Рішення № 79631493, 06.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/120/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Рудченко К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування вимоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області із позовом, в якому просить скасувати вимогу головного державного виконавця Голубович Н.П. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 27.12.2018 № 3.2/17187.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду в справі № 806/2299/18 від 18.06.2018, яким позивача зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 та прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області. 29.08.2018 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області видало наказ № 124, яким повністю виконало судове рішення. Незважаючи на це, 27.12.2018 головним державним виконавцем Голубович Н.П. винесено вимогу, в якій зазначено про необхідність виконання рішення суду № 806/2299/18 від 18.06.2018. Вважає вимогу № 3.2/17187 протиправною, оскільки позивачем виконано рішення суду у повному обсязі та видано відмову у наданні дозволу ОСОБА_4 у формі наказу. При цьому відзначає, що рішенням суду не було встановлено обов'язку прийняти позитивне рішення на користь ОСОБА_4 щодо виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. За таких обставин, оскаржувана вимога не відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 31.01.2019 відкрито спрощене провадження у справі з викликом учасників справи на 05.02.2019. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 05 лютого 2019 року 10:00.

05.02.2019 електронною поштою на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 202/14/34/2019 від 04.02.2019, разом з доданими до нього додатками. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказала, що вимога від 27.12.2018 винесена державним виконавцем у виконавчому провадженні № 57896013 правомірно та із дотриманнями вимог чинного законодавства. Зауважила, що на адресу відділу примусового виконання рішення боржником надіслано наказ №124 від 29.08.2018 про розгляд клопотання, який не може слугувати належним доказом виконання рішення суду. Додатково наголосивши, що наказ приймається не про розгляд клопотання, а про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу. У зв'язку із чим, твердження позивача про протиправність вимоги державного виконавця повністю спростовуються.

Розгляд справи було відкладено на 06.02.2019 у зв'язку із необхідністю надання до суду відповіді на відзив.

В порядку ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України до суду надійшла відповідь на відзив від 06.02.2019. Зі змісту якого слідує, що оскаржувана вимога державного виконавця протиправна та підлягає скасуванню, оскільки рішення суду від 18.06.2018 боржником виконано у повному обсязі та із дотриманням місячного терміну при повторному розгляді клопотання стягувача. Крім того, за результатами розгляду прийнято рішення у встановленій формі та із врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 11.04.2018 (справа №806/2208/17). Таким чином, прийнята оскаржувана вимога державного виконавця підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених на їх обґрунтування в адміністративному позові та відповіді на відзив.

У судових засіданнях, представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні з мотивів, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 806/2299/18 від 18.06.2018 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 (дата реєстрації 22.12.2017) та прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області.

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 31.08.2018, Житомирським окружним адміністративним судом 24.09.2018 видано виконавчий лист № 2878/18 в справі № 806/2299/18.

11.12.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57896013 з виконання виконавчого листа № 806/2299/18 (а.с.11,12).

19.12.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області направлено лист за вих.№11-6-0.62-8962/2-18, в якому повідомлено про виконання рішення суду від 18.06.2018 у справі № 806/2299/18. На підтвердження викладеної інформації додано копію наказу № 124 від 29.08.2018 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд клопотання ОСОБА_4 від 18.12.2017 (а.с.13).

27.12.2018 головним державним виконавцем Голубович Н.П. винесено вимогу № 3.2/17187, якою позивача зобов'язано виконати рішення суду в справі № 806/2299/18 в триденний термін з дати отримання вимоги, а саме: повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 (дата реєстрації 22.12.2017) та прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області. Зазначено, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд клопотання ОСОБА_4 від 29.08.2018 № 124 не може бути належним доказом виконання зазначеного рішення суду, оскільки боржника зобов'язано прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області (а.с.28).

Як випливає зі змісту даної вимоги, відповідач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зобов'язане виконати рішення суду шляхом прийняття наказу не про розгляд клопотання, а про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі по тексту - Закон).

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Умови, за яких виконавче провадження підлягає закінченню, передбачені ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких, зокрема, відповідно до п.9 ч.1 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Порядок виконання рішення немайнового характеру передбачений розділом 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Таким чином, виходячи зі змісту резолютивної частини судового рішення, викладеної у виконавчому листі в справі № 806/2299/18, державний виконавець в ході виконавчого провадження зобов'язаний був встановити наступне: чи розглянув повторно боржник (Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області) заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 (дата реєстрації 22.12.2017) і чи прийняв боржник за наслідками такого розгляду рішення у формі наказу щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області.

Як вбачається із наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 29.08.2018 № 124 (а.с.27), заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 повторно розглянуто та відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області, у зв'язку із порушенням порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а саме вимог ч.ч.6,7 ст.118 Земельного кодексу України.

Тобто, рішення суду у справі № 806/2299/18 виконано позивачем у повному обсязі 29.08.2018.

Вище вказане також підтверджується мотивувальною частиною цього рішення, за висновками якої слідує наступне: "Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 6 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. <...> Враховуючи вищевикладене, вимога ОСОБА_4 щодо зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2017 (дата реєстрації 22.12.2017) та прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га, яка розташована за межами села Видумка Пулинського району Житомирської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню/".

Натомість, у судовому засіданні представник відповідача, наголосила про необхідність прийняття боржником наказу про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу, а не про розгляд клопотання, проте дані твердження суд до уваги не приймає, оскільки рішення суду у справі № 806/2299/18 не містить такої вказівки. Вказаним рішенням зобов'язано позивача повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 18.12.2017 та прийняти рішення встановленої форми щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, що у свою чергу було і вчинено позивачем.

З огляду на наведене, вимога № 3.2/17187, прийнята головним державним виконавцем Голубович Н.П., якою наказ позивача №124 від 29.08.2018 не визнано доказом виконання рішення суду зобов'язального характеру у справі № 806/2299/18 та зобов'язано боржника в триденний термін з дати отримання вимоги виконати рішення суду, прийнята без врахування вимог Закону України "Про виконавче провадження" в частині положень, якими визначається порядок закінчення виконавчого провадження, а тому є протиправною.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відтак, вимога № 3.2/17187 від 27.12.2018 підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 34900660) про скасування вимоги задовольнити.

Скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 від 27.12.2018 № 3.2/17187.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов