Ухвала суду № 79619545, 01.02.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2610/18

Провадження № 1-кп/541/67/2019

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

01 лютого 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді - Куцин В.М.,

з участю секретаря - Євдокимової Н.Ю.,

прокурора - Гомлі О.В.,

захисників, адвокатів Тимохіної Л.С., Шаповалова О.О., Білокінь С.В.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018170260000461 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.3 ст.369, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Миргородського міськрайонного суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 1201817026000461 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.3 ст.369, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України надійшов 19 листопада 2018 року.

Ухвалою судді від 20.11.2018 року підготовче засідання призначено на 30.11.2018 року.

В зв'язку з поданням почергово захисниками та обвинуваченими заяв про відвід головуючого від розгляду кримінального провадження, неможливістю узгодження дати та в зв'язку з зайнятістю захисників підготовче засідання відкладалося неодноразово.

01.02.2019 року в ході підготовчого засідання прокурор вважав що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, при направленні до суду вимоги про підсудність дотримані тому необхідно призначити до розгляду Миргородським міськрайонним судом вказане кримінальне провадження.

Захисники адвокати Білокінь С.В. та Тимохіна Л.С. не погодились з твердженням прокурора, заявили клопотання про направлення обвинувального акту до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки місце скоєння останнього по часу скоєння злочину (виявлення зброї яка зберігалася), які інкримінуються їх підзахисним не є територія на яку поширюється юрисдикція Миргородського міськрайонного суду, досудове розслідування здійснювалося СУГУНП в Полтавській області яке територіально розташоване в межах Октябрського районного суду міста Полтави.

Крім того, заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, на підставі п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, оскільки він складений з порушеннями вимог п.1,2,5 ч.2 ст. 291 КПК України так як обвинувальний акт складено щодо особи ОСОБА_8, в той час як обвинувачення висунуте ОСОБА_6. Обвинувальний акт не містить фактичних обставин створення організованої групи: час, місце, спосіб, форма. Доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформації про дату складення, вручення підозри та роз'яснення процесуальних прав і вручення пам'ятки про права ОСОБА_6

Зокрема, зміст обвинувачення всіх обвинувачених є занадто лаконічним і є ідентичним змісту підозри яка була висунута ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Адвокат Шаповалов О.О., обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, підтримали клопотання заявлені адвокатами Білокінь С.В. та Тимохіною Л.С.

Разом з тим, адвокат Шаповалов О.О., підтримав направлене на адресу суду клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 червня 2018 року у справі № 541/1381/18 на майно: транспортний засіб марки «Ауді А6», ідентифікаційний код НОМЕР_1 державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2; обкладинку від блокнота з її змістом; пластикову коробку з лазерними дисками.

Яке обґрунтовував тим, що ухвалою про накладення арешту було визначено термін дії арешту до закінчення досудового розслідування. Крім того вказував, що автомобіль належить фірмі яка не є учасником даного кримінального провадження, а також наголошував, що автомобіль зберігається в неналежних умовах що неминуче призведе до втрати його вартості та порушення права власності власника автомобіля якою є іноземна фірма.

Обвинувачені та захисники підтримали клопотання про скасування арешту автомобіля марки «Ауді А6» державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2 та іншого майна.

Прокурор заперечуючи проти заявлених клопотань вказувала, що обвинувальний акт направлений за підсудністю за місцем скоєння найтяжчого злочину який інкримінується обвинуваченим. Допущена технічна помилка імені обвинуваченого ОСОБА_6 в назві обвинувального акту, а стислість викладення обвинувачення в ньому та не зазначення часу вручення підозри в реєстрі матеріалів досудового розслідування не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Вказувала, що автомобіль «Ауді А6» державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2 є знаряддям скоєння злочину і тому питання щодо його повернення може бути вирішено лише при ухваленні рішення по справі.

Крім того, прокурор заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою обраного обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час підготовчого засідання судом, оскільки судовий розгляд ще не розпочатий, ризики які існували на час проведення досудового розслідування продовжують існувати: ухилення від суду та продовження злочинної діяльності. Разом з тим, обвинувачені проживають на території яка межує з непідконтрольною органам влади України територією Луганської області. При цьому вказувала, що 31 січня 2019 року копія клопотання була направлена обвинуваченим в ДУ Полтавська установа виконання покарань №23 та на електронну пошту захисника Шаповалова О.О., а також 01 лютого 2019 року заздалегідь перед судовим засіданням вручена захиснику Білокінь С.В.

Захисник Шаповалов О.О. зазначав, що клопотання прокурора не підлягає розгляду, оскільки йому як захиснику не була вручена його копія в установлені законом строки.

Обвинувачений ОСОБА_6, не заперечував проти задоволення клопотання.

Разом з тим, в супереч позиції свого підзахисного, адвокат Білокінь С.В. заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора зазначав, що клопотання не може бути розглянуте судом так як прокурор клопоче про продовження а не про обрання дії запобіжного заходу в супереч положень ст. 315 КПК України.

Крім того, в клопотанні викладені лише припущення щодо ризиків які зазначені як підстави до застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечуючи факту отримання клопотання просила відмовити в його задоволенні та застосувати до неї запобіжний захід домашній арешт, оскільки вона є матір'ю малолітньої дитини і не має наміру ухилятися від явки до суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечуючи проти клопотання прокурора підтримав клопотання ОСОБА_5 та зазначав, що в ході судового розгляду буде встановлена невинуватість останньої в скоєнні злочинів які їй інкримінуються. Вважав, що перебуваючи під домашнім арештом вона зможе здійснювати догляд за малолітньою дитиною.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Тимохіна Л.С. вважала, що клопотання прокурора не може бути предметом розгляду судом, оскільки містить вимогу про продовження дії запобіжного заходу, в той час як ст. 315 КПК України не передбачає вчинення такої процесуальної дії на чому наголошував Конституційного суд.

Потерпілий ОСОБА_7 при вирішенні всіх клопотань покладався на розсуд суду.

Заслухавши сторони та учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи при вирішенні питань підготовчого судового засідання та заявлених клопотань суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 345, ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України.

Більш тяжке кримінальне правопорушення у якому обвинувачуються останні є злочин передбачений ч.2 ст. 393 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років скоєний на території міста Миргорода в межах територіальної юрисдикції Миргородського міськрайонного суду, тому суд вважає що клопотання захисників про направлення обвинувального акту для визначення підсудності не ґрунтується на вимогах закону і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

В супереч вищевказаних положень закону представник підприємства UAB «CENTRANA» адвокат Шаповалов О.О., на підтвердження обставин викладених у клопотанні про скасування арешту автомобіля «Ауді А6» державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2 відповідно до приписів ст. 84, 85 КПК України, не надав суду належних доказів що підтверджують право власності (правомірного володіння) арештованим майном викладених державною мовою. За вищевказаних обставин, оскільки суд позбавлений можливості перевірити зміст документів які викладені іноземною мовою (а.п. 85-100 т.1) в задоволенні клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 червня 2018 року у справі № 541/1381/18 на майно: транспортний засіб марки «Ауді А6», ідентифікаційний код НОМЕР_1 державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2; обкладинку від блокнота з її змістом; пластикову коробку з лазерними дисками необхідно відмовити

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні вирішується питання про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Зокрема, відповідно до п.п.1,2,5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено та мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» більш ґрунтовно тлумачить зазначене, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого його обвинувачення (рішення від 19.12. 1989 року у справі «Камінські проти Австрії» № 9783/82 п. 79).

За умови неконкретного обвинувачення, обвинувачена особа позбавляється права на ефективний захист, порушуючи принципи верховенства права, законності та презумпції невинуватості особи.

Обвинувальний акт який направлений на розгляд суду складено щодо ОСОБА_8, в той час як обвинувачення висунуте ОСОБА_6. Обвинувальний акт не містить деталей вчинення злочину який інкримінується щодо обставин створення організованої групи: час, місце, спосіб, форма. Крім того, фактичні обставини кримінального правопорушення в яких обвинувачуються ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прокурор виклав стисло, що не узгоджується з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та вищенаведеною практикою ЄСПЛ.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом та повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформації про дату складення, вручення підозри та роз'яснення процесуальних прав і вручення пам'ятки про права ОСОБА_6

Положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт від 16 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000461 27 червня 2018 року щодо ОСОБА_4, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - не відповідає.

