Рішення № 79639385, 05.02.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2185/18

Номер провадження 2/573/43/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Сітало Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько, ОСОБА_2. Спадщину після смерті останнього прийняла його дружина, ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_5 остання померла. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла їй все своє майно. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у с. Річки Білопільського району Сумської області. Вказує, що своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище домоволодіння їй відмовлено у зв'язку з тим, що за життя спадкодавець не отримав правовстановлюючих документів на нього. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою від 03 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 28-29).

Ухвалою від 28 грудня 2018 року підготовче засідання закінчене. Справу призначено до розгляду по суті (а. с. 47-48)

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. 61).

Представник відповідача - Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, проти позову не заперечують (а. с. 84).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Сумській області у судове засідання не з'явився. Завідувач держнотконтори Ковальова Л. Б. надіслала листа про розгляд справи без участі їх представника. При ухваленні рішення покладаються на розсуд суду (а. с. 73).

У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Річки Білопільського району Сумської області помер батько позивача - ОСОБА_2 (а. с. 4-11).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Річки, АДРЕСА_1, який за даними погосподарського обліку Річківської сільської ради побудований останнім у 1959 році (а. с. 15).

Згідно з довідкою Річківської сільської ради від 04 червня 2018 року ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_3 разом із дружиною ОСОБА_3. Заповіт від імені померлого виконавчим комітетом Річківської сільської ради не посвідчувався (а. с. 13, 71).

Спадкова справа після ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 05 грудня 2018 року (а. с. 37).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Річки Білопільського району Сумської області померла мати позивача - ОСОБА_3 (а. с. 25, 55).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Річківської сільської ради 26 липня 1991 року, зареєстрованого у реєстрі за №168, остання заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 16, 25).

Згідно з довідкою сільської ради від 04 червня 2018 року ОСОБА_3 постійно і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_3. Заповіт від імені померлої, посвідчений виконавчим комітетом Річківської сільської ради 26 липня 1991 року за №168, реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 44357434, не змінювався та не відмінявся (а. с. 14, 71).

22 травня 1998 року Білопільською районною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу №161 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за №478783 та позивачу видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, зокрема на право на земельну частку (пай) на території Річківської сільської ради, площею 2,97 в умовних кадастрових гектарах, яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії НОМЕР_2, виданого Білопільською РДА 03 лютого 1997 року (а. с. 74-78).

Згідно з положеннями з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_3, спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом мало місце, коли і оскільки воно не було змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги були в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч. 1 ст. 529 ЦПК УРСР).

За змістом ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин міг залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів домашнього вжитку) одній або кільком особам як тим, що входили, так і тим, що не входили до кола спадкоємців за законом.

Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та виходячи з вищенаведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину законом після свого чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом постійного проживання з останнім на день смерті але юридично не оформила. Надалі ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері, ОСОБА_3, подавши нотаріусу відповідну заяву, та є єдиною спадкоємицею останньої за заповітом і набула право на спадщину з моменту її відкриття.

За даними Філіалу Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 19 червня 2018 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Річки, АДРЕСА_1, за фізичною чи юридичною особою не зареєстровано (а. с. 17).

Відповідно до висновку та довідки КП «Білопільське районне архітектурно-планове бюро» від 19 листопада 2018 року житловий будинок з прибудовою і тамбуром, що знаходяться за вказаною вище адресою, зведені з дотриманням архітектурних, санітарних і протипожежних норм та правил, знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці, а також не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 18).

Частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 вказаної норми Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що батько позивача, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Річки, АДРЕСА_1, у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права. У подальшому спадщину після смерті останнього фактично прийняла його дружина -ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, але юридично не оформила. В той же час нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на вказане домовлодіння у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього (а. с. 24).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, враховуючи наведені вище фактичні обставини справи та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 524, 525, 534, 549 ЦК УРСР 1963 року ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-78, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_4 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390239, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Річки, вул. Центральна, 6, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Сумській області, юридична адреса: код ЄДРПОУ 02900251, Сумська область, м. Білопілля, вул. Торгова Площа, 26 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: