Рішення № 79641808, 05.02.2019, Вишгородський районний суд Київської області

05.02.2019 Справа № 363/3588/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом АТ «КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань по сплаті коштів за наданий кредит, а тому порушує питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 78 439 грн. 94 коп. та судових витрат в розмірі 1 600 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з’явився.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 22 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву-анкету б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку датовану 22.07.2013 роком.

При цьому ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка ознайомилася і погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку (далі-Умовами), підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідачки.

Згідно п. 2.1.1.2.3. Умов, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до вимог п. 2.1.1.2.4. Умов, підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до вимог п. 2.1.1.5.5. Умов, клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених діючим договором.

Як передбачено п. 2.1.1.12.6.1. Умов, у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов, при порушенні позичальник клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених діючим договором більш ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п. 1.1.7.12. Умов, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком

Згідно ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 4 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, однак позивачем не доведено ту обставину, що відповідачем підписані Умови та Правила надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною до анкети-заяви.

Таким чином розмір процентної ставки, її збільшення/зменшення та сплата процентів умовами кредитного договору не врегульовано.

Так, позивачем в суді обставини необхідні для стягнення процентів за користування кредитним договором не доведені.

Розмір процентів, визначений в розрахунках, у різні періоди нарахувань заборгованості, на умовах укладеного договору не ґрунтується, належними, допустимими й достатніми доказами в суді не підтверджено, а відтак судом до уваги не береться.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог і обставин, які доводились позивачем в суді, підстав для стягнення заборгованості за необґрунтовано нарахованими процентами суд не вбачає.

Виходячи з меж судового розгляду та принципу змагальності, самостійно здійснювати розрахунок відсотків за користування кошами згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ) суд не вправі.

Разом з тим, розмір суми нарахованої заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 66 430 грн. 11 коп., коли заборгованість за кредитом складає лише 4 498 грн. 40 коп. не обґрунтовано та матеріалами справи не доведено.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить достатньої інформації, необхідної для перевірки достовірності і правильності відомостей зазначених у ньому та умов укладеного договору не відповідає.

Суд не вбачає підстав для стягнення суми (заборгованості по процентам за користування кредитом), яка в чотирнадцять разів перевищує розмір самого кредиту. Дана сума є не обґрунтованою, не доведеною, явно завищеною, що не відповідає умовам договору і закону.

Таким чином позов в частині стягнення заборгованості по процентах в сумі 66 430 грн. 11 коп. є недоведеними, необґрунтованими на основі доказів не підтвердженим, а тому в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

В іншій частині позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення з ОСОБА_1, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, зокрема: суми заборгованості за кредитом, яка виникла станом на 31 серпня 2017 року та складається з:

-заборгованості за кредитом в розмірі 4 498 грн. 40 коп.;

-заборгованості по пені та комісії в розмірі 3300 грн.;

-штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 3 711 грн. 43 коп. (процента складова),

що в загальному розмірі становить 12 009 грн. 83 коп. та сумнівів у суду не викликає.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 22 липня 2013 року в розмірі 12 009 грн. 83 коп., а також судовий збір в розмірі 1 600 грн., а всього 13 609 (тринадцять тисяч шістсот дев’ять) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Позивач: ПАТ КБ «Приват Банк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СМ № 823443 виданий 22 березня 2006 року Вишгородським РВ ГУМВС України в Київській області, ІПН - НОМЕР_1).

Суддя