Оскільки обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 345, ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, його необхідно повернути прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Виходячи з положень ст. 315 КПК України в ході підготовчого судового засідання за наявності клопотання суд має право обрати, змінити або скасувати запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил передбачених розділом 2 цього Кодексу

13.12.2018 року в ході підготовчого засідання Миргородським міськрайонним судом обвинуваченим ОСОБА_5 за ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України визначено запобіжний захід тримання під вартою.

Строк дії запобіжних заходів закінчується 10.02.2019.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст. 369 КК України, не працює, не заміжня, має малолітню дитину яка не перебуває на її утриманні, з метою уникнення відповідальності буде ухилятися від суду - переховуватися змінивши місце проживання. За відсутності джерел доходів може вчиняти нові злочини.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України, не працює, не одружений, може ухилитися від суду з метою уникнення відповідальності - переховуватися змінивши місце проживання та може вчиняти нові злочини не маючи джерел доходу.

Крім того, суд бере до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень за якими обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останні з метою перешкоджання вчиненню правосуддю можуть впливати на свідків та потерпілих, які судом не допитані.

Європейський суд з прав людини вказує, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, а висновок щодо винуватості (невинуватості) обвинувачених може бути зроблений судом тільки за результатами судового розгляду, який ще не завершений, тому необхідно погодитися з думкою прокурора.

На думку суду на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим.

Враховуючи існування вищевказаних ризиків, а також відсутність у обвинувачених постійного місця роботи, і як наслідок відсутність засобів до існування, наявність судимостей у ОСОБА_6, який скоїв злочин на протязі незначного часу що минув з часу відбуття покарання, застосування більш м'яких видів запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для запобігання цим ризикам та для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім. Тому суд вважає, що підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обраного судом запобіжного заходу на більш м'який - немає, а тому необхідно продовжити строк дії обраних обвинуваченим запобіжних заходів на 60 днів.

Одночасно з продовженням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченій ОСОБА_5, суд вважає, що слід визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, встановивши її в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинувачену, а саме: грошову суму в розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Судом встановлено, що на день розгляду клопотання ухвала постановлена судом 13.12.2018 року в ході підготовчого судового засідання на підставі якої обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 утримуються під вартою є чинною, підготовче засідання не завершено. Процесуальний закон не містить положень про необхідність повторного обрання запобіжного заходу визначеного судом в ході підготовчого судового засідання. Зважаючи на викладене суд не знаходить підстав для повернення клопотання прокурору.

Крім того, суд не може взяти до уваги заперечення захисника Білокінь С.В., оскільки вони суперечать позиції його підзахисного ОСОБА_6

Керуючись ст.ст.177, 178, 314,315, 369, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисників адвоката Білокінь Сергія Васильовича та адвоката Тимохіної Людмили Сергіївни про направлення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12018170260000461 до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000461 від 27.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст. 28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.345, ч.3 ст.369, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.393, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст. 393, ч.1 ст. 345, ч.2 ст.309 КК України, повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області ОСОБА_9

В задоволенні клопотання адвоката Шаповалова О.О. про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 червня 2018 року у справі № 541/1381/18 на майно: транспортний засіб марки «Ауді А6», ідентифікаційний код НОМЕР_1 державний номерний знак європейського зразка НОМЕР_2; обкладинку від блокнота з її змістом; пластикову коробку з лазерними дисками, відмовити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Новодружеськ Луганської області, українцю, громадянину України, не одруженому, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому - продовжити на 60 днів до 12 год. 00 хв. 01 квітня 2019 року.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5, про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці м. Лисичанськ Луганської області, українці, громадянці України, не одруженій не працюючій, проживаючій за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимій, - продовжити на 60 днів до 22 год. 00 хв. 01 квітня 2019 року.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці м. Лисичанськ Луганської області, заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов'язати обвинувачену ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 в разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до суду на виклики слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти прокурору, слідчому, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин В.М. та прокурора відділу прокуратури Полтавської області Гомля О.В.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.

СуддяВ. М. Куцин