Ухвала суду № 79647588, 14.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2019 Справа №607/895/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л. за участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Тернополя, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працюючого, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше судимого:

- 04.03.2015 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом за ст. 76, ч.2 ст.185 КК України вид покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 04.01.2018 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом за ч.4 ст.407 КК України вид покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію»;

- 30.03.2018 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України вид покарання позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

-- за участю: прокурора Барилко М.С., слідчого Бондара Б.І., захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12019210010000149 від 12 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 січня 2018 року близько 17.20 год., ОСОБА_3, який раніше вчиняв злочини проти власності, перебуваючи в приміщенні коридору квартири АДРЕСА_1, скориставшись тимчасовою відсутністю в коридорі власників квартири, діючи повторно шляхом вільного доступу таємно викрав із вішака сумку темного кольору в якій знаходились грошові кошти в сумі 400 гривень та павербанк чорного кольору, шкіряну куртку темного кольору, кепку чорно-сірого кольору, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1300 гривень.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010000149 від 12 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3.

12.01.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5М;

-показаннями свідка ОСОБА_6,

-показаннями свідка ОСОБА_7;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3;

-протоколом добровільної видачі, відповідно до якого 12 січня 2019 року, ОСОБА_3В, добровільно видав чорну шкіряну куртку із коричневою підкладкою, та сумку-барсетку чорного кольору.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що підставою до застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, що узгоджується із вимогами п.5 ч.2 ст. 183 КПК України. А також, слід врахувати наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв’язків в суспільстві.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення. Слід зазначити, що ОСОБА_3 будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного. Окрім цього, підозрюваного ОСОБА_3 30.03.2018 року на підставі вироку Тернопільського міськрайонного суду визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України вид покарання позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Застосування застави щодо ОСОБА_3 є не можливим, оскільки останній не працевлаштований, і перебуваючи на волі може вчиняти нові злочини, та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_3 є не можливим, оскільки останній маючи непогашену судимість продовжує вчиняти нові злочини.

Застосування особистого зобов’язання та особистої поруки щодо ОСОБА_3 є не можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти нові злочини, та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Відтак, із врахуванням наведеного, а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним нового умисного корисливого злочину, існують підстави вважати, що інший більш м’який запобіжний захід а ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному та обсягу пред’явленої йому підозри.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які просили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважають, що долучені до клопотання матеріали не підтверджують викладені в ній обставини, а також те, що у нього на утриманні є дитина, він неофіційно працює, та немає наміру уникати слідства, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Санкція ч.2 ст. 185 КК України, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що не суперечить п.5 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не стійкі соціальні зв’язки підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи та/або навчання, майновий стан, з урахуванням його характеризуючих даних, віку та стану здоров`я, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки.

Відтак, із врахуванням наведеного, а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним нового умисного корисливого злочину, існують підстави вважати, що інший більш м’який запобіжний захід а ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному та обсягу пред’явленої йому підозри.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, наявність перелічених ризиків, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, підтриманого підозрюваним ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши ОСОБА_3 під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 23 год. 30 хв. 12 березня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу в розмірі 38420 (Тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454 в ДКС України в м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_8: Державна казначейська служба, призначення платежу – застава за «Мехіна Андрія Валентиновича» у кримінальному провадженні № 12019210010000149 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2019 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: не відлучатися із м.Тернополя, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з’являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; здати на тимчасове зберігання в СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області документи для виїзду за межі території України.

Роз’яснити ОСОБА_3 що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_3 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддяОСОБА_9