Рішення № 79641615, 28.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10043/18

Провадження № 2/219/343/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

28 січня 2019 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області у складі: головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Петрейко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

06 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що її батьку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності належить однокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Менжинського, 106/44. 28 травня 2017 року ОСОБА_3 помер та після його смерті відкрилася спадщина на вказаний будинок. Стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті батька. У визначений законом строк вона не встигла звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки у неї не було коштів виїхати з тимчасово непідконтрольної Україні території (м. Єнакієве), а також необхідно було подолати значну відстань та чисельну кількість блокпостів для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку та належного оформлення прийняття спадщини. До м. Дніпро вона переїхала на постійне місце проживання у травні 2018 року, де зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа. Крім того, факт смерті батька ОСОБА_3 було встановлено рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року. Тому лише 01 серпня 2018 року вона змогла отримати свідоцтво про смерть батька і після цього звернулася до Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, оскільки нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Просить суд визнати причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк 3 місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого 28 травня 2017 року.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

17 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2019 року на 14-00 годину.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. У позовній заяві просила розглянути справу без її участі, оскільки 17 вересня 2018 року народила дитину та є одинокою матір’ю, у зв’язку чим не має можливості виїхати з м. Дніпро, а також через складне фінансове становище. На позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився за невідомою суду причиною. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином: відповідно до пункту 19 ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»: шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області: http://arm.dn.court.gov.ua від 18 грудня 2018 року. Про причини неявки суд не повідомив і на підставі частини 3 ст. 131 ЦПК України суд вважає, що він не з’явився у судове засідання без поважних причин. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31 липня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1938, ОСОБА_3 купив квартиру № 44, що знаходиться в будинку № 106 по вул. Менжинського в м. Єнакієве Донецької області (а.с. 51-52), що також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 7566953 від 31 липня 2009 року (а.с. 53) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23575290 від 13 серпня 2009 року, виданим Комунальним підприємством ОСОБА_2 міської ради «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 50).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії ІX-НО № 310451 від 09 вересня 1993 року (а.с. 15).

28 травня 2017 року ОСОБА_3 помер у м. Єнакієве Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії І-КИ № 808527 від 01 серпня 2018 року (а.с. 16) та рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року по справі № 206/3965/18 (провадження № 2-о/206/860/18) (а.с. 19-21).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчать копії документів: паспорту серії ВС № 665362 від 17 січня 2001 року (а.с. 8-13), домової книги для реєстрації громадян (а.с. 44-47), технічного паспорту на квартиру № 44 у житловому будинку № 106 по вул. Менжинського в м. Єнакієве Донецької області (а.с. 48-49).

Згідно копії паспорту серії ВК № 665899 від 09 грудня 2009 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6-7).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 21 травня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 18).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 серпня 2018 року державний нотаріус Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 28 травня 2017 року та на день смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на спадкове майно, яке складається з квартири, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Менжинського, 106/44, у зв’язку із тим, що ОСОБА_1 не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом шестимісячного строку не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (а.с. 23).

17 вересня 2018 року у позивача ОСОБА_1 народилася дитина – дочка ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про її народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с. 54-55).

Згідно листа завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, який надійшов до суду 21 листопада 2018 року за № 38615, згідно даних з Реєстру спадкових справ спадкова справа на майно ОСОБА_3, який помер 28 травня 2017 року, не відкривалася, тобто ніхто не звертався до Першої бахмутської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Одночасно повідомив, що згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру спадкова справа на майно ОСОБА_3, який помер 28 травня 2017 року, відкрита Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою 11 серпня 2018 року за номером у нотаріуса 441/2018 (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦЦ України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України надав роз’яснення про те, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач вчасно не звернувся до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки у неї не було коштів виїхати з тимчасово непідконтрольної Україні території (м. Єнакієве), а також необхідно було подолати значну відстань та чисельну кількість блокпостів для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку та належного оформлення прийняття спадщини. До м. Дніпро вона переїхала на постійне місце проживання у травні 2018 року, де зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа. Крім того, факт смерті батька ОСОБА_3 було встановлено рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року. Тому лише 01 серпня 2018 року вона змогла отримати свідоцтво про смерть батька і після цього звернулася до Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, оскільки нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Зазначені причини суд визнає такими, що істотно утруднювали позивачеві подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений законом.

З огляду на викладене, оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, визначивши позивачеві – спадкоємцеві додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 142, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» з наступними змінами, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВК № 665899) додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_3, який помер 28 травня 2017 року, - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Місце реєстрації позивача ОСОБА_1: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Комуністична, 27/10; фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5; РНОКПП НОМЕР_2.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області: Донецька область, м. Єнакієве, пл. Леніна, 7; код ЄДРПОУ 33984581.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Донецького апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 28 січня 2019 року.

Суддя Н.М. Медінцева