Ухвала суду № 79627478, 21.01.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/479/19

ун. № 759/1145/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Ул'яновська О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УПГУНП у м. Києві Косинського Д.С. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Тахтаров О.С. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080000419 від 18.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УПГУНП у м. Києві Косинського Д.С. про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: Будівлі майнового комплексу площею 10 404,8 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 252866956000; складське приміщення з допоміжними будівлями, а саме склад з навісом площею 15 460,6 кв.м. та трансформаторна підстанція площею 49,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253164761000; салон взірців та обчислювальний центр з надвірними будівлями загальною площею 4 103,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253507961000; будівлі майнового комплексу площею 5858,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253012918000; рухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Перелік майна наведено у Акті №1 приймання-передачі від 04.11.2015 шляхом накладення заборони на їх відчуження, продаж, використання, проведення торгів з таким майном на часу досудового розслідування, та просив розгляд даного клопотання здійснити без судового виклику представників ТОВ «Інтерагро Плюс», оскільки органи досудового розслідування вважає що у разі їх виклику є ризик відчуження такого майна, його пошкодження чи знищення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів ТОВ «Райз-Прикарпаття» володіє акціями Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (ЄДРПОУ 13980201) (в подальшому змінено назву на Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз») у розмірі 551201960 шт., що становило 4,2436 % від загальної кількості.

04.11.2015 між ПАТ «Компанія «Райз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагро Плюс» (ЄДРПОУ 39988948) укладено ряд Договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, а саме : Будівлі майнового комплексу площею 10 404,8 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 252866956000; складське приміщення з допоміжними будівлями, а саме склад з навісом площею 15 460,6 кв.м. та трансформаторна підстанція площею 49,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253164761000; салон взірців та обчислювальний центр з надвірними будівлями загальною площею 4 103,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253507961000; будівлі майнового комплексу площею 5858,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : 253012918000; рухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Перелік майна наведено у Акті №1 приймання-передачі від 04.11.2015.

Вказані об'єкти належали ПАТ «Компанія «Райз» на праві приватної власності.

У жовтні 2018 р. ТОВ «Райз-Прикарпаття» звернулося до генерального директора ПрАТ «Компанія «Райз» із Зверненням акціонера щодо неправомірного відчуження майна та вимогою надати обґрунтування щодо правомірності відчуження майна.

У наданій відповіді генеральним директором ПрАТ «Компанія «Райз» повідомлено, що майно відчужено у відповідності до законодавства України.

18.01.2019 допитаний в якості свідка генеральний директор ПАТ «Компанія «РАЙЗ» ОСОБА_3, показав, що 01.10.2016 його було призначено на посаду генерального директора ПАТ «Компанія «РАЙЗ». До нього вищевказану посаду займав ОСОБА_4 (громадянин республіки Молдова), який в свою чергу виступав від імені ПАТ «Компанія «РАЙЗ» у договорах продажу зазначеного нерухомого майна. Разом з тим ОСОБА_3 показав, що наскільки йому відомо загальні збори акціонерів на яких би було прийнято рішення про продаж майна, яке належить підприємству ПАТ «Компанія «РАЙЗ» не проводились, протоколи загальний зборів щодо вказаного питання не складались.

18.01.2019 допитаний в якості свідка представник потерпілого ТОВ «Райз - Прикарпаття» ОСОБА_5 показав, що внаслідок дій посадових осіб ПАТ «Компанія «РАЙЗ» 04.11.2015, які виразились в продажі ряду нерухомого майна на користь ТОВ «Інтерагро Плюс», ТОВ «Райз - Прикарпаття» було завданого матеріального збитку на суму 1081 000 грн 00 коп.

18.01.2019 органом досудового розслідування ТОВ «Райз - Прикарпаття» (код 32573828), було визнано потерпілим у кримінальному проваджені.

18.01.2019 органом досудового розслідування було винесено постанову про визнання незаконно відчуженого майно речовим доказом в кримінальному провадженні.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, перелічене вище нерухоме майно, яке було відчужене ПАТ «Компанією «РАЙЗ» на користь ТОВ «Інтерагро Плюс», станом на 18.01.2019 року належить на праві приватної власності ТОВ «Інтерагро Плюс».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт - це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 290 КК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ст. 203-2 КК України не передбачає конфіскації майна, майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УПГУНП у м. Києві Косинського Д.С. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Тахтаров О.С. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080000419 від 18.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва О.В. Ул'яновська