів стягнення боргу. Зазначив, що також нотаріус при видачі виконавчого напису не врахував пропуск банком строку позовної давності, також не враховано пропуск спеціальної позовної давності на штраф та пеню за картковим рахунком, пропущено строк пред’явлення до виконання виконавчого напису. Вважає, що приватний нотаріус не мав жодних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором, попередньо не переконавшись та не отримавши від банку документів, які беззаперечно підтвердили б отримання вимоги про усунення порушень та доводів, що вказана заборгованість є безспірною. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3256, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 22.05.2017р. щодо звернення стягнення на доходи боржника.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_7 (довіреність № 3805-К-О від 23.08.2018р.) – у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі, а також просила відмовити в задоволенні позову. Крім того, надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов не визнають та вважають його безпідставним. На час вчинення нотаріусом виконавчого напису банк подав йому усі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений Постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172. На дату вчинення виконавчого напису спору про право між сторонами не було, а сам ОСОБА_3 погоджувався з сумою свого боргу. Позивач 27.07.2006р. уклав з банком саме договір, для укладення якого подав банку заяву про приєднання, надавши згоду на те, що така заява разом з Умовами та Правилами надання банківських пологу, а також тарифами складає між ни та банком договір про надання банківських послуг. Позивач допустив порушення умов договору від 27.07.2006р., що слідує із виписки-розрахунку за рахунком позивача та є складовою виконавчого напису. До звернення до нотаріуса відповідач надіслав позивачу 10.04.2017р. письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, яка була надіслана позивачу цінним листом з описом вкладення. Вимоги відповідача до позивача, що зазначені у виконавчому написі, є безспірними, оскільки на день вчинення нотаріусом виконавчого напису в судах не розглядалася ані справа за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.07.2006 р., ані справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання припиненим кредитного договору №б/н від 27.07.2006 р., у зв'язку із його виконанням або щодо визначення розміру таксі заборгованості. Доказів того, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі, є спірною позивач суду не надає. Банком не пропущено строк позовної давності за вимогами позивача. При обчисленні строку позовної давності слід врахувати положення ст. 264 ЦК України, які передбачають випадки переривання строків. Так, строк позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку (ч. 1 ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання, до нового строку не зараховується (ч. З ст. 264 ЦК України). Як слідує із розрахунку-виписки, що є складовою виконавчого напису, позивач систематично сплачував заборгованість за договором, а останній платіж за кредитним договором від 27.07.2006 року був сплачений позивачем 08.06.2014 року. Вважають, що у нотаріуса станом на 22.05.2017 р. не було жодної підстави для відмови ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у вчиненні виконавчого напису, а тому доводи позивача, викладені в позові, не знаходять свого підтвердження. Просили суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 – у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також на виконання ухвали суду від 04.12.2018р. надав копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №3256 від 22.05.2017 року.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5 – у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також надав копії матеріалів виконавчого провадження ВП №56129242.

Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 складено виконавчий напис № 3256 про стягнення заборгованості та запропоновано стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість не сплачену в строк за кредитним договором №б/н від 27.07.2006 року у розмірі 97630,65 грн, з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8499,58 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 80564,01 грн., заборгованість з комісії та пені у розмірі 3441,79 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4625,27 грн. Строк, за який проводить стягнення – 3869 днів, а саме: з 27.07.2006 року по 28.02.2017 року (а.с.112).

Постановою ВП № 56129242 від 05.04.2018р. приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5 відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 3256, виданого 22.05.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 97630,65 грн. (а.с.104).

В ході виконавчого провадження №56129242 було накладено арешт на майно ОСОБА_3 (а.с.106)., а також поставною приватного виконавця від 14.09.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_8, що отримує дохід у ДП «Бердянський морський торговельний порт» (а.с.108-109).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.09.2018 року у даній справі в рамках розгляду заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову було вирішено зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №3256, виданого 22 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у розмірі 97630,65 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №56129242.

Також з наданої відповідачем заяви ОСОБА_3 від 27.07.2006р. (а.с.129) вбачається, що 27 червня 2006 року між ОСОБА_3 (позичальник) та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір б/н на суму кредитного ліміту 1000,00 грн., зі сплатою 36%, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Позивач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 756/7916/15-ц.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 було отримано вимогу про усунення порушень за кредитним договором №б/н від 27.07.2006 року, що дає суду можливість дійти висновку, що ані банк, ані нотаріус належним чином не повідомляли ОСОБА_3 про наявність заборгованості по кредитному договору, у зв’язку з чим ОСОБА_3 був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред’явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_3 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Також нотаріус не з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 27.07.2006 року по 28.02.2017 року.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76-81, 259, 263-265ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 3256, вчинений 22 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в сумі 97630,65 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (до перейменування – Димитрова), 109, кв. 129, ІПН НОМЕР_1. .

Відповідач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570).

Повний текст рішення складено 08 лютого 2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_1