Рішення № 79631865, 05.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/2775/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП 2555000817)

представник: ОСОБА_2

відповідач: Кропивницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, код ЄДРПОУ 39484073)

представник: Данілов С.О.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) у серпні 2014 року звернувся до суду з позовом до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кропивницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003761701 від 28.11.2013 року, №0003771701 від 28.11.2013 року.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення винесені за наслідками документальної планової виїзної перевірки, проведеної ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, якою зокрема встановлено порушення податкового законодавства в частині декларування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та податку на додану вартість. Позивач зазначає, що перевіряючим під час перевірки документи перевірялися вибірково, у зв'язку з чим неправильно визначено вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю у 2012 році, та безпідставно встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ. Позивач стверджує, що ним на акт перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року вчасно були подані заперечення, які були залишені без розгляду у зв'язку з пропущенням терміну для їх подачі, установленого п.86.7 ст.86 ПК України. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 22.06.2018 року прийнято рішення здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 11.09.2018 року замінено відповідача - Кропивницьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області - її правонаступником - Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому, доводячи правомірність висновків акту перевірки та спірних податкових повідомлень - рішень, просив суд у позові відмовити.

У ході судового розгляду учасники справи подали заяви про розгляд справи без їхньої участі у письмовому проваджені.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 31.05.2005 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, основним видом його діяльності є оптова торгівля деталями та приладдям для транспортних засобів. На момент виникнення спірних правовідносин перебував на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Посадовою особою Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у період з 21.10.2013 по 01.11.2013 року проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року. (а.с. 8 - 22, т.1)

Висновками акту перевірки встановлено такі порушення:

- п.177.10 ст.177 ПК України, п.3.2, 3.4-3.10 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №1025 від 24.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1425/18720 - не відображення даних у книзі обліку доходів і витрат про залишок товарів на початок та кінець звітного періоду, понесені витрати, чистий доход;

- п.177.4 ст.177 ПК України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 18162,78 грн. за 2012 рік;

- пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, п.2.2 розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року за №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784 - не відображення виплаченого доходу платнику податків - фізичній особі за IV квартал 2012 року;

- п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 591,06 грн., з яких: за березень 2012 року на суму 255,86 грн., за травень 2012 року на суму 335,20 грн.;

- пп.4 п.1 ст.4, пп.2 п.1 ст.7, п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено єдиний внесок, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 41533,98 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено зокрема такі податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №0003761701 від 28.11.2013 року, яким позивачу за порушення з.177.4 ст.177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18162,78 грн. за основним платежем та 5050,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 23213, 48 грн. (а.с. 7, т.1)

- №0003771701 від 28.11.2013 року, яким позивачу за порушення п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 591,06 грн. за основним платежем та 147,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 738, 83 грн. (а.с. 6, т.1)

За наслідками процедури адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0003761701 від 28.11.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, суд установив, що воно винесено з огляду на порушення, описані у пункті 2.1 акту перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року, які полягали в тому, що позивач занизив валовий дохід за 2012 рік на загальну суму 9092,81 грн., чим порушив вимоги п.177.2 ст.177 ПК України, а також завищив валові витрати за 2012 рік на суму 110601,64 грн., чим порушив п.177.4 ст.177 ПК України. Внаслідок цих порушень позивач занизив суму чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік на 119694, 45 грн., що, за розрахунками контролюючого органу, призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за 2012 рік на 18162, 78 грн. (пункт 2.1.4 акту перевірки).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, урегульований статтею 177 ПК України.

Згідно з пунктами 177.2, 177.3 статті 177 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Перелік витрат операційної діяльності визначено підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України.

У даній справі суд за клопотанням представника позивача з метою оцінки фінансово-економічних результатів його господарської діяльності призначив судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи підтверджуються документами податкового та бухгалтерського обліку висновки акту перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року в частині, що оскаржується позивачем.

На виконання ухвали суду судовим експертом ОСОБА_4 проведено судову економічну експертизу та складено висновок №105 від 12.06.2018 року, згідно з яким проведеним дослідженням установлено, що зазначене в акті перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року твердження про заниження ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності у 2012 році, на 9 092,81 грн. та про завищення ним валових витрат за 2012 рік на суму 110601,64 грн. документально не підтверджується. Натомість за наданими на дослідження документами встановлено, що сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого ФОП ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності за 2012 рік, має від'ємне значення (- 81637, 76 грн.), а за результатами остаточного розрахунку податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік не виникають. (а.с. 17 - 80, т.2)

Суд погоджується з такими висновками судового експерта та з огляду на те, що ними спростовано висновки акту перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року про заниження суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік на 18162, 78 грн., визнає незаконним збільшення позивачу грошового зобов'язання на відповідну суму спірним податковим повідомленням-рішенням №0003761701 від 28.11.2013 року.

За змістом п.57.4 ст. 57 ПК України, штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

У зв'язку з цим суд також скасовує штрафну санкцію, застосовану спірним податковим повідомленням-рішенням №0003761701 від 28.11.2013 року на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що становить 4540, 70 грн. (18162, 78 грн. х 25%).

Щодо решти штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 510 грн., відповідачем у спірному податковому повідомленні - рішенні №0003761701 від 28.11.2013 року не вказано норму Податкового кодексу України, на підставі якої він застосований.

Між тим, відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Статтею 116 ПК України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, статтею 115 ПК України установлено, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Оскільки відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено склад податкового правопорушення, за вчинення якого до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням №0003761701 від 28.11.2013 року застосовано штраф у розмірі 510 грн., тому суд визнає протиправним та скасовує вказане рішення також і в цій частині.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0003771701 від 28.11.2013 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 2.2 акту перевірки №4/1701/2555000817 від 08.11.2013 року перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року включено обсяг поставки 1279,25 грн., ПДВ - 255,86 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Супермаркет запчастин "Автек". До складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року включено обсяг поставки 1676, 50 грн., ПДВ - 335,30 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Техногідролюкс". На документальну перевірку податкові накладні №1439 від 23.03.2012 року ТОВ "Супермаркет запчастин "Автек", №734 від 29.05.2012 року ТОВ "Техногідролюкс" позивачем не надані. Таким чином, ним у порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за березень 2012 року на 255,86 грн., за травень 2012 року на 335,20 грн.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормований статтею 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Позивач, стверджуючи про неврахування посадовою особою контролюючого органу, яка здійснювала перевірку, податкових накладних №1439 від 23.03.2012 року та №734 від 29.05.2012 року, у ході судового розгляду справи не довів, що ним у встановлений строк було подано до контролюючого органу вказані податкові накладні, визначені в акті перевірки як відсутні, як того вимагає пункт 44.7 статті 44 ПК України.

Відтак, оскільки у ході судового розгляду справи підтверджено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, які призвели до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 591,06 грн., суд погоджується з донарахуванням суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 591,06 грн. та застосуванням 147,77 грн. штрафу, передбаченого п.123.1 ст.123 ПК України. Отже, податкове повідомлення-рішення №0003761701 від 28.11.2013 року є обґрунтованим, а підстав для його скасування не встановлено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати, пов'язані з проведенням експертиз.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено грошових зобов'язань на загальну суму 23952,31 грн., сплатив за ці майнові вимоги судовий збір у розмірі 182,70 грн. (а.с. 2, 38, т.1). Крім того, він поніс витрати на проведення судової економічної експертизи у даній справі у розмірі 8302,50 грн. (а.с. 4, 12, т.2). Отже у даній справі позивач поніс судові витрати у розмірі 8485, 20 грн.

З огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог на загальну суму 23213,48 грн., в порядку розподілу судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 8223, 47 грн. ((23213,48 грн. х 8485, 20 грн.): 23952,31 грн.).

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, 2, код ЄДРПОУ 39484073) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0003761701 від 28.11.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору та на проведення експертизи у розмірі 8223, 47 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш