Рішення № 79632175, 06.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Одеса Справа № 420/5898/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі : секретаря Ягенської К.О., представника відповідача Примаченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправною відмови Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 13.11.2017 року та зобов'язання Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області здійснити реєстрацію місця проживання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 2 від 11 грудня 1993 року, позивачу ОСОБА_2 у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,101 га, що розташована на території Чорноморської селищної ради, Комінтернівського району Одеської області. Цільове призначення - «Індивідуальне садівництво». Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом серія ОД № 13-133, виданим Чорноморської селищної радою Комінтернівського району Одеської області. Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за номером 123 від 28 вересня 2006 року частині вищезазначеної земельної ділянки площею 0,054 га присвоєно адресу: АДРЕСА_2. На вказаній земельній ділянці позивач ОСОБА_2 побудував садовий будинок, який введено в експлуатацію, право власності на вказаний садовий будинок зареєстровано належним чином, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84747096 від 11.04.2017 року. Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за номером 51 від 23 травня 2008 року вищезазначеному садовому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_2. В даному садовому будинку позивач постійно проживає з 2008 року. У зв'язку з закінченням терміну тимчасової реєстрації, 22 березня 2008 року Позивача знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. 19.07.2017 року Позивач звернувся до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області із заявою про переведення вищезазначеного садового будинку в житловий. Рішенням Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області за № 331-VII від 17.08.2017 року, позивачу відмовлено у переведенні садового будинку в житловий. У зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований з 2008 року за місцем проживання, позивач звернувся до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області із заявою про реєстрацію місця проживання. Проте Чорноморська селищна рада відмовила у проведенні реєстрації місця проживання. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що Гр. ОСОБА_2 звернувся до Чорноморської селищної ради 26.10.2017р. з клопотанням щодо реєстрації свого проживання в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_2. На його клопотання була надана вмотивована відповідь в строки, відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Гр. ОСОБА_2 було роз'яснено, що відповідно до п.1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Також, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Статтею 379 Цивільного кодексу України визначено поняття житла. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Відповідно до ст. 6 Житлового кодексу Української PCP жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Рішенням виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №51 від 22.05.2008р. присвоєне (уточнено) місцезнаходження (адреса) садовим будинкам громадянам України, у тому числі, гр. ОСОБА_2 Відповідно до державних будівельних норм (п.3.41 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень») садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків. Таким чином, діючим законодавством не передбачена реєстрація місця проживання у садовому будинку.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявності підстав для його задоволення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 2 від 11 грудня 1993 року, позивачу ОСОБА_2 у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,101 га, що розташована на території Чорноморської селищної ради, Комінтернівського району Одеської області. Цільове призначення - «Індивідуальне садівництво». Право власності на земельну ділянку підтверджується держаним актом серія ОД № 13-133, виданим Чорноморської селищної радою Комінтернівського району Одеської області.

Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за номером 123 від 28 вересня 2006 року частині вищезазначеної земельної ділянки площею 0,054 га присвоєно адресу: АДРЕСА_2.

На вказаній земельній ділянці позивач ОСОБА_2 побудував садовий будинок, який введено в експлуатацію, право власності на вказаний садовий будинок зареєстровано належним чином, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84747096 від 1 1.04.2017 року.

Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за номером 51 від 23 травня 2008 року вищезазначеному садовому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_2.

В даному садовому будинку позивач проживає постійно.

У зв'язку з закінченням терміну тимчасової реєстрації, 22 березня 2008 року позивача знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

19.07.2017 року позивач звернувся до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області із заявою про переведення вищезазначеного садового будинку в житловий.

Рішенням Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області за № 331-VII від 17.08.2017 року, позивачу відмовлено у переведенні садового будинку в житловий.

У зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований за місцем проживання, не має іншого житла крім садового будинку, та постійно мешкає в садовому будинку за адресою АДРЕСА_2, 26.10.2018 року позивач звернувся до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області із заявою про реєстрацію місця проживання в даному садовому будинку.

Проте, Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області (лист № 341-31/120-1 1/02-Н від 13 листопада 2017 року) відмовила у проведенні реєстрації місця проживання, мотивуючи тим, що реєстрація місця проживання в садовому будинку неможлива, так як особа не подала необхідних документів або інформації (відсутні документи, що підтверджують право на проживання у житлі, надані документи на садовий будинок). Також було повідомлено, що реєстрація місця проживання в садовому будинку неможлива, так як садовий будинок не є житловим, та запропоновано перевести садовий будинок в житловий.

