Рішення № 79663875, 28.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 р. № 520/11526/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 00011381410 від 25.09.2018 року .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки фактичної перевірки, на підставі яких складено спірне податкове повідомлення - рішення, суперечать дійсним обставинам справи, отже, останнє є таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в тому контексті, що фактичною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Відповідач вказував, що надані до перевірки прибуткові касові ордери датами, якими вони були виписані, були підписані головним бухгалтером та її заступником, котрі не могли їх підписати, оскільки були відсутні на робочому місці, про що свідчать табелі обліку робочого часу.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому вказав про помилковість суджень відповідача, оскільки ним не було взято до уваги наказ від 05.01.2018 року № 2/Кс, яким, зокрема, на головного бухгалтера та її заступника було покладено обов'язок з'явитись на робоче місце на 0,25 год. у разі необхідності, для оприбуткування виручки, підписання прибуткових та касових ордерів. Головний бухгалтер та її заступник у день складання прибуткових касових ордерів, були присутніми на робочому місці, виконуючи вказаний наказ, про що було складно окремі табелі обліку робочого часу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено фактичну перевірку позивача, результати якої викладені в акті від 14.09.2018 року № 1057/20/38/РРО/25188223 (а.с.11-12) та свідчать про порушення позивачем п.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Акт перевірки підписаний уповноваженою особою позивача з зауваженнями та на нього були подані заперечення, за результатами розгляду яких висновки перевірки залишено без змін ( а.с.15-18).

На підставі висновків перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення - рішення № 00011381410 від 25.09.2018 року, яким на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, абз.3 ч.1 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 212936,10 грн. ( а.с.14).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 05.12.2018 року № 39365/6/99-99-11-06-01-25 останнє було залишене без змін ( а.с.19-25).

Незгода позивача з податковим повідомленням - рішенням та вищевказані висновки за результатами його адміністративного оскарження слугували підставою для звернення позивача з зазначеним позовом до суду.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган ( п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами, унормовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 ( наділі - Положення).

Відповідно до п.18 розділу І Положення, оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно п.11 розділу ІІ Положення, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Пунктами 23, 25 розділу ІІІ Положення встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки " установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно ч.1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи висновки перевірки, а відтак, спірне податкове повідомлення - рішення на предмет відповідності приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд вказує на наступне.

Так, підставою для складання спірного податкового повідомлення - рішення слугували обставини неоприбуткування готівки у сумі 42587,22 грн. до каси в день її надходження, оскільки головний бухгалтер та її заступник у день складання відповідних прибуткових касових ордерів були відсутні на роботі, отже на могли вчиняти відповідні дії законно.

В матеріалах справи містяться прибуткові касові ордери підписані головним бухгалтером підприємства позивача ОСОБА_3 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_4, а саме: № 46 від 27.01.2018 р. на суму 661,14 грн., № 207 від 14.04.2018 р. на суму 1971,60 грн., № 245 від 05.05.2018 року на суму 13000 грн., № 246 від 05.05.2018 року на суму 2169,48 грн., № 247 від 05.05.2018 року на суму 4188,72 грн., № 248 від 05.05.2018 року на суму 80 грн., № 249 від 05.05.2018 року на суму 1066,10 грн., № 258 від 14.05.2018 року на суму 12209,78 грн., № 289 від 26.05.2018 року на суму 1058,80 грн., № 327 від 09.06.2018 року на суму 2590 грн., № 385 від 07.07.2018 року на суму 3462,00 грн., № 434 від 28.07.2018 року на суму 129,60 грн., а загалом на суму 42587,22 грн. ( а.с. 32-43).

У судовому засіданні представник відповідача наголошував, з посиланнями на обставини, які встановлені перевіркою та зафіксовані в акті, що згідно наказу № 93/К від 02.05.2018 р. та табеля обліку відпрацьованого робочого часу за травень 2018 р. головний бухгалтер ОСОБА_3 перебувала у щорічній відпустці з 02.05.2018 р. по 14.05.2018 включно, а тому, прибутковий касовий ордер № 258 від 14.05.2018 р. на суму 12209,73 грн. не міг бути підписаний нею раніше 15.05.2018 з фактичним виходом на роботу зазначеної посадової особи та виконанням посадових обов'язків, що накладені на неї.

Також, як вказував представник відповідача та що встановлено перевіркою, згідно табелів обліку використання робочого часу за січень 2018 р., квітень 2018 р., травень 2018 р, червень 2018 р., липень 2018 р. гол. бухгалтер ОСОБА_3 27.01.2018р., 14.04.2018р., 26.05.2018 р., 09.06.2018 р., 07.07.2018 р., та 28.07.2018 р. на роботу не виходила , таким чином прибуткові ордери № 46 від 27.01.2018 р. на суму 661,14 грн., № 207 від 14.04.2018 р. на суму 1971,6 грн., № 289 від 26.05.2018 р. на суму 1058,8 грн., № 327 від 09.06.2018 р. на суму 2590,00 грн., № 385 від 07.07.2018 р. на суму 3462,00 грн., № 434 від 28.07.2018 р. на суму 129,6 грн. не могли бути підписаними гол. бухгалтером ОСОБА_3 раніше 29.01.2018 р., 16.04.2018р., 29.05.2018р., 11.06.2018р., 09.07.2018р. та 30.07.2018 р. відповідно з фактичним виходом на роботу зазначеної посадової особи для виконання посадових обов'язків, які покладені на неї.

Крім того, на що акцентував увагу представник відповідача, відповідно до табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 р. заступник головного бухгалтера ОСОБА_4Є 05.05.2018 р. на роботу не виходила. Таким чином прибуткові ордери від 05.05.2018 р. № 245 на суму 13000,00 грн., № 246 на суму 2169,48 грн., № 247 на суму 4188,72 грн., № 248 на суму 80 грн., № 249 на суму 1066,10 грн. не могли бути підписані заст. гол. бухгалтера ОСОБА_4Є раніше 07.05.18 р. фактичного виходу на роботу зазначеною посадовою особою та виконанням посадових обов'язків, які покладені на неї.

Вказані докази містяться у справі ( а.с.77-86).

Водночас, представник позивача наголошував, що перевіряючими було однобічно враховано лише зміст наказу № 93/К від 02.05.2018 та табелі обліку відпрацьованого робочого часу співробітників за період січень-липень 2018 р., без урахування реальних обставин фактичної наявності на підприємстві для певних посадових осіб окремого порядку організації та обліку використаного робочого часу з оприбуткування торгівельної виручки в вихідні та передсвяткові дні, затвердженого наказом № 2/Кс від 05.01.2018, окремих табелів обліку відпрацьованого часу у вихідні та передсвяткові дні для визначеного наказом № 2/Кс від 05.01.2018 р. переліку співробітників ( а.с.26-31).

Так, на що наголошував увагу представник позивача, згідно табелів обліку використання робочого часу у вихідні та передсвяткові дні за січень - липень 2018 року, що є додатками до наказу № 2/Кс від 05.01.2018 «Про організацію роботи з оприбуткування торгівельної виручки в вихідні та передсвяткові дні», головний бухгалтер - ОСОБА_3 була присутньою на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 27.01.2018р., 14.04.2018р., 26.05.2018р., 09.06.2018р., 07.07.2018р., та 28.07.2018р., а заступник головного бухгалтера - ОСОБА_4 була присутньою на робочому місці 05.05.2018 р. тривалістю 0,25 годин.

Таким чином, як вказував представник позивача, наявність у платника податків в повному обсязі вказаних документів напряму спростовує висновок перевіряючих щодо встановлення в діях посадових осіб ТОВ «Украгрозапчастина» порушення п.11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Разом з тим, вказані посилання представника позивача суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.ст. 73-76 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 N 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці "затверджено, зокрема, типову форму N П-5 "Табель обліку використання робочого часу", яка носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 ( зареєстр. в Мінюсті 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722 ) затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників ( далі -Інструкція).

Згідно п. 1.7 Інструкції, відмітки в табелі обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі, тривалість робочого дня, понаднормову роботу та інші відхилення від нормальних умов праці здійснюються лише на основі документів, оформлених належним чином (листки непрацездатності, листки простоїв, довідки про виконання державних або громадських обов'язків тощо).

Пунктом 3.2 ( абз 2) Інструкції встановлено, що облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.

У листі Державної служби статистики України від 12.01.2012 № 9/4-10/9 "Щодо заповнення табеля обліку використання робочого часу" зазначено, що типова форма № П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов'язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

Так, суд вказує, що основні табелі обліку робочого часу були заповнені:

- за січень 2018 - 31.01.2018 р., дані про присутність головного бухгалтера - ОСОБА_3 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 27.01.2018р. - відсутні;

- за квітень 2018 - 30.04.2018 р., дані про присутність головного бухгалтера - ОСОБА_3 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 14.04.2018р. - відсутні;

- за травень 2018 - 31.05.2018 р., дані про присутність головного бухгалтера - ОСОБА_3 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 26.05.2018р. та про присутність заступника головного бухгалтера - ОСОБА_4 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 05.05.2018 року - відсутні;

- за червень 2018 - 30.06.2018 р., дані про присутність головного бухгалтера - ОСОБА_3 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 09.06.2018р. - відсутні;

- за липень 2018 - 31.07.2018 р., дані про присутність головного бухгалтера - ОСОБА_3 на робочому місці тривалістю 0,25 годин: 07.07.2018 р. та 28.07.2018 р.- відсутні.

Таким чином зазначені посадові особи не мали права підпису прибуткових касових ордерів у названі вище дні, отже, зазначеними документами не може бути підтверджено відсутність порушень, виявлених контролюючим органом.

Посилання позивача на окремі табелі суд відхиляє, зазначені докази не відповідають критеріям, що визначені ст.ст. 73-76 КАС України.

Представником позивача не надано обґрунтованих пояснень з приводу того, чому в контексті існування та виконання наказу № 2/Кс від 05.01.2018р. відповідні відмітки не були виставлені в основних табелях по факту виходу відповідних працівників на роботу. Водночас, додаткові табелі взагалі не містять в собі дат їх складання, отже, такі суд не бере до уваги та акцентує увагу позивача, що навіть за умови визначеного Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 N 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці " рекомендувального характеру типової форми табелю, такі ( додаткові табелі), як додатки до наказу № 2/Кс від 05.01.2018р. повинні бути оформлені належним чином, та містити всі дані для їх ідентифікації.

Суд не піддає сумніву наказ № 2/Кс від 05.01.2018р., яким покладено на певних працівників позивача обов'язок зі здійснення належного оформлення касових документів у вихідні та передсвяткові дні, оскільки такий належним чином відображений у журналі реєстрації наказів, про що у справі міститься відповідний витяг, проте, позивач не довів, що при оформленні прибуткових касових ордерів № 46 від 27.01.2018 р. на суму 661,14 грн., № 207 від 14.04.2018 р. на суму 1971,60 грн., № 245 від 05.05.2018 року на суму 13000 грн., № 246 від 05.05.2018 року на суму 2169,48 грн., № 247 від 05.05.2018 року на суму 4188,72 грн., № 248 від 05.05.2018 року на суму 80 грн., № 249 від 05.05.2018 року на суму 1066,10 грн., № 258 від 14.05.2018 року на суму 12209,78 грн., № 289 від 26.05.2018 року на суму 1058,80 грн., № 327 від 09.06.2018 року на суму 2590 грн., № 385 від 07.07.2018 року на суму 3462,00 грн., № 434 від 28.07.2018 року на суму 129,60 грн., а загалом на суму 42587,22 грн. такі були дійсно підписані уповноваженими особами станом на дату їх складання.

Невідомо коли складені окремі табелі, в даному випадку, при сукупності всіх встановлених обставин, свідчать лише про намагання позивача у формальний спосіб уникнути відповідальності за вчиненні порушення.

Крім того, позивач, прохаючи суд про скасування у повному обсязі спірного податкового повідомлення - рішення лише з підстав, викладених вище (що не знайшло підтвердження в ході розгляду справи), водночас не надав жодних пояснень в контексті самої суті порушень у розумінні п.11 розділу ІІ Положення, за яким, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Зазначене полягає у тому, що:

- по перше, не викладено жодних заперечень відносно тих обставин, які встановлені в ході перевірки, що згідно наказу № 93/К від 02.05.2018 р. та табеля обліку відпрацьованого робочого часу за травень 2018 р. головний бухгалтер ОСОБА_3 перебувала у щорічній відпустці з 02.05.2018 р. по 14.05.2018 включно, а тому, прибутковий касовий ордер № 258 від 14.05.2018 р. на суму 12209,73 грн. не міг бути підписаний нею раніше 15.05.2018 з фактичним виходом на роботу зазначеної посадової особи та виконанням посадових обов'язків, що накладені на неї;

- по-друге, як вказував позивач, перевіряючими не було враховано фіскальні чеки, що свідчать про оприбуткування готівки на суму 20530,52 грн., ( а.с. 44-48), проте, за наявності суми неоприбуткованої готівки за даними перевірки 42587,22 грн., яка знайшла своє підтвердження та з приводу чого судом надано оцінку вище, зазначене напроти, свідчить саме про дії позивача в розріз з п. 44.1 ст.44 ПК України ( вказані чеки могли б бути враховані лише у сукупності з належно оформленими прибутковими касовими ордерами, проте такі, як вже вказано вище, підписані особами, які не мали права їх підписувати); у даному контексті не йде мова про незоду з сумою неоприбуткованої готівки, оскільки позивач не просив скасувати спірне ППР частково, а має місце сам по собі факт порушення п.11 розділу ІІ Положення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено в ході розгляду справи правомірність висновків перевірки та, як наслідок, оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (вул. Матросова, б. 1-А,м. Харків,61124, код ЄДРПОУ25188223) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2019 року.

Суддя Заічко О.В.