Рішення № 79632055, 05.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 р. № 400/2728/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

АДРЕСА_2

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача виключити позивача зі списків платників єдиного соціального внеску.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що він займається адвокатською діяльністю, перебуває на обліку як самозайнято особа та сплачує єдиний соціальний внесок. З 2014р. позивач є інвалідом третьої групи та пенсіонером МВС за вислугою років з 2000 року. Позивач вважає, що він відповідно до п.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон 2464) від 08.07.2010р/ звільняється від сплати єдиного внеску, оскільки отримує пенсію за віком або, як вказано в даній статті, є оосбою з інвалідністю, або особою, що досягла віку, встновленого статею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно п.4 даного Закону до таких осіб відносяться - фізичі особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Крім того, позивач посилаючись на статтю 4 Закону України № 2464 та рішення Верховного суду від 20.03.2018р. у справі № 805/2195/17-а, вважає, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Керуючись вищевикладеним. позивач вважає, що він може бути виключений зі списку плаатників єдиного соціального внеску.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає у відзиві на позовну заяву, що позивач є платником єдиного соціального внеску відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону 2464 та зобовязаний сплачувати в повному обсязі та встроки визначені законом єдиний внесок. Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і є пенсіонерами за віком або особою з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію, нарахування єдиного внеску здійснюється на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, займається адвокатською діяльністю згідно Свідоцтва № 317 від 21.02.2004р., виданого Миколаївською обласною КДКА.

Крім того, позивач є пенсіонером за віком з 2000 року, має інвалідність третьої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААВ від 04.12.2014р. за № 357352 (а.с.6, 7).

17.10.2018р. позивч звернувся до відповідача зі зверненням щодо обов'язку нарахування та сплати єдиного внеску як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та яка одночасно є пенсіонером за віком або особою з інвалідністю.

Відповідач надав 29.10.2018р. відповідь на звернення позивача, в якій зазначив, що позивач є платником єдиного внеску відповідно до Закону 2464 на загальних підставах та не звільняється від сплати такого внеску як особа, що обрала спрощену систему оподаткування.

Позивач не погодившись з відповідачем, звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Суд, з урахуванням наданих сторонами документів і матеріалів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 року №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно з п. 5 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону 2464).

Згідно з нормами ч.5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників диного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст. 9 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 ч.1 ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова "має право самостійно" замінено словом "зобов'язаний".

Тобто у разі якщо платником єдиного внеску - особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 ч.І ст. 7 Закону № 2464).

Крім того, згідно з ч.4 ст. 4 Закону № 2464 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягай віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Враховуючи наведене, з 1 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому звільнення від сплати за себе єдиного внеску передбачено для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за умови якщо вони, зокрема, отримують пенсію за віком, або досягай віку, або є особою з інвалідністю встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і є пенсіонерами за віком або особою з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію, нарахування єдиного внеску здійснюється на загальних підставах.

Відповідно інформаційної бази даних ІС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з 26.04.2006 року, провадить незалежну професійну діяльність. ФОП ОСОБА_1 подано 20.02.2018 року за № 23191 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, чим самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску, що підтверджується витягом з ІКП, наданим до матеріалів справи (до відзиву) відповідачем (а.с.29-31).

Нарахована сума єдиного внеску відповідно звіту за 2017 рік становить 8448,00 .рн., сплачено відповідно до звіту 21.02.2018р. - 8448,0грн.

Змінено терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, а також визначено терміни сплати для членів фермерських господарств.

З 01.01.2018р. року фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, особи, які проводять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону №2464).

Нараховано 19.04.2018р. - 2457,18 грн., сплачено - 21.02. 2018р. -2457,00 грн., 19.07.2018 - 2457,18 грн., сплачено - 18.07.2018р. - 2457,18 грн., 19.10.2018р. - 2457,18 грн. сплачено- 16.10.2018р. - 2457,18 грн.

Станом на 14.12.2018 року, відповідно інтегрованої картки платника податків, сума заборгованості зі сплати єдиного внеску складає 0,18 грн., на сьогоднішній день сума ФОП ОСОБА_1 не сплачена.

Доказів сплати заборгованості позивачем сторонами до суду не надано.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не довів суду правових підстав для звільнення його від сплати єдиного внеску.

Приймаючи рішення по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю зазначеної у частинах першій - п'ятій статті 26 Закону № 1058.

Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону № 1058 віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Отже, звільнятимуться від сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які брали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які: отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058)); які отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п'ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058)); та які отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)).

Крім того, суд вважає за необхідне знову ж таки зауважити, що дія ч.4 ст.4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За таких обставин позов є обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов