Рішення № 79643141, 05.02.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-о/235/8/19

Справа № 235/6816/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого — судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання, заінтересована особа: Будьоннівська районна у м. Донецьку рада, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання, заінтересована особа: Будьоннівська районна у м. Донецьку рада.

В обґрунтування доводів заяви заявник зазначила, що 23 гроудня 2017 року померла її мати ОСОБА_2.

ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги. Протягом шести місячного строку вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Була відкрита спадкова справа № 33/2018 від 21.06.2018 року. Спадкове майно складається з права на отримання пенсійних виплат, що належали померлій та не були нею отримані за життя.

08.08.2018 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки нотаріус не може перевірити коло спадкоємців, які могли фактично прийняти спадщину шляхом проживання зі спадкодавцем за однією адресою. Неможливість вказаної перевірки обумовлена тим, що спадкодавець ОСОБА_2 проживала на території, що непідконтрольна Україні, тому довідка, що спадкодавець була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 4, квартира 65, одна, видана на такій території, не приймається нотаріусом.

Таким чином, для того, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, необхідно встановити факт, що спадкодавець ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована одна за адресою: м. Донецьк, вул. Россіні , 6уд.4, кв.65.

Заявник в судове засідання не з’явилась, надала клопотання, в якому підтримала заяву, просила справу розглянути за її відсутності.

Заінтересована особа про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, її представник в судове засідання не з’явися, не повідомив про причини неявки.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі фактичні обставині та відповідний зміст спірних правовідносин.

23 грудня 2017 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 21 червня 2018 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 515 (а.с.8).

Позивач є дочкою ОСОБА_2, яка померла 23 грудня 2017 року, що підтверджується копіями свідоцтва про її народження, повторного свідоцтва про шлюб, є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 (а.с.11-12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії, що належала померлій та не була нею отримана за життя у розмірі 34012,27 грн. (а.с.14).

Постановою приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 № 221/02-31 від 08.08.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після померлої 23 грудня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 була зареєстрована та померла на території, яка не контролюється на цей час Україною та здійснюється проведення АТО, відсутня можливість здійснити перевірку кола спадкоємців, які могли фактично прийняти спадщину шляхом проживання зі спадкодавцем за однієї адресою (а.с.19).

Згідно інформації приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 від 25.01.2019 року № 25/01-16, 21 червня 2018 року до неї поштою було надіслано заяву про прийняття спадщини після померлої 23 грудня 2017 року ОСОБА_2 від ОСОБА_1 – дочка померлої. Свідоцтво про право на спадщину на майно померлої не видавалось, заповіту померла не залишала.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йог смерті (ч.1 ст.1218 УК України).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців.

Як зазначено в ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт реєстрації спадкодавця ОСОБА_2 однієї на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті – 23 грудня 2017 року, підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу «МИР» від 21.06.2018р., згідно якої на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16); рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2018 року, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка настала 23 грудня 2017 року, місце смерті: м. Донецьк Донецької області (а.с.17-18), відміткою в паспорті ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9), показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5

Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини зокрема, «Loizidou v Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozerv. The Republic of Moldova and Russia»,«Ila & cuand Othersv. Moldova and Russia») ,де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase),ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого«намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини». ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.

Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною ОСОБА_5 України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Від встановлення факту реєстрації ОСОБА_2 однієї на час відкриття спадщини залежить виникнення майнових прав заявника на спадкове майно, іншого порядку його встановлення законом не визначено.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1268, 1270, 1276 ЦК України, керуючись ст. ст.3, 19, 81, 263-265, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, 11.03.1933р.н., яка померла 23.12.2017р., на час її смерті – 23.12.2017р. була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Будьоннівська районна у м. Донецьку рада, м. Краматорськ Донецької області, вулиця Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 33577273.

Суддя Г.В. Назаренко