Ухвала суду № 79660663, 04.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6208/18

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

04 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Жовківської міської ради, Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі ОСОБА_3 в якості третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправними та скасування рішень та акта про право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2018 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), від імені позивача позовну заяву підписав представник адвокат ОСОБА_1 до відповідачів: Жовківської міської ради, Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області 7-ї сесії VI демократичного скликання року від 28.04.2011 № 44 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Аркаса, 15 в місті Жовква»;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий ОСОБА_3, на підставі рішення Жовківської міської ради 7 сесії 6 скликання № 44 від 28.04.2011 площею 0,0975 га, яка розташована АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_9, виданий 09.12.2011 Управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки, індексний номер: 32552803 від 25.11.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_8, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0975 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, здійснену державним реєстратором Жовківської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_6.

Суд залучив до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 25.10.2018 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, яку прийняв у спадщину. Вказує, що 05.05.2018 з відповіді відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області дізнався, що на земельну ділянку по АДРЕСА_2 видано кілька державних актів на право власності, а саме на ім'я ОСОБА_7 (його покійного батька) та на ім'я ОСОБА_3. Позивач вказує, що на момент винесення рішення про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 для ОСОБА_3, ця земельна ділянка вже належала на праві власності ОСОБА_7 та не була в нього вилучена, а державний акт на право власності НОМЕР_4 від 19.07.2005 на ім'я ОСОБА_7 не було скасовано. Стверджує, що саме позивач як спадкоємець ОСОБА_7 є законним власником земельної ділянки, тому оскаржені рішення та державний акт на ім'я ОСОБА_3 слід скасувати як протиправні, про що і заявлено цей позов.

Представник ГУ Держгеокадастру у Львівській області в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, оскільки між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 є спір про право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2, який повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Третя особа ОСОБА_3 подала через представника письмові пояснення (а.с. 55-60), наголошує на тому, що у встановленому законом порядку отримала у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2. Зазначає, що позивач хибно вважає, що його земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 є тотожною із земельною ділянкою ОСОБА_3 з кадастровим номером НОМЕР_2. Вказує, що у цих земельних ділянок різний кадастровий номер, площа та місце розташування. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_5 у цій справі стосуються скасування документів ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку, а вона навіть не є відповідачем у справі, то третя особа підтримує клопотання про закриття адміністративної справи та вважає цей спір цивільним та таким, що підлягає розгляду за її участі як сторони спору в порядку ЦПК України.

Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до справи письмові докази та встановив такі обставини, що мають значення для прийняття судового рішення у цій справі:

рішенням виконавчого комітету Жовківської міської ради народних депутатів № 34 від 10.04.1997 надано ОСОБА_7 (батьку позивача) згоду на виділення земельної ділянки площею 1000 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку. Цим же рішенням видано ОСОБА_7 завдання на складання проекту відведення земельної ділянки. На виконання цього рішення ОСОБА_7 замовив в спеціалізованої організації Технічний звіт про виконання проектно-пошукових робіт по виготовленні проекту відведення земельної ділянки, перенесення його в натуру з видачею державного акту на право приватної власності на землю під будівництво індивідуального житлового будинку. 16.12.2004 Жовківська міська рада прийняла рішення № 19, відповідно до якого затвердила ОСОБА_7 проект відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2; передала у приватну власність гр. ОСОБА_7 у відповідності до проекту відведення земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2.

19.05.2005 ОСОБА_7 отримав державний акт серія НОМЕР_6 про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_2.

Відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 25.10.2018 у власність ОСОБА_5 як спадкоємця померлого 06 жовтня 2017 року ОСОБА_7 перейшла земельна ділянка площею 0,1000 га, котра розташована в АДРЕСА_2.

28.04.2011 Жовківська міська рада прийняла рішення № 44, котрим затвердила ОСОБА_3 проект відведення земельної ділянки площею 975 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. АДРЕСА_2 та передала у власність гр. ОСОБА_3 у відповідності до проекту відведення цю земельну ділянку. Відповідно до державного акту від серія НОМЕР_7 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0975 га, розташованої в АДРЕСА_2, Жовківського району Львівської області з цільовим призначенням земельної ділянки «будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд». 23.11.2016 державний реєстратор Жовківської районної адміністрації вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0975 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2).

Заслухавши доводи учасників справи щодо наявності та змісту порушеного права/законного інтересу, що зумовило звернення до суду з цим позовом, суд при вирішенні питання про юрисдикцію правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові, постановленій 04.09.2018 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77969515) по справі №823/2042/16, оскільки такі містять обґрунтування необхідності відступу від раніше висловленої правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2018 року у справах №817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі №823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17. Велика Палата Верховного Суду у згаданій Постанові серед іншого наголосила на такому:

«… Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Водночас помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. […]

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення […], не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

[…] Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис».

В контексті визначення характеру правовідносин, з яких виник спір, суд виокремлює такі обставини:

- ОСОБА_5 не є учасником публічно-правових відносин, що виникли між заявником (ОСОБА_3.) та суб'єктами владних повноважень: Жовківською міською радою, ГУ Держгеокадастру у Львівській області (як правонаступником управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, що видало державний акт про право власності на земельну ділянку) та державним реєстратором Жовківської РДА Львівської області) щодо розгляду заяв ОСОБА_3 (про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, видачу державного акта на право власності на землю, реєстрації права власності на земельну ділянку);

- відповідачі реалізовували свої владні управлінські функції у правовідносинах із заявником (ОСОБА_3.), а не з позивачем (ОСОБА_5);

- ОСОБА_5 стверджує, що є власником спірної земельної ділянки АДРЕСА_3 на підставі договору про розподіл спадкового майна та державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6;

- ОСОБА_3 стверджує, що її право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі належних правовстановлюючих документів - рішення Жовківської міської ради № 44 від 28.04.2011 та державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7 від 09.12.2011.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично має місце спір між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо права власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2; право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 ще 23.11.2016. Тому суд дійшов висновку, що цей спір є спором про цивільне право незважаючи на те, що позивач (який не є учасником публічних правовідносин щодо прийняття оскаржених ним рішень/реєстраційних дій відповідачів) заявив вимоги до суб'єктів владних повноважень щодо порушення ними законодавства при розгляді звернень третьої особи щодо надання та реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. З огляду на суб'єктний склад учасників спору (фізичні особи) ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що суд, закриваючи провадження у справі, також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України). Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) є підставою для повернення судового збору. Отже, сплачений за подання цього позову судовий збір слід повернути платнику.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 238, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Жовківської міської ради, Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі ОСОБА_3 в якості третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправними та скасування рішень та акта про право власності на земельну ділянку.

Повернути ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у сумі 2114,40 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 коп.

Роз'яснити позивачу, що:

- розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства;

- повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 07.02.2019.

Суддя Москаль Р.М.