
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/56/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнання дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини протиправними;
- зобов'язання відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 02.12.2010 року у справі № 2а-3525/2010 за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Під час розгляду справи суд, -
В С Т А Н О В И В:
04.01.2019 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Полтавське об'єднане УПФУ Полтавської області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.01.2019 до суду надійшов відзив Полтавського об'єднаного УПФУ Полтавської області на позов, у якому відповідач зазначив, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному УПФУ Полтавської області.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 02.12.2010 у справі № 2а-3525/2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2011, визнано дії Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку призначеної пенсії відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням частини третьої статті 67 вказаного Закону України у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом з 01.11.2009 протиправними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням частини третьої статті 67 вказаного Закону України у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом з 01.11.2009 та провести відповідні виплати /а.с. 14-17/.
Відповідачем на виконання судового рішення було здійснено перерахунок пенсії за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 у сумі 31932,59 грн /а.с. 10/ та перераховано на картковий рахунок позивача кошти у сумі 31932,59 грн /а.с. 11/.
30.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення розрахунку, нарахування і виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно з судовим рішенням за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати, а саме по 21.11.2018 /а.с. 12/.
Листом Полтавського об'єднаного УПФУ від 13.12.2018 № 961/К-14 відповідач повідомив позивача, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за порушення строків виплати яких сплачується компенсація /а.с. 13/.
Позивач, вважаючи такі дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Висновки щодо правозастосування
Виходячи з вищенаведеного слідує, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16; Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Матеріалами справи підтверджено, що частина пенсії, на яку позивач мав право в період з 01.11.2009 по 31.10.2011 відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, виплачена позивачу із затримкою - 21.11.2018 /а.с. 11/.
Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність відмови Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області, яка оформлена листом від 13.12.2018 № 961/К-14, у нарахуванні та виплаті позивачу суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01.11.2009 по 31.10.2011, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 31 932,59 грн.
Порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2009 по 31.10.2011, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 31 932,59 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати протягом одного місяця, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 40383769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 40383769) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 40383769) здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 02.12.2010 у справі № 2а-3525/2010 за період з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков
Судове рішення № 79665180, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 07.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/56/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: