Рішення № 79663067, 07.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р. Справа№200/12105/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 85487, АДРЕСА_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274)про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови у врахуванні при призначенні та обчислені розміру пенсії за віком заробітку вказаного в довідках про заробітну плату за період з 01.04.1991 року по 31.05.1998 року;

- зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком, врахувавши заробіток, вказаний в довідках про заробітну плату №1609/с, 1610/с, 1611/с, 1611-2/с від 23 травня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами статті 263 КАС України в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що дії відповідача щодо відмови у врахуванні при призначенні та обчисленні розміру пенсії за віком заробітку вказаного в довідках про заробітну плату за період з 01.04.1991 року по 31.05.1998 року протиправними.

Вмотивовуючи свою позицію, позивач зазначив, що при подачі документів на призначення пенсії він надав відповідачу архівні довідки про заробітну плату за період з 1991 року по травень 1998 року (включно), для розрахунку коефіцієнта заробітку але довідки про заробітну плату по підприємству «Проізводствене ремонтно-експуатаційне підприємство» Селидовським ОУПФУ в Донецькій області в розрахунок пенсії взяті не були.

Зазначив, що 10 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, та надав оригінал довідок про заробіток для нарахування пенсії за №1609/с,1610/с,1611/с,1611-2/с від 23 травня 2017 року за п’ять років заробітної плати за період з 01.04.1991 року по 31.05.1998 року, для розрахунку середньомісячного заробітку, а також просив переглянути та включити для розрахунку моєї пенсії 60 місяців заробітку до 01.07.2000 року. Відповідачем надана відповідь за № 1009/02 від 22 січня 2018 року, із якої убачається , що в наданих мною довідках про заробітну плату, які видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) за період з 1992 року по 1998 року зазначені суми з урахуванням районного коефіцієнту і пивничних надбавок.

Повторно, 16 квітня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 архіву міста Надим, з заявою про надання мені довідок з вимогами пенсійного фонду, в травні 2018 року, позивач отримав відповідь від архівної установи з роз’ясненням, що архівні працівники не мають права робить які-небудь зміни в первинних довідках. Робітники Пенсійного фонду самі ісчисляють розмір заробітної плати шляхом вичитання сум районного коефіцієнта і південної надбавки.

Знову, 06 червня 2018 року , позивач звернувся до відповідача з заявою в якої просив переглянути мою заяву та долучити до пенсійної моєї справи довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за №1609/с ,1610/с, 1611/с,1611-2/с від 23.05.2017 року , видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації), та надав відповідь з архівної установи № 1387/с від 04.05.2018 року .

Селидовьке ОУПФУ Донецької області 11 червня 2018 року надало відповідь за № Б/79-01-01-01. з якої вбачається , що в наданих мною довідках про заробітну плату , які видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) за період з 1992 року по 1998 року зазначені суми з урахуванням районного коефіцієнту і пивничних надбавок. Якщо я надам до відповідача довідки про заробітну плату без урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки, буде проведено перерахунок МОЄЇ пенсії, також зазначали що Селидовським об’єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області зроблено був запит до управління Пенсійного фонду Російської федерації в м. Надим з проханням надати допомогу у витребуванні довідки про заробітну плату за період роботи на підприємстві «Производственное ремонтно- эксплуатацилнное предприятие» без урахування районного коефіцієнту та підтвердити актом перевірки , щодо достовірності зазначених документів.

Позивач вважає, що відповідачем порушено його права на пенсійне забезпечення. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі /арк. справи 5-9/.

Відповідач заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву від 28.11.2018 року зазначено, що обчислення розміру пенсії з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки проводиться із заробітку за періоди роботи до 01.01.1992 року, в наданих позивачем довідках про заробітну плату які видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надим та Надимського району за період з 1992 по 1998, зазначені суми з урахуванням районного коефіцієнту і північних надбавок. Отже, у разі надання до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області довідки про заробітну плату без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, позивачу буде проведено перерахунок пенсії.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1, громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є пенсіонером за віком.

Відповідач – Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач відповідно до записів з трудової книжки серії АТ-І №4361852 працював, зокрема:

- з 01.04.1991 р. по 08.05.1992 р. на (мовою оригіналу) ПРЭТ-2 «Надымжилремстрой» монтажником сантехнических систем и оборудования 4 разряда, уволен по п. 1 ст. 33 КЗОТ в связи с реорганизацией треста;

- з 14.05.1993 р. по 04.08.1994 р. на (мовою оригіналу) «МУП «Теплоєнергоремонт» монтажником сантехнических систем и оборудования 4 разряда по обслуживанию городских внутриквартальных систем, уволен по п. 5 ст. 29 КЗОТ РФ переводом в МП ПРЭП;

- з 09.08.1994 р. по 27.05.1998 р. на (мовою оригіналу) «Муниципальном унитарном предприятии «Производственное ремонтно-эксплуатационное предприятие» монтажником сантехнических систем и оборудования 4 разряда, уволен по собственному желанию ст. 33 КЗОТ РФ в святи с выездом за пределы района Крайнего Севера /арк. справи 14-21/.

З архівних довідок ОСОБА_2 Архівного закладу м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) : № №1609/с, 1610/с, 1611/с, 1611-2с від 13.05.2017 року, вбачається, що (мовою оригіналу) в архивном фонде «Муниципальное унитарное предприятие «Производственное ремонтно-эксплуатационное предприятие», «МУП «Теплоэнергоремонт», в лицевых счетах по зароботной плате значится ОСОБА_3, 15.10.1959 г.р./арк.. справи 23-26/.

Позивач, 10 січня 2017 року звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просить долучити до матеріалів пенсійної справи оригінали довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за №1609/с, 1610/с, 1611/с, 1611-2с від 23.05.2017 року, видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації), та просить переглянути та включити для розрахунку пенсії 60 місяців заробітку до 01.07.2000 року.

Управління пенсійного фонду листом від 22.01.2018 року № 1009/02 повідомило позивача, що обчислення розміру пенсії з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки проводиться із заробітку за період роботи до 01.01.1992 року. Зазначив, що в наданих позивачем довідках про заробітну плату, які видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) за період з 1992 по 1998 року зазначені суми з урахуванням районного коефіцієнту і північних надбавок. Зауважив, що у разі надання довідки про заробітну плату без урахування районного коефіцієнта та північної надбавки та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, буде проведено перерахунок пенсії позивача.

Після отримання листа від управління позивач повторно звернувся до ОСОБА_2 Архівного закладу м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) з проханням надати довідки про заробітну плату без урахування районного коефіцієнта.

ОСОБА_2 Архівний заклад м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) листом від 04.05.2018 р. №1387/с повідомив позивача, про те, що працівники архіву не мають право робити будь-які зміни в первинних документах.

Позивач повторно, 06 червня 2018 року звернувся до управління із заявою, в якій просить долучити до матеріалів пенсійної справи оригінали довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за №1609/с, 1610/с, 1611/с,1611-2с від 23.05.2017 року, видані ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації), та просить переглянути та включити для розрахунку пенсії 60 місяців заробітку до 01.07.2000 року.

Управління пенсійного фонду листом від 11.06.2018 р. надало позивачу відповідь, аналогічну викладеної в листі від 22.01.2018 року № 1009/02.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не врахування відповідачем для перерахунку пенсії архівних довідок, виданих ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»,період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

За приписами наведеної норми, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювались пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної РАДИ Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Крім того, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови в зарахуванні заробітної плати, вказаної у довідках, виданих позивачу ОСОБА_2 Архівним закладом м. Надима та Надимського району (Російської Федерації) за період з 1992 по 1998 року з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки, є неправомірними і необгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 24 вищевказаного Закону визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до пп."д" п.15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.60 р., в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включались районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.72 р. та Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалась фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Оскільки позивач працював в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, та подав відповідачу довідку про заробітну плату, на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зокрема, на отримання гарантованої міжнародною Угодою пенсії в більшому розмірі, і позивач має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за періоди роботи у даній місцевості.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 114 Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 85487, АДРЕСА_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274)про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови у врахуванні при призначенні та обчислені розміру пенсії за віком заробітку вказаного в довідках про заробітну плату за період з 01.04.1991 року по 31.05.1998 року

Зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком, врахувавши заробіток, вказаний в довідках про заробітну плату №1609/с, 1610/с, 1611/с, 1611-2/с від 23 травня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд.27 а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 85487, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) та підписано 07 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.