Суд вважає, що рішення відповідача є протиправним та порушує його права та положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.02.2016 року №207, згідно з якими відсутня така підстава для відмови в реєстрації як місце проживання не є житловим, оскільки документи надані на садовий будинок.

Спірні правовідносини виникли між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень у сфері реєстрації місця проживання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 р. № 888-VIII внесені зміни до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 1 1.12.2003 р. №1382-1V та визначено, що органом реєстрації є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Реєстрація місця проживання особи, зняття з реєстрації місця проживання, здійснюється відповідачем відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 (далі Правила № 207), Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого також постановою КМУ №207 від 02.03.2016 року.

Відмовляючи у реєстрації місця проживання, відповідачем не дотримано вимог ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В преамбулі Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 2 Закону встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Питання реєстрації місця проживання особи регламентовані ст.6 Закону, відповідно до якої громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Для реєстрації, особа або її представник подає органу: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

02.09.2014 року прийнятий Закону України №1673-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання».

Вказаним Законом, який набрав чинність 29.09.2014 року, внесені зміни в Житловий кодекс Української PCP, ЦКУ, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». В Житловий кодекс Української PCP внесені зміни в перше речення статті 6 після слів "для постійного" доповнено словами "або тимчасового".

Стаття 6 цього Кодексу визначає призначання житлових будинків і житлових приміщень, а саме після внесення зазначених змін відповідно до цієї статті жили будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Також Кодекс доповнений статтею 8-1 «Переведення у жилі будинки садових і дачних будинків», якою встановлено, що громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування".

Відповідно до ст. 4 ЖК УРСР «Житловий фонд» жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);

квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

З цього слідує, що в перелік об'єктів, які не входять до житлового фонду - садовий будинок не значиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 затверджені Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила) та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Порядок).

Так відповідно до пунктів 3 та 4 Правил Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Згідно пунктів 8 та 9 Правил Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".

Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання.

За бажанням батьків чи одного з них документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані через органи державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини може здійснюватися також через органи соціального захисту населення на підставі даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Подання заяви про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

Згідно п. 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

В Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ) внесені зміни в ст.29 та в ст.379, а саме ч.1 ст.29 викладена у новій редакції «Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово".

Крім того, у статті 379 слова "інше приміщення" замінені словами "інше жиле приміщення", а після слова "постійного" доповнено словами "або тимчасового". Стаття 379 ЦКУ визначає поняття житла. У зв'язку з внесеними змінами відповідно до ст.379 ЦКУ житлом фізичної особи с житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Також Законом України №1673-VІІ від 02.09.2014 року внесені зміни в Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а саме абзаци п'ятий і сьомий ст.3 викладені в новій редакції: "місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово"; "реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла".

Аналіз внесених змін в законодавство, щодо визначення житла, місця проживання фізичної особи та її реєстрації за місцем проживання набули значних змін.

Вказаними змінами, внесеними в законодавство, законодавець реєстрацію фізичної особи пов'язує лише з її місцем проживання або місцем перебування із зазначенням адреси житла, визначаючи в той же час, що житлом є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Таким чином суд доходить висновку, що позивач проживає у приміщенні - будинку, який придатний проживання в ньому, що підтверджується звітом сертифікованого експерта з технічного обстеження будівель та споруд про проведення технічного огляду садового будинку від 26.04.2017 року КП «Одесоблпроект» (а.с. 24-30), згідно якого садовий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм, має присвоєну поштову адресу, знаходиться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зареєстрований як об'єкт нерухомого майна, призначений та придатний для постійного проживання у ньому, відповідає встановленим технічним вимогам, а тому відмова у реєстрації позивача є протиправною.

Крім того суд зазначає, що назва житлового приміщення, будинку не може бути перешкодою для реєстрація місця проживання фізичної особи.

Законодавством у Порядках, Інструкціях, будівельних нормах використовуються різні назви житла фізичних осіб - житловий будинок, квартира, дачний будинок, індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий будинок, котедж та інші.

З внесенням змін в законодавство Законом України №1673-УІІ від 02.09.2014 року для реєстрація фізичної особи визначальними є поняття «житло» (житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них) та місце проживання.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 7, ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, 67533, Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул.. Гвардійська, 19) задовольнити.

Визнати протиправною відмову Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 13.11.2017 року у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язати Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 06.02.2019 року.

Суддя Е.А.Іванов

.