Рішення № 79644109, 29.01.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/586/18

провадження №: 2/398/107/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" січня 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Борозни Л.М.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/586/18ц за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання прав забудовника в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання прав забудовника в порядку спадкування.

Позов мотивує тим, що 23.07.2007 року помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права у тому числі на право забудовника на житловий будинок, що розташований у Кіровоградській області, м. Олександрія пр. Михайла Іванова, буд. 14а. Нотаріус Олександрійської міської нотаріальної контори відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, оскільки договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 22.07.1994 року нотаріально не посвідчений та назву провулку змінено з «Інгулецький» на «Михайла Іванова». Позивач просить визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 права та обов’язки забудовника на житловий будинок 14а з господарськими будівлями по пр. Михайла Іванова у м. Олександрія Кіровоградської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 23.07.2007 року.

Позивач та його представник – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задоволити.

Представник відповідача надіслав письмову заяву в якій просить розглянути дану цивільну справу у його відсутність.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно договору Виконкому м. Олександрії про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на паві особистої власності від 22.07.1994 року, який зареєстровано 16.02.1996 року за №7584/48, ОСОБА_3 отримав земельну ділянку у безстрокове користування для будівництва житлового будинку №14-а пр. Інгулецький у м. Олександрії Кіровоградської області. Загальна площа земельної ділянки 1 300 кв.м.

ОСОБА_3 надано дозвіл №440 від 24.10.1994 року на виконання будівельних робіт щодо будівництва житлового будинку з господарськими спорудами на земельній ділянці №14-а пр. Інгулецький у м. Олександрії Кіровоградської області.

Відповідно архівної довідки №848 від 14.08.2017 року, за архівними даними КП «ОМБТІ» станом на 01.01.2013 року право забудовника буд. №14-а пр. Інгулецький у м. Олександрії Кіровоградської області належало ОСОБА_3 на підставі рішення Олександрійського міськвиконкому №440/1 від 24.10.1991 року. Назва пров. Інгулецький змінено на пров. ОСОБА_4.

Ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв’язку із положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об’єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Вказані норми встановлюють особливий порядок виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, яким передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації та державній реєстрації. При цьому, за змістом даних норм, державна реєстрація права власності та державна реєстрація майна (прав власності на майно), яка здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», не є тотожними поняттями. Реєстрація речових прав, на відміну від державної реєстрації прав власності, не має правовстановлюючого значення.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснював будівництво житлового будинку у відповідності до норм діючого на той час законодавства, але не ввів в експлуатацію та не здійснив державну реєстрацію, хоча майнові (речові) права на об’єкти нерухомого майна виникають з передбачених законом підстав та підлягають державній реєстрації, новостворене нерухоме майно підлягає прийняттю в експлуатацію.

23 липня 2007 року ОСОБА_3 помер, відповідно свідоцтва серії І-ОЛ №056671.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3, яка витребування згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.05.2018 року, з письмовою заявою до нотаріуса про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2.

Відповідно свідоцтва про народження серії І-АВ №156823, ОСОБА_2 народився 15.08.1968 року, батько – ОСОБА_3, мати – ОСОБА_5.

Отже, ОСОБА_2, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є рідним сином померлого ОСОБА_3 та є єдиним спадкоємцем.

Однак 05.09.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на власність, відповідно постанови державного нотаріуса Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1. Відмова мотивована тим, що договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 22.07.1994 року нотаріально не посвідчений та назву провулку змінено з «Інгулецький» на «Михайла Іванова».

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1261 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. 177 ЦК України до об’єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року роз’яснив, що за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.

П. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 встановлено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов’язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Оскільки спадкодавець за життя побудував будинок, маючи на це законні підстави, але не здав його експлуатацію і не забезпечив його державної реєстрації, а позивач був сином до його смерті та інших спадкоємців, які претендують на спадщину щодо прав забудовника немає, тому позовні вимоги щодо визнання прав і обов’язків забудовника в порядку спадкування підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання прав забудовника в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 права та обов’язки забудовника на житловий будинок 14а з господарськими будівлями по пр. Михайла Іванова у м. Олександрія Кіровоградської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 23.07.2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2019 року.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА