Ухвала суду № 7963986, 02.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року справа № 13/464/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів - Кожана М.П., Проценко О.А.,

при секретарі - Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 14 серпня 2008 року

у справі № 13/464/08-АП (категорія статобліку 2.11.17)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000282307/0 від 20.05.2008р., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта Січ» (далі ВАТ «Страхова компанія «Оранта Січ» ) звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2008р. №0000282307/0 у сумі 340 грн., винесене Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що штрафні санкції застосовані податковим органом за межами строків визначених ст.. 250 ГК України.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до статті 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

В порушення п. 6 Прикінцевих положень ГК України судом не застосовано спеціальний строк позовної давності 1095 днів, встановлений статтею 15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 зі змінами та доповненнями.

Цей строк є спеціальним на підставі Преамбули до Закону №2181 , де встановлено: «цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами...».

Штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки по Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р. застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що згідно ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, відповідачем не тільки порушено законодавчо встановлений порядок застосування фінансових санкцій, а й пропущений строк для їх застосування.

Представники сторін до суду не зявились, про час та розгляд судового засідання були повідомлені належним чином.

Проаналізував доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, співробітниками податкової проведена планова документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання Ленінською філією відкритого акціонерного товариства Страховою компанією «Оранта Січ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006р. по 31.12.2007р.

За результатами перевірки складено Акт №1103/22-02307300 від 13.05.08р. про результати виїзної планової перевірки Ленінської філії ВАТ СК «Оранта-Січ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007р.

В Акті перевірки зроблено висновок щодо порушення позивачем при здійсненні господарської діяльності вимог п. п. 7.32, 7.33 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого Постановою від 15.12.2005 Правління Національного банку України № 637 (надалі - Постанова) та ст. 1 Указу від 12.06.1995 Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 (надалі - Указ). Зазначені в акті порушення, а саме витрачання готівкових коштів на господарські потреби з каси філії за наявності податкового боргу в сумі 5,52 грн. зі сплати земельного податку в квітні 2006 року, були вчинені позивачем в особі його Ленінської філії.

Під час проведення перевірки встановлено проведення виплат, з наявної готівки у касі, повязаних з оплатою праці в сумі915,37 грн. 08 червня 2006 року, в сумі 1004, 31 грн. 13 червня 2006 року і в сумі 1412,78 грн. 19 червня 2006 року, за наявності у Ленінської філії ВАТ СК «Оранта Січ» податкового боргу з земельного податку в сумі 5,52 грн. за період з 31 травня 2006 рок по 26 червня 2006 року.

Як свідчать матеріали справи /а.с. 22-23/, зазначені порушення відбулись у червні 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було винесено рішення про застосуванні штрафних (фінансових) санкцій від 20.05.2008р. №0000282307/0, яким визначено суму штрафних санкцій 3332,42 грн.

Як зазначено у рішенні, санкції застосовані на підставі та у відповідності до абз. 3 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" Відповідно до ст.. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 241 ГК України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, будь - які штрафні (фінансові) санкції, що можуть бути застосовані до суб'єкта підприємницької діяльності у разі порушення ним правил ведення господарської діяльності по своїй правовій природі є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких є видом притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Згідно Акту перевірки від 13.05.08р. №1103/22-02307300 про результати виїзної планової перевірки Ленінської філії ВАТ СК «Оранта-Січ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007р. встановлені порушення п. 7.2, п.7.3, п. 7.33 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що відбулися в червні 2006 року. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено суму штрафних санкцій 3332,42 грн. було винесено податковою 20.05.2008р . Таким чином, зазначене рішення винесено за межами строку застосування адміністративно господарських санкцій, передбаченого ст.. 250 ГК України.

Таким чином колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що штрафні санкції були застосовані підприємству без врахування строку визначеного ст. 250 ГК України.

Посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції не застосовано спеціальний строк позовної давності 1095 днів, встановлений статтею 15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.200р. №2181, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки сума, визначена рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій не є податковим зобовязанням, порядок визначення якого регулюється нормами ст. 15 Закону №2181.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Преамбули Закону №2181 цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, до якого згідно норм Закону «Про систему оподаткування», не відносяться штрафні санкції за порушення норм обігу готівки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, слід залишити без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 14 серпня 2008 року, - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 14 серпня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 22.01.2010 року.

Головуючий суддя: Туркіна Л.П.

Суддя: Кожан М.П.

Суддя: Проценко О.А.