Ухвала суду № 79639261, 06.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/7421/18

Провадження №2/522/4297/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В. І.,

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), 3 особи Моторно(транспортне) страхове бюро України, ТДВ «СТ»Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.04.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року позову заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

21.05.2018 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, якою він усунув недоліки, встановлені в ухвалі суду від 11.05.2018 року.

Згідно довідки з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 02.05.2018 року, відповідачка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 р. провадження відкрито та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року підготовче засідання по справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2018 року задоволено заяву представника відповідача та залучено до участі у справі в якості 3 осіб Моторно(транспортне) страхове бюро України та ТДВ «СТ»Домінанта».

У судові засідання, призначені на 27.11.2018 та 06.02.2019 року позивач та його представник не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Жодних клопотань до судового засідання 06.02.2019 року суду не надавали.

Щодо обізнаності сторони позивача про розгляд справи на 27.11.2018 року, суд зазначає, що представник позивача ОСОБА_3 особисто приймала участь у судовому засіданні 18.09.20108 року та їй було відома дата відкладення розгляду справи, а саме 27.11.2018 року.

27.11.2018 року сторони у судове засідання не зявились та розгляд справи був відкладний на 06.02.2019 року..

Судова повістка на 06.02.2019 року, яка направлялась позивачу за вказаною адресою, повернулась до суду із відміткаю про особисте отримання адресатом

Представник відповідача у судове засідання 06.02.2019 року не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності та залишити позов без розгляду.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у квітня 2018 року, представник позивача не цікавиться розглядом справи, ні позивач (ні його представник) не з’являються у судові засідання, не надавши докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( рішення у справі "ОСОБА_9 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб'єктивний характер.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

З огляду на те, що позивач та його представник двічі не з'явилися у судове засідання та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, були сповіщені про час та місце розгляду справи, з огляду на тривалі строки розгляду справи, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), 3 особи Моторно(транспортне) страхове бюро України, ТДВ «СТ»Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 06.02.19 року

Суддя: Домусчі Л.В.

06.02.2019