Ухвала суду № 79628528, 04.02.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2808/16-ц

Провадження № 6/740/29/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря – Філоненко О.В.

державного виконавця Пархоменко Є.О.

розглянувши подання головного державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов’язань по рішенню суду.

В обґрунтування подання зазначила, що на виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Чернігівській області знаходяться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду від 02.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в розмірі 40245,29 доларів США та судових витрат в розмірі 15159,90 гривень. З часу відкриття виконавчого провадження боржником борг не сплачується. В зв’язку з тим, що боржник не погашає в добровільному порядку зазначену заборгованість головний державний виконавець звернулась до суду з даним поданням.

В судовому засіданні державний виконавець Пархоменко Є.О. подання підтримав та просив задовольнити з викладених в ньому підстав, пояснивши що головним державним виконавцем Романенко О.А. вчинено всі дії в межах Закону України «Про виконавче провадження», та з’ясовано, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживає ніяких заходів щодо виконання рішення. Встановлена наявність в боржника закордонного паспорту, що спонукало звернення з даним поданням.

Заслухавши державного виконавця та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Наданими письмовими доказами встановлено, що на примусовому виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавчий лист виданий Ніжинським міськрайонним судом 02.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в розмірі 40245,29 доларів США та судових витрат в розмірі 15159,90 гривень.

Відповідно до статей З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2017 по ВП №53930949, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Постановою від 16.05.2017 року накладено арешт на все невизначене рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2

Пунктом 19 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» зазначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України (далі -ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст.269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Згідно з положеннями ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання.

В судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в постанові Верховного Суду України від 01.02.2013 року, зроблений наступний висновок: поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На підставі наведеного, суд вважає, що матеріали подання державного виконавця не містять жодних доказів, які свідчили б про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, а доводи викладені в поданні про те, що несплата боргу і є ухиленням від виконання зобов’язань не ґрунтуються на вимогах закону, і є лише припущенням, що свідчить в сукупності про передчасність заявленого подання про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а отже у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги.

Суддя В.Г. Пантелієнко