Ухвала суду № 79658900, 06.02.2019, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1574/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Погребище

Слідчий суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Марченко Л. В., за участю секретаря Мельніченко Т. Б., прокурора Гаврилюка Р. Ю., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання ТОВ «Меліоратор+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020270000284 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

Встановив:

24.01.2019 до слідчого судді Погребищенського районного суду надійшло клопотання ТОВ «Меліоратор+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020270000284 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В судове засідання представник ТОВ «Меліоратор+» не з'явився, хоча про день та час слухання скарги викликався у відповідності до вимог ст.135 КПК України.

Потерпілий та його представник – адвокат ОСОБА_2 заявили клопотання про залишення клопотання ТОВ «Меліоратор+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020270000284 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України без розгляду в зв’язку з повторною неявкою представника заявника та минуванням строків розгляду передбачених ч.2 ст.174 КПК України.

Прокурор проти залишення клопотання про скасування арешту без розгляду не заперечував.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.

Згідно з ч. 2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду, при цьому про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання та особа, за клопотанням якої було заарештовано майно.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадження слідчого судді клопотання про скасування арешту надійшло 24.01.2019. В той же день було відкрито провадження по клопотанні та його розгляд призначений на 25.01.2019, однак заявник в судове засідання не з'явився. В зв’язку з неявкою заявника розгляд клопотання було призначено на 28.01.2019, однак представник заявника знову до суду не з’явився, в зв’язку з чим розгляд клопотання знову було відкладено на 06.02.2019. Однак, 06.02.2019 заявник до суду не з’явився втретє.

Слідчим суддею вживались заходи щодо виклику заявника у судове засідання, однак заявник до суду не з'являється, причини своєї неявки у встановленому законом порядку не повідомляє, що позбавляє можливості слідчого суддю з'ясувати у заявника чи підтримує останній свої вимоги щодо скасування арешту, які викладені у клопотанні, яке є предметом судового розгляду.

У відповідності до ч.3ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму узагальненні від 12.01.2017 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» розяснив, що у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з’явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд».

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу, а саме зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що представник ТОВ «Меліоратор+» в судове засідання не з’явився для розгляду клопотання скасування арешту з майна, хоча був повідомлений про розгляд справи, в зв’язку з чим суд позбавлений права з’ясувати повноваження особи, яка звернулась із клопотанням, думку заявника на момент розгляду клопотання щодо вимог викладених у ньому, та інші питання які можуть виникнути при розгляді даного клопотання, то відповідно до змісту ч.6ст.9 КПК України, можливо застосувати аналогію права та клопотання залишити без розгляду, що буде відповідати практиці Європейського законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 174, 306, 307 КПК України, слідчий суддя ,-

Постановив:

Клопотання ТОВ «Меліоратор+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020270000284 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - залишити без розгляду у зв'язку із неявкою заявника.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя