Ухвала суду № 79630939, 04.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

04 лютого 2019 р. Справа № 120/171/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до державного реєстратора Бадюк Олени Вячеславівної

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора Бадюк Олени Вячеславівни про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 дану позовну заяву залишено без руху, оскільки всупереч пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві позивачем не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Додатково в ухвалі суду звернено увагу ОСОБА_1, що оскільки пунктом 5 прохальної частини позовної заяви вказано, що позивач звільнена від сплати судового збору суд просить її надати підтверджуючі документи оформлені належним чином у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки дійсно, відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. До матеріалів справи в якості доказу на підтвердження вказаних обставин позивач надала ксерокопію довідки до акту огляду МСЕК НОМЕР_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом другої групи безтерміново.

В той же час, норми чинного законодавства чітко встановлюють, що відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 1 ст. 75 КАС України ). Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч. 1, ст. 94 КАС України). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2, ст. 94 КАС України). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. (ч. 4, ст. 94 КАС України). Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення ( ч. 5, ст. 94 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на вказані обставини, та з метою дослідження усіх обставин справи, суд вважав за необхідне, витребувати у позивача ОСОБА_1 належним чином завірену особисто копію довідки до акту огляду МСЕК НОМЕР_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом другої групи безтерміново.

Суд зауважує, що позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Також суд вважає за необхідне, зауважити на необхідність надіслання до суду також засвідченої, у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, копії паспорту ОСОБА_1 для перевірки дати народження та підпису позивачки та копію довідки ідентифікаційного коду.

Суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху також зауважив позивачу на те, що останнім не дотримано вимоги пункту 2, частини 5 статті 160 КАС України, зокрема в позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

На виконання вимог ухвали суду від 24.01.2019 позивач надала суду заяву в якій зазначено, що вказані дії суду спрямовані на збирання персональних даних та використання вказаних даних в шахрайських діях.

Позивачем зазначено, що положення п.7 ч.1 ст. 167 КАС України, в якому закріплено, що в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Позивач зазначає, що не є юридичною особою, тому вказана вимога є необґрунтованою. Вказано, що норми статті 160 КАС України застосовуються для двох типів позивачів, а саме для фізичних та юридичних осіб. Позивач вказує, що вимога вказати ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача є необґрунтованою, а тому у вказаній вимозі слід відмовити.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, оскільки позивачем у даній справі є фізична особа, а відповідачем - державний реєстратор, тобто сторона яка надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг, очевидним є наявність державної реєстрації суб'єкта владних повноважень у Єдиному державному реєстрі підприємств установ і організацій.

Позивач послалась на те, що обставини, які визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Вказано, що у справі №802/529/17-а позивача звільнено від сплати судового збору. ОСОБА_1 зазначає, що не позбавлена права подавати будь-який доказ під час усього розгляду справи.

Оскільки позивач посилається на те, що обставини встановлені іншими судовими рішеннями не потребують доказування, то суд вважає за необхідне вказати і те, що ОСОБА_1 уже зверталась до суду з аналогічним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк Олени Вячеславівни з аналогічною позовною заявою, яка надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 12.09.2018 року у справі за №0240/3192/18-а. Позовна заява у справі №0240/3191/18-а була залишена без руху і в подальшому 10.10.2018 повернута особі, яка її подала.

Не погоджуючись з даними обставинами позивач двічі подавала апеляційні скарги на ухвалу суду по справі №0240/3192/18-а від 10.10.2018 року. Суд зауважує, що справа №0240/3192/18-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк Олени Вячеславівни про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Також позивачем процитовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року, а саме: «суд зауважує, що позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.». ОСОБА_1 в своїй заяві про усунення недоліків вказала, що в неї виникає питання чим і яким нормативно-правовим актом це передбачено. ОСОБА_1, на цій же сторінці ухвали суду процитовано ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зазначає, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що вимога надати суду засвідчену копію паспорту національного паспорту нормами статей 160 та 161 КАС України не передбачає, що позивачі повинні надавати свої паспортні данні окрім ідентифікаційного коду платника податків. Суд зауважує, що всупереч зазначеного позивачем, належним чином завірену копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків до матеріалів справи не надано та не зазначено у позовній заяві.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 однією з підстав залишення даної позовної заяви без руху, оскільки всупереч пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві позивачем не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Хоч, як зазначає позивач, у позовній заяві було зазначено про відсутність таких справ, судом зроблено посилання на вказану норму через те, що справа за №0240/3192/18-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк Олени Вячеславівни про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - перебуває у Сьомому апеляційному адміністративному суді. І на даний час Вінницькому окружному адміністративному суду не відомий результат розгляду справи за №0240/3192/18-а, оскільки остання до суду першої інстанції не повернулась. Суд зауважує, що предметом розгляду справи за №0240/3192/18-а аналогічний з предметом розгляду у справі №120/171/19-а, а саме ідентичні вимоги: рішення державного реєстратора від 07.08.2018 №42419685 про зупинення розгляду заяви від 03.08.2018 року за номером 29473806 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати; зобов'язати державного реєстратора розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2018 реєстраційний номер 29473806; визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Бадюк Олени Вячиславівни.

Тому суд вважає, що посилання на пункт 11 частини 5 статті 160 КАС України не є абсурдним, а мав на меті додаткове підтвердження відсутності іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, вимоги ухвали суду від 24.01.2019 не виконано, належним чином завірена особисто позивачкою копія довідка до акту огляду МСЕК НОМЕР_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом другої групи безтерміново до суду не надана. Жодного документу, з якого можливо було б встановити, що вказана довідка до акту огляду МСЕК НОМЕР_1 належить саме позивачці у матеріалах справи відсутня. Також суд позбавлений можливості перевірити, що підпис, яким підписано позовну заяву належить саме ОСОБА_1.

Суд також вважає, за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на позицію викладену в ухвалі Верховного Суду від 09.01.2019 у справі №826/3515/18 (адміністративне провадження №К/9901/69661/18) в якій зазначено, що сторони повинні не припускати використання нецензурної лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки нецензурні вирази не підсилюють ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів. З метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді. Згідно п.2 ч.1 ст.149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви разом з усіма доданими документами позивачу.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Бадюк Олени Вячеславівної про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя

Секретар