Ухвала суду № 79608784, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/465/19

УХВАЛА

04 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ТЕХ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ТЕХ» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 листопада 2018 року:

- №0050151407 щодо збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 388376,00 грн.;

- №0050161407 щодо зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованої в декларації за червень 2017 року у розмірі 64791 грн.;

- №0050171407 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

Однак, в порушення вищевказаного позивачем не зазначено ціни позову.

Таким, чином позивачу необхідно зазначити ціну позову.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даній справі є податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 листопада 2018 року: №0050151407 щодо збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 388376,00 грн.; №0050161407 щодо зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованої в декларації за червень 2017 року у розмірі 64791 грн.; №0050171407 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 510,00 грн.

Отже, адміністративний позов містить 3 вимоги майнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2019 рік” з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 6805,15 грн. (388376,00 грн.+ 64791 грн.+ 510,00 грн. = 453677 грн.)*1,5%).

Однак, позивачем надано до позову докази сплати судового збору лише у розмірі 6798,27 грн.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 6,88 грн.

Згідно з п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (окрім оскаржуваних ППР, акту перевірки та рішення ДФС).

Таким чином позивачу необхідно зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (окрім оскаржуваних ППР, акту перевірки та рішення ДФС).

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що 23.11.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ТЕХ» звернулось до контролюючого органу із скаргою на спірні податкові повідомлення – рішення.

Однак, позивачем не надано до суду копії відповідної скарги.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для відповідача.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно пп. 56.17.3 п.56.17 ст. 56 Податкового кодексу України до процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, позивач, в порядку ст.56 Податкового кодексу України оскаржив спірні рішення до Державної фіскальної служби України, яка 21.12.2018 року прийняла рішення про результати розгляду скарги №41403/6/99-99-11-04-01-25.

Таким чином, що для захисту прав, свобод та інтересів позивача шляхом оскарження спірних у даній справі рішень, п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України визначено місячний строк звернення до суду.

Як вказує позивач, копію рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги №41403/6/99-99-11-04-01-25 від 21.12.2018 року отримано товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ТЕХ» 27.12.2018 року, про що на листі зроблена відмітка.

Однак, доказів на підтвердження вищевикладеного до суду не надано.

На копії рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги №41403/6/99-99-11-04-01-25 від 21.12.2018 року, яка надана до суду, жодних відміток про отримання цього рішення, не міститься.

Отже, позивачу необхідно надати до суду відповідні докази, що свідчать про отримання рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги №41403/6/99-99-11-04-01-25 від 21.12.2018 року 27.12.2018 року.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

1) інформації щодо ціни позову;

2) доказів доплати судового збору у розмірі 6,88 грн.

3) доказів, визначених судом;

4) інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви (окрім визначених судом).

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБА-ТЕХ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко