Ухвала суду № 79611203, 04.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2278/19

Провадження № 1-кс/520/1584/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161480000286 від 02.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, до ЧЧ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_3 про те, що в розважальному закладі «Лото», що за адресою: м. Одеса, ПРТ ОСОБА_4,14/1 ним було виявлено гральний зал, де знаходилось комп’ютерне обладнання за допомогою якого не встановлені особи незаконно, в порушення ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» організували діяльність, яка пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор.

02.02.2019 року в період часу з 01:25 годин до 03:07 годин слідчим СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 був проведений огляд місця події за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушко,14/1 в приміщені розважального закладу «ЛОТО», в ході проведення якого було виявлено та вилучено предмети зазначені в клопотанні.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою збереження речових доказів та проведення ряду відповідних експертиз, а саме проведення компютерно-технічної експертизи, з метою встановлення можливості використання вилучених комп’ютерних системних блоків в гральному бізнесі, який пов’язаний з проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино та в режимі он-лайн, а також те, що вказані предмети мають суттєве значення для подальшого розслідування зазначеного кримінального провадження, та з метою забезпечення можливої конфіскації майна, необхідно накласти арешт.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

У клопотанні сторони обвинувачення зазначено, що майно, на яке просять накласти арешт, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а метою арешту майна є збереження речових доказів, а також можливої конфіскації майна.

Разом з цим, до клопотання не долучено постанову про визнання вилучених предметів речовими доказами в рамках кримінального провадження.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, долучені до клопотання документи не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а також значення вилученого майна для даного кримінального провадження.

Також в клопотанні не зазначено кому належить вилучене майно, що порушує п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Крім того, в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161480000286 від 02.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.