Рішення № 79658882, 30.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року Справа №160/9093/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі Мосесові А.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» до Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» (далі – позивач, ТОВ «Істейтглобал») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області від 15.11.2018 року №0031801411 форма «В4» в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 362 118,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками вказаними в акті перевірки щодо порушень позивачем податкового законодавства під час обліку операцій, в т.ч. з придбання ветеринарних послуг у осіб на підставі яких відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 року №0031801411 форма «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 363 107,00 грн. Позивач звертає увагу на те, що в акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим ветеринарним послугам на суму 362 118,00 грн. Позивачем зазначено, що приписи пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ не містять умов, одночасне виконання яких є підставою для віднесення операцій, вказаних в даній нормі, до операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, а отже, операції позивача з придбання вказаних ветеринарних послуг являються відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки не відносяться до операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197 ПКУ. Крім того, позивач вказує на те, що наданий відповідачем розрахунок не дає можливості визначити з яких саме сум ПДВ та по яким саме операціям складається загальна сума 363 107,00 грн. на яку зменшено від’ємне значення. Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/9093/18 передана судді Віхровій В.С.

Згідно з ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року відкрито спрощене провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 17.12.2018 року.

У судове засідання 17.12.2018 року представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику представника відповідача, розгляд справи було перенесено на 14.01.2019 року.

10.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підстави для винесення податкового повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку. Відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що основним видом діяльності позивача було надання транспортно-експедиційних послуг, при здійснені зазначеної діяльності підприємство придбавало послуги з ветеринарно-санітарного огляду кормів та інших об’єктів державного ветеринарного-санітарного контролю; інспектування ветеринарно-санітарного стану вагона; лабораторні дослідження та ветеринарні дослідження, а згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено, що фактично вищевказані послуги – це видача ветеринарних сертифікатів (свідоцтв) на державних бланках, які придбавалися з нульовою ставкою ПДВ та ставкою ПДВ 20%, при отриманні ветеринарних послуг (сертифікації) виконано усі умови, передбачені пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ, а тому позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим ветеринарним послугам на суму 362 118,00 грн.

14.01.2019 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив в якому позивачем зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено належних і допустимих доказів та правових підстав порушення позивачем пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ, а операції позивача з придбання вказаних ветеринарних послуг являються відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки не відносяться до операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197 ПКУ. Також зазначено, що на всі суми сплаченого відповідачем ПДВ були складені та зареєстровані податкові накладні, здійснення вказаних операцій підтверджено договорами, первинними документами, податковими накладними, оформленими належним чином, ветеринарними свідоцтвами, про що було зазначено в акті перевірки. Таким чином, з боку позивача відсутнє порушення пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ та правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим ветеринарним послугам, а тому позивач наполягає на задоволені позову. До відповіді на відзив долучені додаткові докази по справі.

14.01.2018 року в судове засідання прибули уповноважені представники сторін. У зв’язку із необхідністю підготовки пояснень представником відповідача суд оголосив перерву у судовому засіданні до 30.01.2019 року.

У судове засіданні 30.01.2019 року прибули уповноважені представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Представник відповідача проти заявленого позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Істейтглобал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року. За результатами перевірки було складено акт №62472/04-36-14-05/36053130 від 25.10.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: пп.197.1.18 п.197.1 ст.197, п.198.5 ст.198 ПКУ, яким встановлено завищення від’ємного значення з податку на додану вартість у сумі 363 107,00 грн. в тому числі за червень 2018 року на суму 363 107,00 грн.

На підставі акту перевірки №62472/04-36-14-05/36053130 від 25.10.2018 року відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 року №0031801411 форми «В4», яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 363 107 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірне віднесення до складу податкового кредиту та, відповідно завищення податкового кредиту, суми ПДВ по отриманим ветеринарним послугам на суму 362 118,00 грн. в тому числі: лютий 2016 у сумі 552 грн.; березень 2016 у сумі 3 372 грн.; квітень 2016 у сумі 14 087 грн.; травень 2016 у сумі 10 862 грн.; серпень 2016 у сумі 2 544 грн.; вересень 2016 у сумі 5 897 грн.; листопад 2016 у сумі 4 804 грн.; грудень 2016 у сумі 15 453 грн.; січень 2017 у сумі 23 575 грн.; лютий 2017 у сумі 24 055 грн.; березень 2017 у сумі 14 290 грн.; квітень 2017 у сумі 8 259 грн.; травень 2017 у сумі 20 436 грн.; червень 2017 у сумі 6 685 грн.; серпень 2017 у сумі 11 553 грн.; вересень 2017 у сумі 6 136 грн.; листопад 2017 у сумі 2 723 грн.; грудень 2017 у сумі 8 387 грн.; січень 2018 у сумі 37 789 грн.; лютий 2018 у сумі 95 149 грн.; квітень 2018 у сумі 45 510 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Істейтглобал» зареєстровано юридичною особою 23.07.2008 року, видами діяльності є: 49.20 вантажний залізничний транспорт, 52.29 інша допоміжна діяльність в сфері транспорту, 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Проведеною перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Істейтглобал» було надання транспортно-експедиційних послуг.

З метою здійснення вказаної діяльності, позивачем було укладено ряд договорів з транспортно-експедиційного обслуговування, а саме: №0111-2016Э від 01.11.2016 року, укладеного з ТОВ «Мрія Трейдінг», №2809ТЕО від 28.09.2016 року, укладеного з ТОВ «Савинці», №31/03/17-2/ТЕО від 31.03.2017 року, укладеного з ТОВ «Зоря Нив», №08/12/16-5/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного ТОВ «Коновалівське», №08/12/16-4/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Альянс», №05/12/16-8/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Україна», №08/12/16-3/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Комінтерн-Агро», №08/12/16-10/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ПАТ «Насінневе», №08/12/16-1/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з СПГ «Біле Озеро», №08/12/16-9/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Колодязнянське», №08/12/16-7/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Львів», №08/12/16-2/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Доброульянівка», №08/12/16-6/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», №13/02/17-1/ТЕО від 13.02.2017 року, укладеного з ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», №0902-Е від 09.02.2016 року, укладеного з ТОВ «Грейнхард», №0108-Е від 01.08.2016 року, укладеного з ТОВ «Грейнхард», №31/03/17-3/ТЕО від 31.03.2017 року, укладеного з СТОВ «Імені Мічуріна».

Предметом вказаних договорів є надання транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, а також їх завантаження, розвантаження та здачею вантажоодержувачу та сертифікацією, митним оформленням і відправкою зернових, олійних та інших вантажів, а також надання послуг з перевірки кількості і стану вантажів, зважування вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, оплаті мит, зборів та інших витрат, пов’язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів.

На виконання зазначених договорів, позивачем придбано послуги з ветеринарно-санітарного огляду кормів та інших об’єктів державного ветеринарного-санітарного контролю; інспектування ветеринарно-санітарного стану вагона; лабораторні дослідження; ветеринарні дослідження, що підтверджується договорами про надання послуг з питань ветеринарної медицини: №01 від 04.01.2017 року, №49 від 08.11.2016 року, укладених з Миргородською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, №105 від 19.02.2016 року, укладеного з Кіровоградською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №4 від 04.01.2017 року, укладеного з Черкаською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №90 від 21.03.2017 року, укладеного з Тернопільською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №85 від 12.08.2016 року, укладеного з Івано-Франківською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №12 від 10.02.2016 року, укладеного з Дніпродзержинською міською державною лікарнею ветеринарної медицини, №162 від 08.11.2016 року, укладеного з укладеного з Дніпропетровською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №445 від 03.02.2017 року, укладеного з укладеного з Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №52 від 28.03.2016 року, укладеного з Полтавською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №31 від 04.01.2017 року, укладеного з Полтавською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, №237 від 31.03.2016 року, укладеного з Харківським філіалом Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Згідно умов вказаних договорів, виконавці зобов’язуються забезпечити проведення випробувань сировини, матеріалів, продуктів, що виробляються, експортуються та імпортуються на відповідність вимогам «Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів, які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини», затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини МАПУ від 03.11.1998 року №16, нормативно-правових актів державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, чинних в Україні стандартів та інших нормативних документів.

Порядок розрахунків за вказаними договорами визначено шляхом перерахунку коштів на рахунок виконавця згідно з діючими тарифами наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року №96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби».

Представником позивача, також, надані договори №13/02-1 від 13.02.2017 року та №19/04-17 від 19.04.2017 року, укладені з ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро» відповідно.

Договір №13/02-1 від 13.02.2017 року, укладений з ТОВ «Компанія «Вікта», є договором купівлі-продажу продукції.

Договір №19/04-17 від 19.04.2017 року, укладений з ТОВ «Експоагро», містить умови щодо, зокрема, отримання сертифікатів та передачі отриманих ветеринарних свідоцтв.

Згідно наданих до перевірки та долучених до матеріалів справи копій первинних документів встановлено, що фактично вищевказані послуги – це видача ветеринарних сертифікатів (свідоцтв) на державних бланках, були придбані у наступних суб’єктів господарювання:

- за нульовою ставкою ПДВ: Придніпровська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, Південна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, Львівська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, ТОВ «ФІМ-ТРАНС»;

- за ставкою ПДВ 20%: Миргородська районна державна лікарня ветеринарної медицини, ТОВ «ЕКСПОАГРО», Черкаська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини, Львівська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини, Куп’янська районна державна лікарня ветеринарної медицини, Тернопільська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Миргородська міжрайонна регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Регіональна державна Держпродспоживслужби в Полтавській області, Кіровоградська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Івано-Франківська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Кам’янська міська державна лікарня ветеринарної медицини, Дніпропетровська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ТОВ «Компанія «ВІКТА».

До складу податкового кредиту включено наступні суми ПДВ з вищезазначеними контрагентами на загальну суму 362 118,00 грн.

На підставі викладеного відповідачем встановлено порушення позивачем пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим ветеринарним послугам.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Відповідно пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов'язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Отже, для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ необхідне одночасне виконання таких умов:

- послуги повинні надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

- послуги, які надаються, повинні бути платними;

- кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету;

- обов’язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством.

Досліджуючи наявність вказаних умов щодо звільнення позивача від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг щодо видачі ліцензій, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо, судом дослідженні реєстри неприбуткових установ та організацій з яких відомо, що постачальники послуг за договорами №01 від 04.01.2017 року, №49 від 08.11.2016 року, №105 від 19.02.2016 року, №4 від 04.01.2017 року, №90 від 21.03.2017 року, №85 від 12.08.2016 року, №12 від 10.02.2016 року, №162 від 08.11.2016 року, №445 від 03.02.2017 року, №52 від 28.03.2016 року, №31 від 04.01.2017 року, №237 від 31.03.2016 року є бюджетними установами з кодом ознаки неприбутковості 0031. Тобто, позивачем дотримано умову про надання послуг з видачі ветеринарних сертифікатів органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Щодо твердження представника позивача про отримання послуг з видачі ветеринарних сертифікатів підприємствами, які не є органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а саме – ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро», суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про ветеринарну медицину»:

- ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий державним ветеринарним інспектором, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень;

- ветеринарно-санітарна експертиза - комплекс необхідних лабораторних та спеціальних досліджень (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних), які проводяться спеціалістами державної служби ветеринарної медицини або офіційними ветеринарними лікарями, щодо безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, включаючи аналіз виробничої технології та технологічного обладнання щодо відповідності ветеринарно-санітарним заходам;

- державні органи ветеринарної медицини - Департамент і територіальні органи, регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті;

- державні установи ветеринарної медицини - установи ветеринарної медицини, що здійснюють профілактичні, діагностичні, лікувальні та інші протиепізоотичні заходи, лабораторні дослідження щодо безпечності товарів, науково-дослідні та контрольні роботи, на які покладено контрольно-наглядові функції в галузі ветеринарної медицини, або уповноважені на здійснення таких функцій;

- корми рослинного походження - фуражне зерно, кормові концентрати, кормові суміші, макуха, шроти, коренеплоди, бульбоплоди, сіно, сінаж та інші корми рослинного походження;

- лабораторія ветеринарної медицини - належним чином обладнана та акредитована Національною агенцією з акредитації або відповідним органом з акредитації іноземної країни лабораторія, укомплектована спеціально підготовленим персоналом, компетентним здійснювати відповідні технічні процедури, та очолювана лікарем ветеринарної медицини.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що органом, який уповноважений видавати ветеринарне свідоцтво є спеціально уповноважений державою орган та/або спеціаліст з відповідними знаннями у цій сфері та на якого покладено контрольно-наглядові функції в галузі ветеринарної медицини.

Видачі ветеринарного свідоцтва передує здійснення відповідних заходів, які проводяться спеціалістами державної служби ветеринарної медицини або офіційними ветеринарними лікарями, щодо безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження, шляхом проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Тобто, повноваженнями щодо видачі ветеринарного свідоцтва наділені спеціальні державні органи у відповідності до Закону України «Про ветеринарну медицину».

Судом встановлено, що ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро» були видані ветеринарні свідоцтва для ТОВ «Істейтглобал» на бланках Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з найменуванням різних ветлікарень, якими фактично видані свідоцтва.

Також, в судовому засіданні представником відповідача повідомлено суду, що аналізом баз даних ДФС встановлено, що такі контрагенти як ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро» є посередниками в отриманні ветеринарних послуг та придбавали зазначені послуги без ПДВ (тобто звільнені від оподаткування ПДВ) виходячи з наступного:

- в ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних по наданню послуг з отримання ветеринарних свідоцтв;

- відповідно наданих первинних документів (ветеринарних сертифікатів/свідоцтв) видавалися свідоцтва на адресу зазначених контрагентів ветлікарнями різних регіонів на державних бланках.

Зазначене свідчить про фактичне здійснення вказаних послуг ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро» без нарахування ПДВ (звільнені), натомість позивачу нараховувалась за вказані послуги ставка ПДВ у розмірі 20%.

Суд приймає до уваги, також, умови договору №19/04-17 від 19.04.2017 року, укладеного з ТОВ «Експоагро», що підтверджує здійснення останнім посередницьких послуг між позивачем та відповідним державним органом, уповноваженим на видачу ветеринарних свідоцтв.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв’язку з відсутністю ліцензії у ТОВ «Компанія «Вікта» та ТОВ «Експоагро» на видачу ветеринарних свідоцтв, видачею ветеринарних свідоцтв на бланках Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з найменуванням різних ветлікарень, та на підставі відсутності реєстрації податкових накладних по наданню послуг з отримання ветеринарних свідоцтв вказані підприємства є посередниками послуг з видачі ветеринарних свідоцтв від уповноважених державою органів на здійснення відповідних послуг, а тому ставка ПДВ за вказаними операціями має оподатковуватись з 0%.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення, якими було здійснено оплату окремо за адміністративні послуги та окремо за проведення досліджень без зазначення суми ПДВ.

Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року №737, була визначена процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено надавати адміністративні послуги.

Згідно п.1 Тимчасового порядку адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України (п. 3 Тимчасового порядку).

З аналізу вищевикладених норм, судом встановлено, що позивачем здійснювалась плата за надання послуг суб'єктом повноважень саме щодо видачі відповідних сертифікатів, свідоцтв, що передбачає сплату безпосередньо до бюджету, а тому перераховані позивачем кошти в повному обсязі надходили до бюджету установ, якими надавались послуги.

Крім того, як було встановлено вище, договорами з надання послуг по видачі ветеринарних свідоцтв передбачено порядок розрахунків за вказаними договорами шляхом перерахунку коштів на рахунок виконавця згідно з діючими тарифами наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року №96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби».

Отже, регулювання оплати наданих послуг з проведення досліджень здійснюється наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року №96, що, також, свідчить про бюджетну спрямованість сплачених позивачем коштів за надані послуги.

Зазначені ветеринарні послуги відносяться до складу адміністративних послуг та є обов’язковими для здійснення зовнішньоекономічних операцій, а саме транспортно-експедиційних послуг на підставі договорів №0111-2016Э від 01.11.2016 року, укладеного з ТОВ «Мрія Трейдінг», №2809ТЕО від 28.09.2016 року, укладеного з ТОВ «Савинці», №31/03/17-2/ТЕО від 31.03.2017 року, укладеного з ТОВ «Зоря Нив», №08/12/16-5/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного ТОВ «Коновалівське», №08/12/16-4/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Альянс», №05/12/16-8/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Україна, №08/12/16-3/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Комінтерн-Агро», №08/12/16-10/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ПАТ «Насінневе», №08/12/16-1/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з СПГ «Біле Озеро», №08/12/16-9/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Колодязнянське», №08/12/16-7/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Львів», №08/12/16-2/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Доброульянівка», №08/12/16-6/ТЕО від 08.12.2016 року, укладеного з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», №13/02/17-1/ТЕО від 13.02.2017 року, укладеного з ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», №0902-Е від 09.02.2016 року, укладеного з ТОВ «Грейнхард», №0108-Е від 01.08.2016 року, укладеного з ТОВ «Грейнхард», №31/03/17-3/ТЕО від 31.03.2017 року, укладеного з СТОВ «Імені Мічуріна».

Таким чином, в судовому засіданні підтверджено наявність порушень пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 ПКУ, оскільки судом підтверджені висновки контролюючого органу про наявність всіх необхідних умов для звільнення позивача від оподаткування ПДВ, оскільки:

- зазначені ветеринарні послуги надавались органами державного та місцевого самоврядування;

- послуги є платними;

- кошти за надані послуги надходили у бюджет відповідно до розмірів плати за ветеринарні послуги, затвердженні Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 №96, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.03.2013 року №380/22912;

- зазначені ветеринарні послуги відносяться до складу адміністративних послуг та є обов’язковими для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, у зв’язку з чим не підлягає скасуванню.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 КАС України).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 243-246, 257 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» до Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Повний текст рішення суду складено 04 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_3