Ухвала суду № 79605664, 04.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 лютого 2019 року Справа № 160/9804/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву-клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі №160/9804/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року № Ф-3560-57;

- стягнути солідарно з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39394856, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 39738741 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р., ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. за заявою-клопотанням ОСОБА_1 до участі у справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 20.02.2019 р. о 10:20 год.

31.01.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подано заяву-клопотання, в якій вимагає призначити по даній справі психологічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз ((НОМЕР_2, Директор ОСОБА_3, факс (НОМЕР_2, поштова адреса: АДРЕСА_1 електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 з питання: «Якщо позивачу завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?»; на дослідження експерту: направити матеріали даної справи у пронумерованому та прошитому вигляді; витрати, пов'язані з проведенням експертизи, доставкою документації на експертизу покласти у рівних частинах на сторони, тобто по 1/3 на кожного, направивши на адресу електронної пошти рахунок; на час проведення експертизи зупинити провадження у справі.

В обґрунтування заяви-клопотання про призначення експертизи позивачем зазначено наступне. Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України в постанові від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17: «...Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України). Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог з підстав недоведеності спричинення шкоди, суди фактично поклали на позивача обов'язок довести наявність у нього душевних страждань з приводу порушення його права на таємницю телефонного спілкування, що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права, гарантії від порушень якого закріплені Конституцією України. Суди мали б виходити з презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та обов'язку саме відповідача спростувати таку презумпцію...». Окрім того, «...Оскільки підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є правопорушення, то завжди є і моральні страждання з приводу порушення прав фізичної особи...». (НПК ЦК України за ред. А.Г.Яреми, В.Я.Карабаня, В.В.Кривенка, В.Г.Ротаня. - К.: АСК. - 2004. - с. 161). Сукупний психологічний аналіз дозволяє визначити, що досліджувана ситуація виникла незалежно від волевиявлення позивача, призвела до проблемації його життя, що проявилося у інтенсивному емоційному стресі, виникненні почуття розгубленості, обурення обставинами того, що сталося, почутті глибокого душевного болю. Встановлено, що протиправними діями відповідачів, порушено звичний гармонійний стиль життя позивача, що потягло за собою певну зміну сімейних традицій, обмежено можливості побудови нових сімейних планів, призвело до необхідності пристосовуватися до нових, погіршених умов існування. При цьому позивач, зазнав з боку відповідачів протиправних дій, які за своєю сукупністю є дискримінаційними, мінімальний розмір моральної шкоди за які за адаптованою методикою О.М. Ерделевського складає 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В ухвалі Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.03.2012 року по справі № 413/369/2012, провадження № 2/413/1386/2012 вказано: «...психологічні експертизи відносно визначення наявності моральної шкоди та розміру його відшкодування проводяться в науково-експертних установах міст Харкова, Одеси, Донецька, Сімферополя та Львову. В свою чергу, дані установи користуються методикою Ерделевського, яка являється базовою. Дана методика була також узгоджена та погоджена Науково- методологічною радою по проблемам судової експертизи при Міністерстві юстиції України, тому станом на теперішній час являється єдиною яка має офіційний характер...». При судовому розгляді встановлено та зафіксовано, що психологічний аналіз ситуації, що склалася для позивача внаслідок протиправних дій відповідачів, дозволяє констатувати, що зазначена ситуація була та залишається для позивача інтенсивно психотравмуючою. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов'язані з цим негативні душевні переживання (страждання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди позивачу, що буде детально встановлено за наслідками проведення експертизи.

До заяви-клопотання долучені наступні додатки: адаптована методика О.М. Ерделевського, копія ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.03.2012 року по справі № 413/369/2012, провадження № 2/413/1386/2012.

Відповідно до ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи зміст та характер позовних вимог, доводи в обґрунтування заявленої заяви-клопотання, відсутність закріпленого у КАС України порядку розгляду питання про призначення експертизи, з метою недопущення звуження прав та обов'язків сторін у справі, належного та вчасного розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути дану заяву-клопотання без виклику сторін у судове засідання.

Вирішуючи питання про призначення психологічної експертизи у дані справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Учасники справи, серед іншого, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.101 КАС України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Аналіз викладеного свідчить, що суд може назначити експертизу з метою з'ясування обставин справи, що в свою чергу потребує спеціальних знань у відповідній галузі.

Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно з ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В той час як ст. 23 ЦК України наявність моральної шкоди пов'язує з доведеним фактом заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та встановлення причинного зв'язку між завданою шкоду та діяннями винної особи.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

На час подання позивачем заяви-клопотання про призначення психологічної експертизи для визначення розміру понесеною ним моральної шкоди триває розгляд справи про визнання протиправною та скасування вимоги податкового органу про сплату єдиного соціального внеску від 08.11.2018 р. № Ф-3560-57.

Отже, факти, які беззаперечно підтверджують протиправність дій відповідачів щодо нарахування до сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та/або факти протиправності винесення оскаржуваної вимоги, наразі відсутні, а відтак призначення експертизи на даному етапі до з'ясування позицій учасників та обставин справи щодо суті спору, на переконання суду, є передчасним.

У рішенні Верховного Суду від 27.09.2017 р. по справі №6-1435цс17, на правовий висновок якого посилається позивач, також наведено, що підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є правопорушення.

У поданій заяві-клопотанні про призначення експертизи, з огляду на предмет спору, не наведені обставини, що мають значення для справи, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.2012 р. № 1950/5) затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі рекомендації), п. 6.1 розділу «Психологічна експертиза» визначено, що об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

В орієнтовному переліку питань відповідно до п. 6.6 рекомендацій містяться такі питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)? Чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Разом з тим, пунктом 6.5 рекомендацій визначено, що при проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Судом встановлено, що застосування методики проф. О.М. Ерделевського припинено з 29.01.2016 р. рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України.

Іншої методики саме встановлення заподіяння моральної шкоди та оцінки розміру компенсації, тобто аналогічній тій, яка заявлена позивачем, Реєстр методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України не містить.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Тобто вказаною нормою визначено можливість замовлення експертизи позивачем самостійно без направлення до експертної установи даної справи, зупинення провадження та ускладнення розгляду справи.

При вирішенні питання заявленої заяви-клопотання про призначення експертизи суд виходить з загальних засад (принципів) адміністративного судочинства, закріплених у ч.3 ст. 2, ч.1 ст. 6 КАС України.

Так, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви-клопотання ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи слід відмовити.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Виходячи з положень п. 9 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи. Виходячи з наведеного ухвала суду про відмову в призначенні експертизи оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 72, 73, 90, 101, 102, 241, 248, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяву-клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі №160/9804/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя (підпис) В.С. ВіхроваЗ оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун