Вирок № 79637849, 06.02.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1855/18

Номер провадження 1-кп/194/43/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Солодовник І.С.,

за участю секретаря - Сафонової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області кримінальне провадження (№ 12018040400000482) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Всесвятська, Чусовського району, Пермської області, громадянина України, розлученого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 раніше судимого,

- 13.11.1997 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та покарання у виді штрафу в розмірі 680 грн.,

- 13.02.1998 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та виді штрафу в розмірі 680 грн.,

- 21.03.2006 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

- 25.01.2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.,

- 01.02.2018 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. (сплачено 05.02.2019 року),

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Букура М.Є.,

- обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.03.2018 року був офіційно розлучений з ОСОБА_3, які мають на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та займаються його сумісним вихованням. Так, ОСОБА_1 має вільний доступ до приміщення квартири, де в період часу з 15-00 години до 22-00 години 07.09.2018 року, знаходячись в зальній кімнаті АДРЕСА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, таємно, з полиці меблевої стінки, розташованої в зальній кімнаті зазначеної квартири викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме грошові кошти в сумі 9000 грн..

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 9000 грн..

Також, ОСОБА_1 25.09.2018 року в період часу з 05-00 години до 18-00 години, знаходячись в якості гостя в АДРЕСА_1, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з стінки зальної кімнати викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме телевізор марки «Elenberg» модель 40АF4030, вартістю 6336 грн., та з кухонної кімнати зазначеної квартири викрав телевізор марки «Вravis» модель LED-LH2410BH, вартістю 2099 грн..

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 8435 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України та пояснив у судовому засіданні, що дійсно 07.09.2018 року, перебуваючи в АДРЕСА_2, до якої мав вільний доступ, викрав 9000 грн., а 25.09.2018 року з вказаної квартири викрав телевізори, які належать потерпілій. З переліком та вартістю викраденого майна згоден. Він розуміє наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та наполягає на її застосуванні. У скоєному розкаявся, шкоду відшкодував повністю, просив призначити не суворе покарання.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України по кваліфікуючим ознакам як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч. 2 ст. 185 КК України по кваліфікуючим ознакам як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Крім того, з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1, підготовленої Павлоградським міськрайонним відділом філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, мешкає з колишньою дружиною та сином, за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо. Фактором, який підвищує ризик вчинення правопорушення є відсутність стабільних джерел доходів. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують та обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінальних правопорушень та відношення до скоєного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 на протязі вкрай нетривалого часу вчинив декілька умисних кримінальних правопорушень, що посягають на власність, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення у виді арешту, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на ОДИН місяць;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на ТРИ місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на ТРИ місяці.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення судово-товарознавчої експертизи на користь держави (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченкінському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області) (призначення платежу: за експертизу № 5547-18 від 01.11.2018 року) у розмірі 286 грн..

Речові докази - копію гарантійного талону до телевізору марки «Elenberg», модель 40АF4030, копію гарантійного талону до телевізору марки «Вravis», діагональ 24, договір залогу № 040.09.ЕВЧ2ЖС від 25.09.2018 року з предметом застави - телевізор марки «Elenberg», модель 40АF4030, договір залогу № 7.7832 від 25.09.2018 року з предметом застави - телевізор марки «Вravis», діагональ 24, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І.С. Солодовник