Ухвала суду № 79638198, 06.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 лютого 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/444/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, арешту майна та оголошення заборони на його відчуження та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Подільського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради про:

скасування рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського МУЮ Полтавської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 липня 2015 року індексний номер 22761709 та індексний номер 22766412, прийнятих на підставі постанови Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ № 48025755 від 07 липня 2015 року,

скасування арешту, накладеного на майно на підставі постанови Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 48025755 від 07 липня 2015 року;

скасувати постанову Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 48025755 від 07 липня 2015 року.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, згідно зі статтею 2 зазначеного Кодексу, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що в порядку адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії та бездіяльність виконавців чи інших посадових осіб у виконавчому провадженні, з примусового виконання рішень, постановлених за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено розділом Х Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно вимог частини першої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню /стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Відтак, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та постанова державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження винесені зумовлені виконанням судового рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2016 року в цивільній справі № 553/500/15-ц.

Вказані обставини унеможливлюють розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Подільського ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, арешту майна та оголошення заборони на його відчуження та постанови належить відмовити.

Керуючись статтями 19, 170, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, арешту майна та оголошення заборони на його відчуження та постанови відмовити.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом, який видав виконавчі листи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.О. Чеснокова