Рішення № 79631666, 04.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року № 810/1999/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2017,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Київській області від 20.11.2017 № 0099501309, № 0099511309, № 0099581309 та № 0099531309.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 20.10.2017 року № 799/10-36-13-09/1830413276. На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0099501309, № 0099511309, № 0099581309 та № 0099531309.

Позивач вважає, що акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, а оскаржувані рішення та вимога про сплату боргу є протиправними.

Позивач наголошує, що контролюючим органом при складанні акту перевірки було невірно та безпідставно визначено валовий дохід за 2016 рік, у зв'язку з цим, на думку позивача, ГУ ДФС у Київській області безпідставно встановлено розбіжність валового доходу за перевіряємий період у розмірі 6 492 704 грн.

Вказані порушення вплинули на формування суми чистого доходу. Так, перевіркою встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у розмірі 194 022, 00 грн. У свою чергу, донарахування контролюючим органом суми чистого прибутку призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 34 923,96 грн. та заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності та з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності, на суму 2 910,33 грн.

Що стосується відхилення з податку на додану вартість у розмірі 39 060,00 грн. за 2016 рік, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 19 033,00 грн. та завищення від'ємного значення у розмірі 21 680,00 грн., то вказане відхилення було встановлено лише на підставі висновків заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у розмірі 194 022 грн. та не встановлено податкового періоду та номеру податкової декларації, в якому виникли розбіжності зі сплати податку на додану вартість, а також вказані висновки не підтверджено бухгалтерськими документами, які були надані під час проведення перевірки.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування відзиву зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 11.09.2017 № 1631 призначено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Податковим органом з 22.09.2017 по 05.10.2017 проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 20.10.2017 № 799/10-36-13-09/1830413276, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого доходу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, на суму 194022 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 34923,96 грн.;

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого доходу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, на суму 194022 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 2910,33 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, ст. 193 пп. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (зі змінами та доповненнями) в частині заниження податку на додану вартість в сумі 19 033 грн. та завищення від'ємного значення в сумі 21 680 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.п. 2.5.1. п. 2 розділу 2 акту перевірки.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийняті:

- повідомлення-рішення форми «Р» від 20.11.2017 № 0099501309, відповідно до якого встановлено порушення п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (зі змінами та доповненнями), збільшено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 34 923,96 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 17 461,98 грн.;

- повідомлення-рішення форми «Р» від 20.11.2017 № 0099511309, відповідно до якого встановлено порушення п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (зі змінами та доповненнями), збільшено військовий збір у розмірі 2 910,33 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 455,16 гривень;

- повідомлення-рішення форми «Р» від 20.11.2017 року № 0099581309, відповідно до якого встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), збільшено податок на додану вартість у розмірі 19 033 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 516,5 гривень;

- повідомлення-рішення форми «В4» від 20.11.2017 року № 0099531309, відповідно до якого встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у розмірі 21 680, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 20.11.2017 № 0099501309, № 0099511309, № 0099581309 та № 0099531309, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо встановлених перевіркою порушень позивачем п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) в частині заниження чистого доходу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 194022 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 34923,96 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пункту 177.1 статті 177 ПК доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно пункту 177.1 статті 177 ПК об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач встановив заниження валового доходу в сумі 194 022,43 грн., виходячи з наступного:

6 492 704,61 (придбаний товар) + 838 381,50 грн.(залишок на 01.01.2016 р.) - 6 144 695,71 грн. (реалізований товар) = 1 186 390,43 грн. - залишок за даними перевірки станом на 01.01.2017. За даними платника податків - 990 368, 00 грн., розбіжність становить 194 022,43 грн.

Відповідно до п. 1.16 акту перевірки залишок товарно - матеріальних цінностей податковим органом було встановлено на підставі наданого пояснення ФОП ОСОБА_1, а саме:

станом на 01.01.2016 становить 838381,50 грн. без ПДВ та з націнкою;

станом на 01.01.2017 - 992368 грн. без ПДВ та з націнкою.

Як слідує з матеріалів справи, позивач заперечує проти такої обставини та вказує на те, що ним не надавалась пояснення з приводу залишків та не зазначались такі показники.

Суд звертає увагу, що надана відповідачем копія пояснення ФОП ОСОБА_1 (додаток 3) не містить підпису останнього.

Крім того, відповідач 17.07.2018 надав службову записку, в якій інспектор зазначає, що інформація про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2016 та 31.12.2016 була надана бухгалтером ФОП ОСОБА_1 в електронному вигляді.

