Рішення № 79608570, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2019 року № 826/17930/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромгаз" ( 04073, м.Київ, вулиця Кирилівська, 160, літ."Р")доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( 04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00004521402 від 19.04.2018р. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Гончар Н.Б.

від відповідача: Макаренко Ю.С.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2018 року №00004521402, видане Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що під час перевірки відповідачем не взято до уваги та не надано оцінки тому факту, що оскільки фактичного повернення товару (природного газу) не відбувалось, будь-які первинні документи на підтвердження такого повернення не складались. При цьому, представник позивача стверджував, що оскільки оператором газотранспортної системи - Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» не підтверджена поставка Товариству з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» природного газу в обсязі 7 700,00 тис. куб. метрів, то зазначений об'єм газу не був поставлений позивачу, а позивач не набув права власності на природний газ в обсязі 7 700,00 тис. куб. метрів, то фактичного повернення такого природного газу постачальнику не відбувалось. Водночас, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» не складалось будь-яких первинних документів, якими передбачалось чи підтверджувалось повернення природного газу в обсязі 7 700,00 тис. куб. метрів.

На думку позивача, оскільки жодна з подій, передбачених абзацом 1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України не відбувалась по господарській операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» та позивачем, то у позивача відсутні підстави для здійснення коригування в бік зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 8 726 761,80 грн.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки до перевірки не було надано інформації щодо можливого зарахування попередньої оплати в розмірі 52 360 030,80 грн. в рахунок наступних поставок або інших господарських взаєморозрахунків із Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Активс».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 28 лютого 2018 року по 21 березня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі направлень від 28 лютого 2018 року №282/26-15-14-02-05, №283/26-15-14-02-05, №690/26-15-14-03-02, №576/26-15-14-06-03, №1057/26-15-14-09 та від 06 березня 2018 року №342/26-15-14-02-05, №343/26-15-14-02-05, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за І квартал 2018 року, на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09 лютого 2018 року №2135, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26 жовтня 2011 року по 30 вересня 2017 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 28 березня 2018 року №185/26-15-14-02-05/37885875.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 192.1 статті 192, пункту 192.3 статті 192 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), всього на суму 8 726 672,00 грн., в тому числі по періодам: вересень 2017 року - 8 726 672,00 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом 19 квітня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00004521402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 8 726 672,00 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів акта перевірки, за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 240 776 239 грн.

При цьому, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс».

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» (оптовий продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» (оптовий продавець) укладено договір №113/07-ПГ купівлі-продажу природного газу від 19 червня 2017 року, згідно умов якого оптовий продавець зобов'язується передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов ((t)=200С, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа), а оптовий покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до пункту 2.1 договору строки передачі газу у відповідному місяці передачі визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.

Обсяг газу, що підлягає передачі оптовим продавцем оптовому покупцеві за цим договором у 2017 році складає до 10 000,000 тис. куб. метрів (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 2.3 договору ціна за 1 тисячу куб. метрів визначається та узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору.

Розділом 3 договору врегульовано порядок передачі, приймання та обліку газу.

Так, оптовий продавець передає оптовому покупцю газ у фізичних та/або віртуальних точках входу/виходу газотранспортної системи (пункти приймання-передачі), визначених оператором газотранспортної системи відповідно до правил Кодексу газотранспортної системи, та розміщених на офіційному веб-сайті оператора газотранспортної системи. Фізичні та/або віртуальні точки входу/виходу, в яких здійснюється приймання-передача газу у відповідному місяці передачі (із зазначенням ЕІС-кодів таких точок) визначаються сторонами у додаткових угодах.

З метою оформлення передачі газу від оптового продавця до оптового покупця, оптовий продавець зобов'язується своєчасно надавати оператору газотранспортної системи акти приймання-передачі газу та інші документи, що підтверджують зобов'язання оптового продавця передати оптовому покупцю, а оптового покупця прийняти у відповідному місяці передачі визначений в таких документах цього договору.

Право власності на газ переходять від оптового продавця до оптового покупця в пункті передачі газу з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі газу та комерційного акту приймання-передачі. Після переходу права власності на газ оптовий покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за останнім днем передачі газу у відповідному місяці передачі газу, оптовий покупець зобов'язується надати оптовому покупцеві підписані та скріплені печаткою оптового продавця, 3 (три) примірники акту приймання-передачі, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, а також підписані та скріплені печаткою оптового продавця 2 (два) примірники комерційного акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу та фактична вартість переданого газу. В цілях цього пункту останнім днем передачі газу у відповідному місяці передачі газу вважається день, в якому оптовий продавець передав оптовому покупцю обсяг газу, призначений до передачі у такому місяці передачі та зазначений у додатковій угоді, що встановлює та визначає обсяг газу. Оптовий покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов'язується повернути оптовому продавцю один примірник оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п.3.1-3.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №113/07-ПГ від 19 червня 2017 року, пунктом 1 якої визначено, що оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю по даному договору у період липня 2017 року обсяг газу - імпортованого на територію України за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 - до 2 300,000 тис. куб. метрів.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 19 червня 2017 року, ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 5 666,67 грн., крім того ПДВ 20 % - 1 133,33 грн. Всього ціна з ПДВ 20 % за 1000 куб. м. складає 6 800,00 грн.

