Рішення № 79639454, 07.12.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8451/17

2/296/1150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Івашко Т.А.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу про визнання договорів дарування недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. про визнання договорів дарування недійсними.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, від якого має малолітнього сина ОСОБА_4 Який був зареєстрований та проживав у частині будинку, що на належав відповідачу - ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_5 безоплатно відчужила належній їй 18/100 вказаного вище домоволодіння та земельну ділянку, шляхом укладення договору дарування з відповідачем ОСОБА_6

Вище зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом ЖМНО Стражник Т.О. 29.08.2017 року.

Зазначає також, що укладенням оспорюваних правочинів відповідач фактично позбавила єдиного житла неповнолітнього ОСОБА_4 нотаріус при посвідченні договорів дарування не врахувала відсутність звернення до Служби у справах дітей Житомирської міської ради, не перевірила інформації, щодо складу зареєстрованих у будинку осіб.

Ухвалою суду від 30.10.2017 року відкрито провадження у справі.

15.05.2018 року від відповідача ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

04.06.2018 року від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_7 проти задоволення позову заперечував, вказавши на відсутність будь-яких порушень прав та інтересів малолітнього ОСОБА_4 Звертав увагу на незалучення до справи матері неповнолітнього ОСОБА_4 та на ту обставину, що останній має зареєстроване місце проживання.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, у відповідності до вимог ЦПК України належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи. У своїй заяві просила розглядати справу у її відсутність.

Представник Служби у справах дітей Житомирської міської ради в судове засідання не з'явився, у відповідності до вимог ЦПК України належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. У своїй заяві просили розглядати справу у їх відсутність.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О в судове засідання не з'явилася, у відповідності до вимог ЦПК України належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи. У своїй заяві просила розглядати справу у її відсутність.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, судом встановлене наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_12 з 2003 по 2016 рік перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2006 року та по теперішній час вони зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_3.

Будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 розміщене на земельній ділянці загальною площею 0,1 га та складається з двох окремих будинків і господарських споруд, які на праві спільної чкасткової влісності належало трьом особам: ОСОБА_5 (18/100 ід.часток), ОСОБА_10 (41/100 ід. часток) та ОСОБА_11 (41/100 ід.часток).

29 серпня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договори дарування 18/100 ід.частини житлового будинку житлового за адресою: АДРЕСА_4 та договір дарування частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Договори дарування посвідчені Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною.

З копії будинкової книги, вбачається, що малолітній ОСОБА_4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4 не зареєстрований, оскільки 21.08.2017 року вибув разом з мамою ОСОБА_9 (а.с.60-61).

Допитані в судовому засіданні свідки 1,2,3 підтвердили, що періодично бачать, що як малолітній ОСОБА_4 з матір'ю знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_4 та там ночує.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч.2 ст.719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачені умови дійсності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено фактів, а позивачем не представлено доказів, того, що діями відповідачів, щодо укладення оспорюваних угод були порушені права неповнолітнього ОСОБА_4, а тому суд вважає, що у задоволенні даного позову слід відмовити.

Так як позивачу у задоволенні позову відмовлено повністю, то не підлягає стягненню з відповідачів на його користь сплачений ним судовий збір, що відповідає положенням ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Житомирської міської ради, третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу про визнання договорів дарування недійсними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Ю. І. Драч