Також на сторінці 9 акту перевірки зазначено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 придбано товарів на суму 5 636 028, 34 без ПДВ та без націнки. Середня націнка становить 15,2%, з урахуванням націнки сума придбаного товару склала 6492704, 64 грн.

При цьому в розділі 2.2.2 акту перевірки (сторінка 10) витрати на придбання реалізованого товару склали 5267714, 36 грн.

Також в розділі 2.5.2 акту перевірки (сторінка 18) загальна вартість придбаного товару без врахування ПДВ та без націнки складає 5 266 983 грн.

У разі врахування середньої націнки вартість придбаного товару становитиме 6067564, 42 грн.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом невірно визначено вартість придбаного товару за 2016 рік.

Відповідно до п.1.4 наказу Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 12.04.2013 року № 607/23139 (далі - наказ №395), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 2.3.2.2 наказу № 395 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Підпунктом 20.1.14. пункту 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Пунктом 85.4. ст.85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.6. ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

Як слідує з акту перевірки, в ньому відсутні посилання на запит чи/або відмови від надання завірених належним чином копій документів по встановлених порушеннях, а також здійснених законних заходів з метою отримання копій документів, які на думку відповідача свідчать про порушення норм чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 1.18 Плану документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року співробітники ГУ ДФС в Київській області мали здійснити аналіз наявності залишків товарно-матеріальних цінностей у фізичної особи-підприємця станом на початок та кінець періоду, що перевіряється.

Натомість, як встановлено судом, цього зроблено не було.

Отже, податковим органом протиправно визначено заниження чистого доходу у сумі 194022 грн. без встановлення залишків товарно-матеріальних цінностей у фізичної особи-підприємця станом на початок та кінець періоду, що перевірявся.

Оскільки підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 20.11.2017 року № 0099501309 та № 0099511309 слугували висновки податкового органу про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у сумі 194 022, 43 грн., а суд дійшов висновку про неправомірність збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у сумі 194 022,43 грн., то відповідно податкові повідомлення рішення від 20.11.2017 року № 0099501309 та № 0099511309 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0099581309 про збільшення податку на додану вартість у сумі 19 033, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 9 516,5 грн. та податкового повідомлення - рішення від 20.11.2017 № 0099531309 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 21 680,00 грн., суд зазначає наступне.

Як слідує з акту перевірки (розділ 2), за перевіряємий період позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 752895, 00 грн.

Перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання за 2016 рік встановлено заниження суми податкового зобов'язання на суму 194022 грн.

Наслідком заниження оподатковуваного доходу на думку податкового органу є донарахування ПДВ за ставкою 20% в розмірі 38 804 грн. (194022 х20%).

Крім того, відповідач встановлює факт заниження податку на додану вартість за ставкою 7% на суму ПДВ в розмірі 1909 грн.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, оскільки податковим органом не встановлено, що товари, які стали підставою для донарахування валового доходу за 2016, були реалізовані у грудні 2016.

Крім того, податковим органом не встановлено станом на 01.01.2016 та на 01.01.2017 товарно-матеріальні цінності, а саме медичні засоби, які оподатковуються за ставкою 7% та товарно-матеріальні цінності, які звільнені від оподаткування.

Також судом вже була надана оцінка діям податкового органу щодо встановлення залишків товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до підпункту «а» пункту 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг за готівку вважається дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 193.1 ст.193 ПК України ставка з податку на додану вартість у розмірі 7 % застосовується по операціях з постачання на митній території України лікарських засобів.

Загальна сума товарно-матеріальних цінностей, які, за твердженням відповідача, реалізовані позивачем та не включені до податкових зобов'язань як торговельна виручка, отримані відповідачем тільки з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, інші документи не досліджувалися (стр. 17 акту).

Таким чином, висновок відповідача про факт відсутності товарів в залишках товарно-матеріальних цінностей і, відповідно, про факт реалізації таких товарів ФОП ОСОБА_1 без використання РРО у сумі 194 022,43 грн. та не включення отриманої виручки до податкових зобов'язань з податку на додану вартість є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновок відповідача про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а прийняті на підставі такого висновку податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0099581309 та № 0099531309 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2018 №7789.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1080, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області форми «Р» від 20.11.2017 № 0099501309 про збільшення податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 34 923,96 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 17 461,98 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області форми «Р» від 20.11.2017 № 0099511309 про збільшення військового збору у сумі 2 910,33 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1 455,16 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області форми «Р» від 20.11.2017 № 0099581309 про збільшення податку на додану вартість у сумі 19 033 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 9 516,5 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Київській області форми «В4» від 20.11.2017 № 0099531309 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 21 680, 00 грн.

Стягнути з ГУ Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.