Оплата за газ проводиться оптовим покупцем грошовими котами на банківський рахунок оптового продавця після підписання акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці.

На виконання умов додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу природного газу №113/07-ПГ від 19 червня 2017 року позивачем 22 червня 2017 року перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» 15 640 009,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №С8-574 від 22 червня 2017 року, №С8-575 від 22 червня 2017 року, №С8-578 від 22 червня 2017 року.

Тобто, сума перерахованих позивачем грошових коштів дорівнює вартості 2 300,000 тис. куб. метрів природного газу.

Матеріалами справи підтверджується, що 22 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №483 на загальну суму 15 640 009,20 грн отриманого авансу, в тому числі податок на додану вартість 2 606 668,20 грн.

Також, на виконання вимог додаткової угоди №1 до договору 31 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» передано позивачу природний газ в обсязі 2 300,000 тис. куб. метрів, що підтверджується актом №182 приймання-передачі природного газу та актом приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці від 31 липня 2017 року.

При цьому, акт приймання-передачі природного газу у віртуальні торговій точці від 31 липня 2017 року крім сторін договору узгоджений з Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз».

Крім того, 17 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу №113/07-ПГ від 19 червня 2017 року, пунктом 1 якої оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю по даному договору в період серпня 2017 року обсяг газу - імпортованого на територію України за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 - до 10 000,000 тис. куб. метрів.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2 від 17 липня 2017 року, ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 5 666,67 грн., крім того ПДВ 20 % - 1 133,33 грн. Всього ціна з ПДВ 20 % за 1000 куб. м. складає 6 800,00 грн.

При цьому, оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю газу в період серпня 2017 року у віртуальній торговій точці. Оплата за газ проводиться оптовим покупцем грошовими коштами на банківський рахунок оптового продавця до 21 липня 2017 року включно (пункти 3, 4 додаткової угоди №2).

На виконання умов додаткової угоди №2 позивачем 18 липня 2017 року на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» перераховано грошові кошти в сумі 52 360 030,80 грн., в т.ч. ПДВ 8 726 671,80 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень №С8-650 від 18 липня 2017 року, №С8-651 від 18 липня 2017 року, №С8-652 від 18 липня 2017 року, №С8-677 від 20 липня 2017 року.

Тобто, сума перерахованих позивачем грошових коштів дорівнює вартості 7 700,000 тис. куб. метрів природного газу.

18 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №544 від 18 липня 2017 року на суму платежу 20 400 012,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 400 002,00 грн. та №559 від 20 липня 2017 року на суму платежу 31 960 018,80 грн., в т.ч. ПДВ 5 326 669,80 грн.

Відтак, як стверджує позивач та вбачається з наявних матеріалів справи, у позивача виникло право на віднесення суми сплаченого у липні 2017 року ПДВ в розмірі 8 726 671,80 грн. до складу податкового кредиту за даний період, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» відобразило суму ПДВ у розмірі 8 726 671,80 грн. згідно податкових накладних №544 від 18 липня 2017 року та №559 від 20 липня 2017 року у складі податкового кредиту у декларації з податку на вартість за серпень 2017 року.

При цьому, на виконання умов додаткової угоди №2 від 17 липня 2017 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» надало на підпис позивачу двосторонній акт №220 приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2017 року про передачу позивачу протягом серпня 2017 року природного газу в обсязі 7 700,000 тис. куб. метрів.

Вказаний акт підписано позивачем, що підтверджується наявними матеріалами справи. Також, 31 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» та позивачем підписано акт приймання-передачі природного газу (балансуючий), однак останній не містить доказів узгодження вказаного акту Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз».

Водночас, 31 серпня 2017 року позивачем операція з постачання природного газу в кількості 7 700,000 тис. куб. метрів відображена позивачем по рахунку 631 бухгалтерського обліку.

08 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» надіслало позивачу лист №665, в якому просило анулювати акт прийому-передачі природного газу від 31 серпня 2017 року на обсяг серпня 2017 року 7 700,000 тис. куб. метрів, підписаного відповідного до договору від 19 червня 2017 року за №113/07-ПГ від Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» на підстав технічної неможливості виконання.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2493, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), оформлення актів приймання-передачі природного газу із замовниками послуг транспортування здійснюється відповідно до вимог цього розділу та з урахуванням такого:

1) замовник послуг транспортування в особі постачальника разом з оператором газотранспортної системи та прямим споживачем укладають до 5-го числа наступного місяця акти приймання-передачі природного газу на обсяги, які замовник послуг транспортування направив у точку виходу до такого споживача за цей газовий місяць;

2) замовники послуг транспортування, які уклали договори купівлі-продажу природного газу у віртуальній торговій точці, оформлюють акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням одного примірника, який залишається в оператора газотранспортної системи) та надають їх оператору газотранспортної системи для узгодження обсягу газу, що передається сторонами.

Крім того, як уже зазначалось вище, пунктами 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу від 19 червня 2017 року, З метою оформлення передачі газу від оптового продавця до оптового покупця, оптовий продавець зобов'язується своєчасно надавати оператору газотранспортної системи акти приймання-передачі газу та інші документи, що підтверджують зобов'язання оптового продавця передати оптовому покупцю, а оптового покупця прийняти у відповідному місяці передачі визначений в таких документах цього договору.

Право власності на газ переходять від оптового продавця до оптового покупця в пункті передачі газу з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі газу та комерційного акту приймання-передачі. Після переходу права власності на газ оптовий покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Аналіз наведених норм законодавства та фактичні матеріали справи свідчать, що позивач набуває право власності, а природний газ вважається поставленим позивачу після підписання двох актів приймання-передачі, тобто акту приймання-передачі, підписаного сторонами договору та оператором газотранспортної системи, що підтверджує факт та обсяг передачі природного газу та акту приймання-передачі (комерційний), підписаного сторонами договору, в якому крім обсягу фактично переданого газу фіксується його фактична ціна.

Суд звертає увагу, що податковим органом в акті перевірки не заперечується факт непідписання акту приймання-передачі про підтвердження об'єму, переданого позивачу в серпні 2017 року газу, не був підписаний оператором газотранспортної системи, відтак відповідно до умов договору позивач не набув права власності на природний газ в обсязі 7 700,000 тис. куб. метрів.

При цьому, у зв'язку з надходженням на адресу позивача листа від 08 вересня 2017 року №665 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» провело коригування помилково проведених операцій по рахунку 631 по договору купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» шляхом відображення як повернення газу постачальнику.

В той же час, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» не складалось жодних первинних документів, якими передбачалось чи підтверджувалось повернення природного газу в обсязі 7 700,000 тис. куб. м.

Суд звертає увагу, що виключно відсутність таких документів слугували підставою для висновку податковим органом про завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 8 726 671,80 грн.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не взято до уваги та не враховано той факт, що позивач не набув права власності на вказаний природний газ в обсязі 7 700,000 тис. куб. м., а відтак правові підстави для документального оформлення повернення вказаного об'єму природного газу, як і безпосередньо повернення товару - відсутні.

Згідно пункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вимог чинного законодавства 18 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №544 від 18 липня 2017 року на суму платежу 20 400 012,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 400 002,00 грн. та №559 від 20 липня 2017 року на суму платежу 31 960 018,80 грн., в т.ч. ПДВ 5 326 669,80 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг (абзац 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, вимогами чинного законодавства визначено виключний перелік підстав для не віднесення платником податку сплачених сум до податкового кредиту.

При цьому, суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем Активс» податкових накладних №544 від 18 липня 2017 року на суму платежу 20 400 012,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 400 002,00 грн. та №559 від 20 липня 2017 року на суму платежу 31 960 018,80 грн., в т.ч. ПДВ 5 326 669,80 грн.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На виконання вказаних вимог норм чинного законодавства позивач відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року в рядку 20.3 декларації від'ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 34 144 198,00 грн., яка в т.ч. включає суму 8 726 761,80 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто, відповідно до наведених норм чинного законодавства, коригування суми податкового кредиту з податку на додану вартість відбувається у разі:

- зміни суми компенсації їх вартості, тобто збільшення або зменшення ціни товару/послуги;

- повернення товарів/послуг продавцю;

- повернення постачальником суми попередньої оплати.

Водночас, жодна з трьох підстав не мала місця при здійснення господарської діяльності позивача з Товариства з обмеженою відповідальності «Систем Активс», а відтак у позивача були відсутні підстави для здійснення коригування в бік зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 8 726 761,80 грн., що свідчить про протиправність висновків податкового органу, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного в сукупності, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2018 року №00004521402, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність скасування даної постанови в судовому порядку.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення позивачем за його подання сплачено судовий збір, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2018 року №00004521402, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, літ. «Р», код ЄДРПОУ 37885875) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 130 900,08 (сто тридцять тисяч дев'ятсот тисяч вісім копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук