Рішення № 79660433, 07.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року справа № 401/1652/16-а

провадження № 2-іс/1140/118/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі – Управління), голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2016 року позивач звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі – Адміністрація), зазначивши третьою особою її керівника ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28 квітня 2016 року про звільнення з посади керівника Управління, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (Том 1 а.с.1-5).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року первісного відповідача замінено належним, яким є Управління (Том 1 а.с.64).

26 липня 2016 року ОСОБА_1 доповнив позов вимогою про стягнення моральної шкоди у сумі 30000 грн. (Том 1 а.с.75-76).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2016 року закрито провадження у справі в частині вимоги про стягнення моральної шкоди (відмова від позову) (Том 1 а.с.98-99).

Ухвалою цього ж суду від 06 жовтня 2016 року залучено до участі у справі, як співвідповідача, керівника Адміністрації ОСОБА_2 (Том 1 а.с.114-115).

08 листопада 2016 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області прийняв постанову, якою позовні вимоги задоволено частково (Том 1 а.с.154-156).

Рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову (Том 1 а.с.218-219).

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2018 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду (Том 1 а.с.273-282).

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги заяви.

Зазначив, що зі службовими обов’язками керівника Управління його ознайомили лише за 2 дні до звільнення.

Стверджував, що під час звільнення відповідачі допустили порушення, якими є: не запропонували надати пояснення стосовно претензій до виконання службових обов’язків; відсутнє погодження щодо звільнення Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі – Департамент Адміністрації 2).

Пояснив, що сумлінно виконував усі доручення керівника Адміністрації.

Представники відповідачів заперечили стосовно задоволення позову.

Пояснили, що позивача звільнено з посади керівника Управління, як такого, що не пройшов випробувальний термін.

Доказом неналежного виконання протокольних доручень керівника Адміністрації є службова записка першого заступника голови Адміністрації.

Стверджували, що погодження Департаменту Адміністрації 2 на звільнення отримали телефонним зв’язком у день звільнення.

Звертали увагу суду, що службові обов’язки керівника Управління зазначені у Положенні про Управління.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.77-78).

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, розпорядженням голови Адміністрації від 31 березня 2016 року №44-к ОСОБА_1 призначено з 01 квітня того ж року на посаду керівника Управління, як такого, що пройшов конкурсний відбір, з випробувальним терміном 1 місяць (Том 1 а.с.38).

11 квітня 2016 року відбулась нарада у голови Адміністрації з керівниками її структурних підрозділів (Том 1 а.с.39).

Згідно протоколу наради у ній брав участь позивач.

Пунктами 3-5 протоколу наради надано доручення керівнику Управління.

Зокрема, активізувати роботу з питання виконання програми розвитку тваринництва та надати звіт про проведену роботу, провести роботу з фермерами та керівниками сільськогосподарських підприємств з питань підвищення відсотка орендної плати за землі загальнодержавної власності до 8%, надати голові Адміністрації пояснювальну записку з питань виготовлення земельних паспортів та план заходів з даного питання.

Посадова інструкція керівника Управління затверджена 26 квітня 2016 року (Том 1 а.с.46-48).

Того ж дня з нею ознайомили позивача.

Положення про Управління затверджено розпорядженням голови Адміністрації від 28 липня 2015 року №290-р (Том 1 а.с.54-60).

Положення містить перелік прав та обов’язків керівника Управління.

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України.

ОСОБА_1 визнав, що з Положенням про Управління мав можливість ознайомитись після прийняття на роботу.

19 квітня 2016 року позивач звернувся письмово до керівника Адміністрації (Том 1 а.с.32).

Сповістив, що запропонував сільським радам виготовляти земельні паспорти, що принесе збільшення дохідної частини бюджету регіону.

Повідомив, що проводиться збір теоретичної інформації, моніторингу землі та землевласників.

Водночас, звернув увагу, що для остаточного вивчення питання потрібно більше часу, транспортний засіб і паливо.

27 квітня 2016 року перший заступник голови Адміністрації звернувся до керівника Адміністрації, повідомивши, що позивач не виконав протокольних доручень від 11 квітня 2016 року (Том 1 а.с.40).

Разом з тим, запропонував звільнити ОСОБА_1 з посади.

28 квітня того ж року керівник Адміністрації прийняв розпорядження №57-к, яким звільнив позивача з посади керівника Управління з того ж дня, як такого, що не пройшов випробувальний термін (Том 1 а.с.37).

У розпорядженні зазначено, що підставою його прийняття є службова записка першого заступника керівника Адміністрації.

Судом встановлено, що Департамент Адміністрації 2 та Адміністрація 2 надали письмові погодження про звільнення ОСОБА_1 29 квітня 2016 року, які надійшли до Адміністрації 04 та 10 травня того ж року (Том 2 а.с.21-22).

У погодженнях зазначено, що вони надані на підставі подання Адміністрації.

Додатком до подання Адміністрації є лише службова записка першого заступника Адміністрації від 27 квітня 2016 року (Том 2 а.с.33).

Середньоденний заробіток позивача за квітень 2016 року склав 101,04 грн. (Том 2 а.с.55).

З травня 2016 року, січня 2017 року, січня 2018 року посадовий оклад за посадою, яку обіймав позивач, поетапно збільшувався з 4824 грн. (травень 2016 року) до 7000 грн. (січень 2018 року) (Том 2 а.с.55-58, 70).

Адміністрація провела розрахунок заробітної плати за посадою, яку обіймав ОСОБА_1, за період за 2016 – 2018 роки та січень 2019 року.

Так, за 2016 рік позивач отримав би заробітну плату у загальній сумі 49019,92 грн., за 2017 рік – 82059 грн., за 2018 рік – 110130 грн. та за січень 2019 року – 9300 грн.

Середньоденний заробіток за січень 2019 року склав 442,86 грн. (Том 2 а.с.70).

Позивач визнав згадані розрахунки правильними.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Так, відповідно до приписів частини 2 статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов’язковою умовою звільнення позивача є наявність погодження Департаменту Адміністрації 2 або Адміністрації 2, які надані до дня звільнення.

Приписами частини 2 статті 28 КЗпП України встановлено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

У даному випадку такі погодження надані після звільнення, а Адміністрація не повідомляла позивача про звільнення за три дні про це, припиняючи трудові відносини на 28 календарний день після призначення на посаду (випробувальний термін 1 місяць).

Наказ про звільнення від 28 квітня 2016 року, а погодження про це від наступного дня.

Правила отримання погодження встановлено Порядком призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій (далі – Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року №1374 (чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами пунктів 2, 4 та 6 Порядку встановлено, що питання про призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації порушується головою відповідної місцевої державної адміністрації за наявності вакансії або обґрунтованих підстав для звільнення з посади.

У пропозиції щодо звільнення керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації обґрунтовується причина звільнення.

До зазначеної пропозиції додаються копії заяви про звільнення, акту службового розслідування, медичної довідки або інших документів, що стосуються підстав звільнення.

Висновки щодо призначення на посаду або звільнення з

посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації не пізніше десяти днів з дня порушення даного питання надсилаються голові відповідної місцевої державної адміністрації і додаються до особової справи державного службовця за місцем роботи.

Судом встановлено, що службове розслідування не проводилось і не відбирались пояснення у ОСОБА_1 стосовно претензій до виконання службових обов’язків.

Пропозиція Адміністрації про звільнення позивача не містить жодного обґрунтування причин звільнення (Том 2 а.с.33).

Висновки Адміністрації 2 та Департаменту Адміністрації 2 також не містять жодного обґрунтування причин звільнення (Том 2 а.с.21-22).

Більше того, Адміністрація не направила до Адміністрації 2 та Департаменту Адміністрації 2 доповідну записку ОСОБА_1 про надання додаткового часу для виконання доручень та забезпечення транспортом і паливом.

Отже, позивача позбавили і права на участь у процесі прийняття рішення.

Одною з форм участі є надання пояснень стосовно суті звинувачення.

Тому, оскаржене рішення керівника Адміністрації прийнято необґрунтовано та без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Це ж є підставами визнання його протиправним та скасування відповідно до приписів пунктів 3 та 9 частини 2 статті 2 КАС України.

Таким чином, ОСОБА_1 належить поновити на посаді керівника Управління з 29 квітня 2016 року.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач достеменно був обізнаний про права та обов’язки керівника Управління з першого робочого дня, оскільки вони зазначені у Положенні про Управління, з яким мав можливість ознайомитись.

Приписами частини 2 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позов розглядається більше одного року не з вини ОСОБА_1

Позивач не повідомляв суд про працевлаштування після звільнення з посади керівника Управління.

Отже, на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Тобто, заробітна плата, право на отримання якої виникло б у разі обіймання посади керівника Управління.

За час вимушеного прогулу посадовий оклад керівника Управління збільшувався декілька разів, що впливає на розмір нарахованої заробітної плати, оскільки збільшується і сума надбавки за вислугу років.

Обчислюючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд враховує приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі – Порядок 2), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Приписами абзаців 3 та 8 пункту 2 розділу ІІ Порядку 2 встановлено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

фактично відпрацьований час.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Позивач працював менше місяця до звільнення.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу складається з: 1 середньоденного заробітку за квітень 2016 року; заробітної плати за травень-грудень 2016 року; заробітної плати за 2017 рік; заробітної плати за 2018 рік; заробітної плати за січень 2019 року; 5 середньоденних заробітків за лютий 2019 року.

Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 252824,26 грн.

Судом встановлено, що на підставі постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2016 року на користь позивача стягнуто з Управління місячний середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5761,55 грн.

Тому, на користь ОСОБА_1 треба стягнути середній заробіток у сумі 247062,71 грн.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат.

Відповідно до приписів пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за 1 місяць та поновлення на посаді у відносинах тієї ж служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення на посаді належить виконати негайно.

У частині ж стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць немає потреби допускати рішення суду до негайного виконання, оскільки рішення в цій частині вже виконане.

Постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2016 року в частині стягнення з Управління на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 5761,55 грн. виконана, що підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_2 від 28 квітня 2016 року №57-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області з 29 квітня 2016 року.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 247062,71 грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3