Рішення № 79618561, 04.02.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

04.02.2019 ЄУН 337/5526/18

Провадження № 2/337/559/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Журби Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відділ реєстрації фізичних осіб по Хортицькому району ДРП, – про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_2. В квартирі також зареєстровані та проживають її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Крім того в квартирі зареєстрований, але фактично не проживає її онук ОСОБА_2, який з 2004 року виїхав з квартири разом з матір’ю ОСОБА_5. Місце проживання онука їй не відоме, вона не чинить йому перешкод у користуванні квартирою, проте він приміщенням не користується, добровільно знятись з реєстрації не бажає. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки він останні шість місяців ним не користується без поважних причин.

Ухвалою судді від 13.12.2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 підтримала позов в повному обсязі, просила його задовольнити. Пояснила, що у квартирі за вказаною адресою проживає з двома дорослими синами:ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який є батьком ОСОБА_2. Її онук – ОСОБА_2 у 2004 році виїхав з квартири разом з матір’ю, і де вони проживають на теперішній час їй невідомо, проте онук дотепер залишається зареєстрованим у квартирі. Перешкод у користуванні квартирою вона відповідачу не створює, за місцем реєстрації він не проживає більше десяти років за власним бажанням та без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України,в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим суд відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, надали суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили в заявах викладені ОСОБА_8 в позові обставини та просили його задовольнити, представник ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення позову.

Представник відділу реєстрації фізичних осіб по Хортицькому району ДРП ЗМР в судове засідання не з’явився, будь-яких заяв, клопотань суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 квітня 1991 року чоловік позивача – ОСОБА_9 отримав ордер № 1814 про право на заняття ним та членами його родини житлового приміщення, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_3.

Згідно копії свідоцтва про смерть головний наймач квартири ОСОБА_9 25.03.1994 року помер.

Відповідно до наданих суду довідок про реєстрацію місця проживання на теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_4, – зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, її сини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та онук – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно відповіді на звернення позивача ОСОБА_1 № 665013 від 25.01.2019 року ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» відмовило ОСОБА_1 у видачі довідки про фактичне не проживання відповідача за вказаною адресою, оскільки порушене питання знаходиться поза межами компетенції товариства.

Проте, відповідно до наданого суду акту від 25.01.2019 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та кв. 87 відповідно, а також ОСОБА_12, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, – письмово зафіксували та своїми підписами підтвердили факт не проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_5 з 2004 року по теперішній час.

Згідно зі ст. 71 ЖК України відсутність особи в житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні були допитані свідки, які дали наступні пояснення.

Свідок ОСОБА_11, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, в судовому засіданні пояснив, що як сусід знає, що син ОСОБА_13 – ОСОБА_14 у віці чотирьох-п’яти років разом з матір’ю виїхав із квартири, і де вони проживають тепер невідомо.

ОСОБА_15 Анатоліївна в судовому засіданні пояснила, що є подругою позивачки та буває в неї вдома. Так, їй відомо, що дружина ОСОБА_12 – ОСОБА_5 в 2004 році разом з сином виїхала з квартири, в якій на теперішній час позивач проживає з двома синами.

Свідок ОСОБА_10, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в судовому засіданні повідомив, що товаришує з сином позивачки – ОСОБА_12, у зв’язку з чим йому відомо, що дружина ОСОБА_12 – ОСОБА_5 та їхній спільний син – ОСОБА_2 поїхали та з 2004 року не проживають у вказаній квартирі.

Крім того, на підтвердження позовних вимог позивачем були надані також письмові пояснення свідків: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_10, які проживають у квартирах 92 та 127 відповідно за адресою: Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 42. Так, як сусіди позивача вони письмово виклали обставини, аналогічні встановленим в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 10 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового Кодексу України» у справах щодо визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясувати причини його відсутності понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може подовжити пропущений строк.

Як встановив суд, ОСОБА_2 виїхав з квартири АДРЕСА_2, більше 10 років тому разом з матір’ю, що підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні. Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, письмових заперечень проти позову не надав.

У зв’язку з відсутністю доказів того, що ОСОБА_2 не проживає в квартирі з поважних причин, суд прийшов до висновку, що він втратив право користування приміщенням на підставі ст.71 ЖК України .

Таким чином, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 права користування відповідним житловим приміщення відповідають вимогам закону, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71, 72 ЖК України, ст. 13, 178, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 (69124, АДРЕСА_6) – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, таким, що втратив право користування квартирою № 147 в будинку 42 по вулиці Хортицьке шосе у місті Запоріжжі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2019 року.

Суддя: А.М. Котляр