Рішення № 79672155, 22.01.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/550/15-ц

Провадження №2/367/110/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Кузнєцовій К., Бабаковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду мотивуючи свої вимоги тим, що 07.06.2006, між нею і Відповідачем був укладений шлюб. 24.01.2012 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції проведена реєстрація розірвання шлюбу, актовий запис № 8. Сторони не проживають разом з 20.02.2011.

Позивач вказує, що в період шлюбу нами спільно в січні 2007 р. придбано майно - автомобіль Mitsubishi Lancer 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1. Автомобіль придбався в кредит на ім'я відповідача через банк Перший Український ОСОБА_3 (відділення № 8 за адресою м. Київ, вул. Якіра, 8) відповідно до кредитного договору № 5206755 від 19.01.07 р.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляється надати їй копії документів, на підставі яких йому банком було надано кредитні кошти, документи на авто, інформацію, коли та в якій сумі кредитні зобов'язання перед банком були погашені, до розірвання їх шлюбу, чи після 24.01.2012 р. Оскільки позивач не власник такого майна та не сторона за кредитним договором, банк відмовляється надати їй інформацію про отримані кредитні кошти та дату погашення такого кредиту докази для звернення з позовом до суду.

Відповідно до висновку оцінки автомобіля - довідка № 93/12/14 вірогідна ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi Lancer 2007 року випуску на сьогодні складає 132 330,00 грн.

У зв’язку з вищевикладеним просила суд поділити спільне сумісне майно подружжя - автомобіль Mitsubishi Lancer 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 шляхом стягнення компенсації з відповідача половини вартості такого майна – 66 165,00 грн.

11.08.2017 позивачем було подано заяву про збільшення ціни позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2006 відповідач від свого імені уклав із ТОВ «Ніко-Україна» договір купівлі-продажу вищевказаного автомобіля.

Згідно п. 2.2. цього Договору загальна вартість товару за договором становить 93 325,00 грн.

Офіційний курс долара США по відношенню до гривні, встановлений НБУ станом на 20.12.2006 склав 1 доллар США - 5,05 грн. Це підтверджується роздруківкою із офіційного сайту НБУ. Таким чином, вартість автомобілю станом на 20.12.2006 в доларах США складала 18 480,20 доларів США.

Вищезазначена сума в 93 325,00 грн. за автомобіль MITSUBISHI LANCER складалась із 2-х платежів та була сплачена наступним чином.

Перший платіж в розмірі 23 380,00 грн. був сплачений за рахунок спільних коштів подружжя. Вищезазначений платіж в розмірі 23 380,00 грн. станом на 20.12.2006 в доларах США складав 4 250,91 доларів США.

Для того, щоб перерахувати наступний платіж в розмірі 69 945,00 грн. за згодою подружжя 19.01.2007 Відповідач уклав із ПУМБом кредитний договір у валюті. За цим кредитним договором Відповідач отримав 13 865,00 доларів США кредитних коштів для придбання автомобілю MITSUBISHI LANCER.

Таким чином, в подальшому за рахунок спільних коштів подружжя Відповідач виплачував ПУМБу вищезазначений кредит + проценти.

В період з 19.01.2007 по 24.01.2012 по цьому кредитному договору у валюті була погашена сума в розмірі 15 185,02 доларів США (11 162,00 доларів США - тіло кредиту, 4 002,06 долара США - проценти). Це підтверджується довідкою ПУМБ від 15.04.2015.

Зазначені кошти у доларах США виплачувались за рахунок спільних коштів подружжя. Протягом виплати цієї суми (в доларах США) Позивач надавала Відповідачу кошти для погашення цього кредиту.

Таким чином, після розірвання шлюбу між Позивачем і Відповідачем автомобіль залишався об’єктом спільної сумісної власності Позивача і Відповідача.

Не зважаючи на це, діючи незаконно, Відповідач відчужив автомобіль, який був переєстрований на іншу особу. Зокрема, це підтверджується витягом із Національної аналітичної інформаційної системи - ДАІ МВС України.

Як вбачається із цього витягу 19.06.2013 цей ТЗ був знятий з обліку для подальшої реалізації. 04.07.2013 цей ТЗ був зареєстрований на іншу особу - ОСОБА_4

Загальна вартість автомобіля, яка була сплачена в тому числі за рахунок отриманого кредиту в долах США склала – 18 480,20 доларів США, із них: - 4 250,91 доларів США (23 380,00 грн.) було внесено за рахунок спільних коштів подружжя в якості першого платежу; -13 865,00 доларів США було сплачено за рахунок кредитних коштів, які в подальшому погашалися за рахунок спільних коштів подружжя. Згідно довідки ПУМБу в період з 19.01.2007 по 24.01.2012 (дата припинення шлюбу) було сплачено 11 162,96 долларів США.

В період після розірвання шлюбу із Відповідачем, був повернутий кредит (достроково) в розмірі 2 699,04 долари США.

Отже, частка, сплачена Відповідачем по кредиту після 24.01.2012 складає -15%.

Таким чином, сторони ділять порівну 85% від загальної вартості автомобіля.

Згідно оцінки, наданої довідкою про оцінку ринкової вартості колісного ТЗ від 28.11.2014, ринкова вартість MITSUBISHI LANCER складала 8 839,68 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, формула розрахунку позовних вимог наступна: 8 839,68 доларів США - 1325,952 (15%) = 7 513,728 доларів США. 7 513,728 доларів США /2 = 3 753,864 доларів США (98 467,41 грн.). Офіційний курс долара США по відношенню до гривні, встановлений НБУ на сьогоднішній день складає 26,21 грн. за 1 долар США.

У зв’язку з вищевикладеним просила суд поділити спільне сумісне майно подружжя - автомобіль Mitsubishi Lancer 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 шляхом стягнення компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини вартості такого майна - 98 467,41 грн.

В судовому засіданні позивач з представником позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти його задоволення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вислухавши покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Постановою Верховного суду України від 07.09.2016 встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 07.06.2006 по 24.01.2012, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія 1-БК № 02977 та свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія 1-ОК № 080657.

У цей період ОСОБА_2 придбав автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER 1.6» номер кузова: JMBSNCS3A7U014275 за кредитним договором № 5206755 від 19 січня 2007 року.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

П.23 передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до п. 24 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

На підставі вищевикладеного оскільки спірний автомобіль було придбано сторонами у період шлюбу, то він є спільною сумісною власністю подружжя.

Однак постановою Верховного суду України від 07.09.2016 також встановлено, що сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя. Встановленню також підлягають джерела коштів, за які було придбано автомобіль, яка частина коштів була сплачена у період шлюбу, хто та за які кошти сплачував кредит після припинення шлюбних відносин, чи повністю виплачений кредит отриманий для придбання спірного автомобіля.

Вказаний порядок вирішення питання про поділ спільного майна подружжя відповідає правовим позиціям Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-78цс13, 3 червня 2015 року № 6-38цс15, 1 липня 2015 року № 6-612цс15, 16 грудня 2015 року № 6-2641цс15, 7 вересня 2016 року та від 7 грудня 2016 року № 6-1568цс16, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими у правозастосовній практиці всіх судів.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 5206755 від 19.01.2007 укладеного між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_3» ОСОБА_3 надав Відповідачу кредит у розмірі 13 865,00 доларів США для придбання транспортного засобу марки «MITSUBISHI» номер кузова: JMBSNCS3A7U014275.

20.12.2006 між ТОВ «Ніко-Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 0612-2008. Відповідно до п 1.1. Договору Продавець зобов’язався поставити та передати у власність Покупця новий автомобіль марки «MITSUBISHI». Покупець, в свою чергу, зобов’язався прийняти автомобіль та оплатити його на умовах цього Договору. Відповідно до п. 2.2. Договору загальна вартість автомобіля становить 93 325,00 грн. у тому числі ПДВ 15 554,17 грн.

Згідно листа управляючого відділенням № 8 ПАО «ПУМБ» в м. Київ від 20.04.2015, графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом встановлено, що за час шлюбу у період з 19.01.2007 по 24.01.2012 по кредитному договору погашена сума в розмірі 15 185,02 доларів США, з них 11 162,96 доларів США – тіло кредиту, 4 022,06 доларів США – проценти по Кредитному договору.

Решта кредиту була виплачена Відповідачем уже після розірвання шлюбу у період з 27.02.2012 по 19.10.2012. Зокрема, ним було сплачено 2 702,04 доларів США - тіло кредиту; 196,34 доларів США – проценти по Кредитному договору.

Загальна сума грошових коштів сплачених у якості повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом складає – 18 083,40 доларів США.

Станом на 15.04.2015 заборгованість по Кредитному договору перед Банком відсутня. Кредит погашено достроково.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскільки спірний автомобіль було придбано під час шлюбу за спільні кошти подружжя, більшу частину грошових коштів в рахунок погашення кредиту також було виплачено під час шлюбу, то автомобіль є об’єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Статтею 63 СК України визначено, що при здійснені подружжям права спільної сумісної власності дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Статтями 68, 69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як уже було встановлено раніше рішенням Апеляційного суду Київської області від 30.09.2015 ОСОБА_2 продав автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6 ОСОБА_4, 04.07.2013, тобто після розірвання шлюбу з позивачкою.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Крім того, відповідно до вказаної постанови Пленуму ВСУ, а саме пункту 22, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Відповідно до наданої позивачем довідки №93/12/14 від 28.11.2014 ринкова вартість КТЗ «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер JMBSNCS3A7U014275 (в тому числі ПДВ 20%) складає 132 330,00 (сто тридцять дві тисячі триста тридцять грн.).

Оскільки частки майна дружини та чоловіка є рівними, то стягненню з відповідача у якості компенсації половини вартості автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» підлягають грошові кошти в розмірі (132 330,00 грн./2=66 165,00 грн.). В іншій частині задоволення позову суд відмовляє.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно вимог ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 65, 68-69, 70-71 СК України, п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію половини вартості автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» в розмірі 66 165,00 грн. (шістдесят шість тисяч сто шістдесят п’ять гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів 01.02.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк