
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2019 р. Справа№200/10110/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 85621, Донецька область, Мар’їнський район, с. Олександрівка, вул. Матросова, буд. 93) до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії № 4948 від 16.09.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 4948 від 16.09.2018 року про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу період його роботи з жовтня 2017 року по вересень 2018 року на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.09.2018 року відповідно до вимог ст. 42 ч. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
- усі судові витрати по справі віднести на відповідача по справі.
Ухвалою Донецького адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року суд вирішив замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначив підготовче засідання на 23 січня 2019 року, про що повідомлено учасників справи.
У підготовчому засіданні 23 січня 2019 року суд оголосив перерву до 05 лютого 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року суд вирішив закрити підготовче провадження в адміністративній справі № 200/10110/18-а.
Відповідно до положень частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває як пенсіонер за віком на обліку Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
06.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
16.09.2018 року відповідачем було прийнято рішення № 4948 про відмову позивачу в перерахунку пенсії через відсутність необхідних років страхового стажу. Позивачу було роз'яснено, що до його страхового стажу не було зараховано період роботи з жовтня 2017 року по вересень 2018 року в зв'язку із несплатою підприємством страхових внесків.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії , визнати за ним право на зарахування в стаж, що дає право на перерахунок пенсії, період її роботи в ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2018 року, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
В установлений судом строк відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Зазначив,що ОСОБА_1 вже звертався до Донецького окружного адміністративного суду з аналогічним позовом про визнання дій управління щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними. Рішенням суду від 26.04.2018 року по справі №805/880/18-а позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в перерахунку пенсії'. Зобов’язано Відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши до його страхового стажу роботи період роботи з серпня 2016 року по вересень 2017 року .
На дату першого звернення позивача до управління з заявою про перерахунок пенсії страховий стаж ОСОБА_1 складав 23 роки 04 місяці 08 днів, у тому числі спеціальний стаж за Списком №1 -13 років 09 місяців 24 днів.
На виконання рішення суду по справі №805/880/18-а до страхового стажу позивача зараховано період роботи з жовтня 2017 року по вересень 2018 року , після чого страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 06 місяців 08 днів, в тому числі спецстаж - 14 років 11 місяців 24 дні. Зазначене підтверджується розрахунками стажу, наявними в паперовій пенсійній справі Позивача.
Відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах менш як 15 років для чоловіків та 7,5 для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.Таким чином, на сьогоднішній день у позивача не достатньо спеціального трудового стажу, встановлено ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що є підставою для відмови в перерахунку пенсії.
Також зазначив, що станом на дату прийняття рішення страхові внески ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року сплачені не були.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач – Великоновосілкіське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Судом встановлено, що відповідно до записів копії трудової книжки БТ-ІI № 2783278 , позивач звільнений, як гірничий очисного забою, в ДП « Селидіввугілля» Шахта «Курахівська». 14 серпня 2014 року за власним бажанням , в зв'язку із виходом на пенсію за віком з ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» та 21 червня 2016 року знову ж повернувся на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська», як гірничий очисного забою.
Відповідно до довідки від 01.10.2018 року яка надана ВП «Шахта» Курахівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.08.2016 року по 31.05.2018 року страхові внески по ЄСВ до ГУ ДФС у Донецькій області сплачені в повному обсязі, за період з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року страхові внески по ЄСВ до ГУ ДФС у Донецькій області сплачені частково, заборгованість на 01.09.2018 року складає 3635,0 тис. грн. /а.с.10/.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу на ім’я ОСОБА_1 за формою ОК-5 судом встановлено, що станом на дату формування відомостей (30.10.2018 року) у спірному періоді позивач отримував заробітну плату від страхувальника Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», код ЄДРПОУ 33621568: за жовтень 2017 року 11 346,85 грн., кількість днів стажу в місяці – 31, у листопаді 10 166,67 грн., 30 днів, у грудні 13 408,54 грн., 31 день, у січні 2018 року 14 139,17 грн., 31 день; у лютому 2018 року нараховано зарплати 12 397,85 грн., 28 днів, у березні 2018 року 13 855,81 грн., 31 день.;у квітні 2018 року 13 127,42 грн., 30 днів, у травні 2018 року нараховано зарплати 11 536,60 грн., 31 дні, у червні 2018 року нараховано зарплати 10 394,30 грн., 30 днів; у липні 2018 року нараховано зарплати 10 397,20 грн., 31 день, у серпні 2018 року нараховано зарплати 12 854,46 грн., 31 день.
З довідки № 493, виданої 03.10.2018 року ОСОБА_1, вбачається, що позивач дійсно працює у ВП «Шахта» Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та в період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року роботодавець щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховував єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22%:
за жовтень 2017 року нараховано роботодавцем ЄСВ – 2 496,31 грн.;
за листопад 2017 року нараховано ЄСВ – 2 236,66 грн.;
за грудень 2017 року нараховано ЄСВ – 2 949,88 грн.;
за січень 2018 року нараховано ЄСВ – 3 110,62 грн.;
за лютий 2018 року нараховано ЄСВ – 2 727,53 грн.;
за березень 2018 року нараховано ЄСВ – 3 048,28 грн.;
за квітень 2018 року нараховано ЄСВ – 2 888,03 грн.;
за травень 2018 року нараховано ЄСВ – 2 498,46 грн
за червень 2018 року нараховано ЄСВ – 2 286,75 грн.;
за липень 2018 року нараховано ЄСВ – 2 287,38 грн.;
за серпень 2018 року нараховано ЄСВ – 2 849,98 грн.;
Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
06 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілкіського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Великоновосілкіського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області № 4948 від 16 вересня 2018 року позивачу у перерахунку пенсії було відмовлено. Відповідно до вказаного рішення страховий стаж після призначення пенсії на дату звернення до УПФУ становить 24 роки 06 місяців 08 днів, у тому числі – 14 років 11 місяців 24 дні за Списком №1, замість необхідних 15 років. Наявність стажу менш необхідних 15 років обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року підприємством ДП « Селидіввугілля.
Отже, спірним питанням у справі є правомірність відмови пенсійного органу у здійсненні перерахунку призначеної пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через не зарахування до пільгового стажу роботи періоду роботи позивача на ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з жовтня 2017 року по вересень 2018 року при відсутності сплати підприємством-страхувальником єдиного соціального внеску.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 13 зазначеного закону, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-XV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-XV.
Так, абзацом 1 частини першої статті 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі
Відповідно до положень частини другої зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з нормами частини десятої вищенаведеної статті Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нормами статті 106 Закону № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Як раніше встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи позивач у спірному періоді працював на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та із заробітної плати позивача утримувалися страхові внески, що підтверджується довідкою № 493, виданої 03.10.2018 року.
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.
Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).
Як раніше встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи позивач у спірному періоді працював на ВП «Шахта» Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та із заробітної плати позивача утримувалися страхові внески, що підтверджується відповідними довідками.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.
У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.
Закон України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (надалі – Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Дія цього Закону, відповідно до положень частини першої, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону, відповідно до норм частини другої статті 10 Закону № 345-VI поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Надаючи оцінку аргументам відповідача про втручання у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо зобов’язання здійснити перерахунок пенсії позивачеві, суд зазначає наступне.
Верховним Судом опубліковано науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб’єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, згідно якого, зокрема, зазначено:
«При реалізації дискреційного повноваження суб’єкт владних повноважень зобов’язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об’єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеній у його відзиві, що призначення, перерахунок, виплата та встановлення права на отримання пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду і не може бути зобов’язанням за рішенням суду, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З аналізу норм статей 5, 245 КАС України вбачається, що захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки судом встановлено, що період роботи позивача на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року не зарахований відповідачем протиправно, з урахуванням наявного пільгового стажу за Списком № 1 – шахтарі (14 років 11 місяців 24 дні), суд доходить висновку про наявність у позивача необхідного пільгового стажу роботи для перерахунку пенсії на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З відбору та аналізу правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
За таких обставин, належним способом захисту порушеного права у спірному випадку суд визнає зобов'язання відповідача здійснити позивачеві відповідний перерахунок його пенсії.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії із зарахуванням вказаного періоду до загального та пільгового стажу, суд виходить з наступного.
Відповідно абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини 1статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду його роботи з жовтня 2017 року по вересень 2018 року .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілкіського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії № 4948 від 16.09.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілкіського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області № 4948 від 16.09.2018 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Великоновосілкіське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу період роботи жовтня 2017 року по вересень 2018 року в ДП « Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.09.2018 року пенсії відповідно до вимог ст. 42 ч.4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілкіського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сiмсот чотири) грн. 80 коп.
Повний текст рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 07 лютого 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Толстолуцька М.М.
Судове рішення № 79663118, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 07.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/10110/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: