Рішення № 79646563, 23.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 821/800/16

н/п 2-а/766/292/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Клінкер» до Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що 23.05.2016 року Управлінням з питань ДАБК Херсонської міської ради здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП «АРТ-Клінер» щодо улаштування площадки під бункери для зберігання цементу на території УПТК, за адресою: м.Херсон, вул. Р.Люксембург,6. За результатами перевірки складено акт в якому зафіксовано, що «є підстави вважати, що замовник ПП «Клінер» самовільно розпочато будівельні монтажні роботи по улаштуванню площадки під бункери для зберігання цементу ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі вказаного акту Управлінням з питань ДАБК Херсонської міської ради відносно ПП «Клінер» було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене абц.4 пп.4 п.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Постановою № 2/65/01-24 від 26.05.2016 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 130 500 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого абц.4 пп.4 п.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ПП «Клінер» не є субєктом даного правопорушення, так як є підрядником, а не замовником будівництва. Розгляд справи було проведено упереджено з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до незаконного притягнення ПП «Клінер» до відповідальності. Враховуючи зазначене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 2/65/01-24 від 26.05.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заява про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Положеннями п.8 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва

Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт пп. 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що у постійному користуванні ПАТ «Управління виробничо-технологічної комплектації» перебуває земельна ділянка, площею 45010,0 кв.м, розташована за адресою: м. Херсон, вул. Люксембург, 6, на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 24.04.2000 року, серія І-ХС № 000667.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.01.2016 року, ПАТ «Управління виробничо-технологічної комплектації» передало ПП «Клінер» у строкове платне користування нерухоме майно підприємства – асфальтний майданчик (мостіння), загальною площею – 900 кв.м., що визначене в технічному паспорті території під №1, а також склад цементу (4 цестерни), загальним об’ємом 200 куб.м., що розташоване за адресою: м.Херсон, вул. Рози Люксембург,6, та визначене в технічному паспорті території під № 26. Згідно п.1.2 договору оренди майно передається орендарю для здійснення підприємницької діяльності, а саме розвантаження, завантаження та зберігання будівельних матеріалів.

13.04.2016 року ПАТ «Управління виробничо-технологічної комплектації», як замовник, подало до Управління ДАБК Херсонської області декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме: будівництво комплексу по прийому та відвантаженню навального цементу потужністю 150 т. на добу на території ПАТ «Управління виробничо-технологічної комплектації» за адресою: м.Херсон, вул. Р.Люксембург,6.

Будівництво вказаного об'єкту здійснює ПП «клінер».

Відповідачем згідно направлення для проведення позапланової перевірки №3 від 17.05.2016 р. на підставі звернення ПФ «Оптіма» з 17.05.2016 р. по 23.05.2016 р. проведено позапланову перевірку на дотримання вимог містобудівного законодавства ПП «Клінер» при виконанні будівельних робіт з будівництва споруди на базі УПТК по вул. Рози Люксембург,6 в м.Херсоні.

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем 23.05.2016 р. складено акт перевірки, в якому встановлено порушення позивачем ч.1 ст.34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки позивачем самовільно розпочато будівельно-монтажні роботи з улаштування площадки під бункери для зберігання цементу (а.с.12).

Відповідачем 23.05.2016 р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Управлінням ДАБК Херсонської області 26.05.2016 р. на підставі протоколу від 23.05.2016 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2/65/01-24, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 4 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500 грн. (а.с.15-17)

Згідно п. 4 ч. 4 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідальність згідно абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками, або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, в той час як позивач є виконавцем будівельних робіт, тобто не є замовником нового будівництва.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- ікінозйомки, відеозапису,які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.

Між тим, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 77,139,241-244, 246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № 2/65/01-24 від 26.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 130 500 грн. по справі про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» на приватне підприємство «Клінкер».

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Пятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко