Рішення № 79619753, 18.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4199/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря Кузьми Д.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» за участю третіх осіб приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що в кінці березня 2018 року позивач отримав постанову, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 про відкриттявиконавчого провадження №55939631 від 09.03.2018 року, згідно якої розглянуто заяву від28.02.2018 року №201802230844 ПАТ КБ "Приватбанк" про примусове виконання виконавчогонапису №9359, виданого 28.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міськогонотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1на користь ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів у сумі 1 304 698, 01 грн.. Крім того, витрати, пов'язані із вчиненням виконавчогонапису — 3 000, 00 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом поза межами строку, передбаченого законом, також заборгованість не є безспірною. Вважає, що вчинення виконавчого напису здійснено згідно не чинної редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Проста письмова форма кредитного договору не надає нотаріусам права на вчинення виконавчих написів про стягнення безспірної заборгованості. Просить виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача подав заяву про слухання справи у його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк», в судове засідання не з’явився, пода в до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що посилання сторони позивача на спірний характер правовідносин є безпідставними, оскільки банк подав позов про стягнення заборгованості до Франківського районного суду з метою досягнення залишку заборгованості ще в 2015 році. Проте, вказана справа судом не розглядалась в силу завершення повноважень головуючої судді, відтак, банку не залишалось нічого іншого, як захистити порушене право в інший спосіб — шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом. Лише 15.05.2018 року суддею вказану справу прийнято до провадження, призначено судове зсідання у справі на 16.00 год. 12.06.2018 року. Вказують, що сторони обумовили 5 річний строк до вимог про стягнення кредиту, винагороди, процентів за користування кредитом та неустойки. Дата сплати останнього місячного платежу 31.01.2013 року, відтак виконавчий напис вчинено в межах, передбачених законом. Просять у задоволенні позову відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Разом з цим були направлені пояснення та копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис. У своїх поясненнях ОСОБА_2 вказує, що стягувачем (відповідачем) було надано необхідні документи, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості та за умови надання яких може бути вчинено виконавчий напис, а тому підстави для його скасування відсутні. У зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 28.09.2017 року було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №9359, яким було звернуто стягнення на грошових коштів у сумі 1 304 698, 01 грн., що веквіваленті станом на 11.07.2017 року становить 50 057, 27 доларів США та складається з 6 635, 61доларів США — залишок заборгованості за кредитом, 1 435, 34 доларів США — залишокзаборгованості за відсотками, 2 323, 36 доларів США — комісія, 37 279, 28 долари США – пеня,2 383, 68 доларів США — штраф. Крім того, витрати, пов'язані із вчиненням виконавчогонапису — 3 000, 00 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 09.03.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження №55939631 з виконання зазначеного виконавчого напису №9359 щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 1304698,01 грн., що веквіваленті станом на 11.07.2017 року становить 50 057, 27 доларів США та складається з 6 635, 61доларів США — залишок заборгованості за кредитом, 1 435, 34 доларів США — залишокзаборгованості за відсотками, 2 323, 36 доларів США — комісія, 37 279, 28 долари США – пеня,2 383, 68 доларів США — штраф. Крім того, витрати, пов'язані із вчиненням виконавчогонапису — 3 000, 00 грн.

Строк за який провадиться стягнення - дев'ять років п'ять місяців десять днів, а саме 01.02.2008 року по 11.07.2017 року.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами організаціями — не більше року.

Однією із умов вчинення виконавчого напису є те, що такий не може бути вчинений поза межами трирічного строку з моменту настання обов'язку виконання зобов'язання.

01.02.2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено Кредитно-заставний договір №LVH9A800000059, згідно п.п.2.1., 2.2 якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договором, позичальник надає банку предмет застави в заставу.

Відповідно до п.4.3., 4.7. договору, погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст.16.6. договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом. Остаточне погашення заборгованості здійснюється не пізніше дати погашення.

Відповідно до п.п.16.1.5., 16.1.6. договору, дата погашення — 31.01.2013 року, період сплати з 1 по 5 число кожного місяця.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, остаточною датою виконання позичальником усіх своїх зобов'язань визначено 31.01.2013 року, тоді як виконавчий напис вчинено у вересні 2017 року, тобто із пропущенням строку понад один рік та вісім місяців.

Відповідно до п.п.3.1., 3.4. Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України, №296/5 від 22.02.2012 року у редакції, шо діяла станом на 28.09.2017 р., вказано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.03.2018 року №910/3033/17 висловив правову позицію з питання обчислення строку вчинення виконавчого напису, встановленого ст.88 Закону України “Про нотаріат”: “Тобто, наведений у розділі 3 Порядку річний строк для вчинення виконавчого напису пов'язується саме з виникненням у стягувана права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням боржником чи іпотекодателем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, про яку (вимогу) зазначено в пунктом 2.3. Порядку. Отже, право вимоги у стягувана виникає з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із розрахунку банку по заборгованості ОСОБА_1, прострочення виконання зобов’язань позичальником почалося з 06.11.2008 р. із цього моменту ним не виконувалися його грошові зобов’язання взагалі.

Вказана обставина згідно положень п.п.11.1. а), б), в) Кредитно-Заставного договору визначається як подія дефолту, що і спричиняє виникнення права вимоги в банку на дострокове погашення заборгованості.

Тобто, трирічний строк, встановлений ст.88 Закону України “Про нотаріат” почав обчислюватися з листопада 2008 року, та сплив у листопаді 2011 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідачем надано приватному Нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно вимог розділу 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках, затв. Постановою Правління Національного банк України від 18.06.2003 №254, виписка з рахунку має чітко визначений зміст.

Так, відповідно до п.п.5.1. Положення, Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістр синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній форм Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

У п.п.5.3., 5.4., 5.5. Положення, зазначено, що банки обов’язково складають на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов’язкові реквізити:

1)номер особового рахунку;

2)дату здійснення останньої (попередньої) операції);

3)дату здійснення поточної операції;

4)код банку, в якому відкрито рахунок;

5)код валюти;

6)суму вхідного залишку за рахунком;

7)код банку-кореспондента;

8)номер рахунку кореспондента;

9)номер документа;

10)суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);

11)суму оборотів за дебетом та кредитом рахунків;

12)суму вихідного залишку.

Виписка, надана нотаріусу, не відповідає вимогам до її змісту, зокрема не зазначено самого номеру рахунку, з якого здійснена виписка і на який позичальник мав вносити кошти на погашення кредиту. Розрахунок заборгованості банку не містить і таких даних як код валюти, вхідний та вихідний залишок за рахунком, код банку, суму операцій за дебетом та кредитом, номерів первинних документів та сум оборотів за ними.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17.

Згідно п.п.16.1.3. кредитно-заставного договору, такий є договором споживчого кредиту, оскільки цільовим призначенням надання грошових коштів визначалася купівля транспортного засобу.

Відповідно до п., 19, 23 ч.1 ст.1 Закону України “Про захист прав споживачів” в редакції, чинній на момент укладення Кредитно-Заставного договору, споживчий кредит — кошти, що надаються кредитодавцем (банком іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Продукція -будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до п.п.16.1.7 Кредитно-заставного договору, вказано, що позичальник сплачує винагороди, в розмірах і у строки, що зазначені 16.1.7. даного Договору. Якщо згідно із ст.16.1.7 договору передбачена щомісячна сплата винагороди, то вона встановлюється у фіксованому розмірі (вказаному у ст.16.1.7 Договору) і сплачується щомісяця від дня списання коштів з кредитного рахунку до ОСОБА_4. При цьому, незалежно від кількості днів, що минули від дня закінчення останнього Періоду Сплати до дня остаточного погашення - кредиту, винагорода сплачується у вказаному розмірі.

Підпунктом 16.1.7 Кредитно-заставного договору передбачена сплата інших платежів в користь банку, а саме: винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 145, 89 до: США, яка сплачується в момент видачі кредиту, винагорода за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця, винагорода за проведення додаткового моніторингу.

При цьому, варто зазначити, що такі винагороди не є: комісіями чи комісійним платами, які зазначив у написі нотаріус та не передбачені кредитно-заставним договором.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а так умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. ”

Також, виписка з рахунку заборгованості містить напис, що строк погашення заборгованості становить 5 днів з моменту відправки банком письмової вимоги про усунення порушень. Однак, відповідачем не надано суду підтверджень щодо надсилання такого повідомлення.

Вивченням судом матеріалів справи щодо вчинення спірного нотаріального напису встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

Так, нотаріусом не було з’ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема не було з’ясовано даного питання з боржником, та нотаріус не переконався щодо належного повідомлення боржника про суму заборгованості.

Крім того, той факт, що сума заборгованості не була безспірною на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису стверджується і відповідачем у наданому відзиві на позовну заяву. Вказано, що банк звернувся до суду м. Львова із позовною заявою 25 березня 2015 року про стягнення заборгованості.

Спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом 28.09.2017 року, тобто після існування вказаних вище обставин.

Однак, банк не повідомив про це нотаріуса, а останній не вжив усіх заходів щодо перевірки усіх фактичних обставин справи, які свідчать про спір між сторонами щодо суми заборгованості.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом при вчиненні вказаної нотаріальної дії не був встановлений факт безспірності заборгованості та всупереч умови, що з дня виникнення права вимоги мало минути не більше трьох років. Суд не приймає до уваги

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

10.04.2018 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро ОСОБА_5 був укладений договір про надання правової допомоги №1-04/10 про надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

06.06.2018 року ОСОБА_5 був наданий акт № 1 наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №1-04/10 від 06.06.2018 року з деталізацією щодо виконання робіт: збирання доказів, підготовка та написання позовної заяви, представництво в суді під час розгляду позову, відповідно до якого станом на 06.06.2018 року всього послуг надано на суму 9 250, 00 грн. 30.10.2018 року ОСОБА_5 надано акт № 2 наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №1-04/10 від 06.06.2018 року, відповідно до якого станом на 06.06.2018 року всього послуг надано на суму 4 850, 00 грн.

Відомості про адвоката ОСОБА_5 наявні в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Отже, з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2,81,258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", суд -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_228.09.2017 року та зареєстрований в реєстрі за №9359, року про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” з ОСОБА_1 коштів в сумі 1 304 698, 01 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_114 100,00 грн. судових витрат на професійно-правничу допомогу.

Повне судове рішення складено 31.01.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р.Юрків.